Справа 2-а-1037/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

29 березня 2010 року

Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області в складі:

головуючого судді                          Мащенко С. В.

при секретарі                                Крот Е. Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження в приміщенні суду у місті Макіївці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом своїх прав, визнання неправомірною бездіяльність та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,-

в с т а н о в и в:

У березні 2010 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, мотивуючи свої вимоги тим, що вона відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» належить до соціальної групи дітей війни, тому що народилася в 1938 році, та згідно із ст. 6 вказаного Закону з 01 січня 2006 року має право на отримання щомісячної соціальної допомоги до пенсії у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком. Відповідач зазначену допомогу в 2007 році не нараховував та не виплачував, а з січня 2008 року нараховує та виплачує, але лише у розмірі 10 відсотків від мінімальної пенсії за віком, всупереч 30 відсотків встановлених Законом України „Про соціальний захист дітей війни”. Просить поновити пропущений нею строк звернення до суду, визнати неправомірною бездіяльність відповідача, зобов’язати його нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в сумі 2985,10 грн. як дитині війни за 2007 - 2009 роки.

Позивач у судове засідання не з’явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала заяву про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином. Крім того, відповідач надав письмову заяву з проханням розглядати справу без їх участі в порядку письмового провадження й відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки ним пропущено строк позовної давності.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у зв’язку із тим, що особи, які приймають участь у справі, заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, про що свідчать заяви, які долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195 - 4, що набрав чинності 01 січня 2006 року, до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (02 вересня 1945 року) було менш 18 років.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має правовий статус дитини війни, що підтверджується посвідченням та перебуває на пенсійному обліку у відповідача (а. с. 4).

Ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.

Ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р., який набрав чинності з 01.01.2007 р., було встановлено, що у 2007 році підвищення пенсії  або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6 – рп2007 визнанні такими, що не відповідають Конституції України положення ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Таким чином, з 09 липня 2007 року ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» про підвищення пенсії дітям війни на 30 відсотків підлягає виконанню. Отже, за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. включно позивач мала право на отримання зазначеного підвищення.

Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та внесенням змін до деяких законодавчих актів України » від 28 грудня 2007 року № 107 - VI, що набрав чинності з 01 січня 2008 року, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладена в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зміни, внесені підпунктом 2 п. 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно із Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10 – рп2008. Так, у вказаному рішенні Конституційним Судом України зазначено, що положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними та втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Таким чином, з 22 травня 2008 року ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» про підвищення пенсії дітям війни на 30 відсотків підлягає виконанню.

Враховуючи, що позивачу з 01 січня 2008 р. сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідач повинен до нарахувати та сплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у період з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. з урахуванням здійснених виплат.

Згідно із ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року, що набрав чинності з 1 січня 2007 року (із змінами від 15 березня 2007 року), затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 01 січня - 380 грн., з 01 квітня – 406 грн., з 01 жовтня – 411 грн. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п’ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн. 06 коп. та 415 грн.11 коп.

Статтею 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить з 01 січня - 470 грн., з 01 квітня – 481 грн., з 01 липня – 482 грн. та з 01 жовтня - 498 грн. Виходячи з цього, підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» складає з 22 травня 2008 року – 144,30 грн., з 01 липня 2008 року – 144,60 грн., а з 01 жовтня 2008 року – 149,40 грн.

За ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто з 01 січня 2009 р. по 31 січня 2009 р. ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» про підвищення пенсії дітям війни на 30 відсотків підлягає виконанню.

Враховуючи, що позивачу з 01 січня 2009 р. сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідач повинен до нарахувати та сплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у зазначений період урахуванням здійснених виплат.

Суд вважає за необхідне зазначити, що загальносуспільні потреби – це потреби, направлені на задоволення всього суспільства, а в цьому випадку спірні виплати направлені на задоволення потреб обмеженого кола споживачів, зокрема визначених Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Крім того, Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. В рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і складовою необхідністю конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції України не допускається.

У ст. 5 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» вказано, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Отже положення ч. 1 ст. 28 вказаного Закону стосовно визначення мінімального розміру пенсії, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, повинні розповсюджуватися і на положення Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Постановляючи судове рішення по даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені ст. ст. 1, 3, ч. 2 ст. 6, ст. 8, ч. 2 ст. 19, 22, 23, ч. 1 ст. 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване або звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як ст.8 Конституції України, так і ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України.

Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України про Державний бюджет України не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов`язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України.  

У своїх запереченнях щодо заявленого позову відповідач просить відмовити у задоволенні позову за пропуском без поважних причин передбаченого законом строку для звернення в суд з вказаним позовом.

Відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч. 2 ст. 100 КАС України, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Суд приходить до висновку, що строк звернення до суду пропущено позивачем з поважних причин, оскільки вона, будучи людиною похилого віку, часто хворіє, за станом здоров’я перебуває на обліку в лікарні, що підтверджується наданими позивачкою та долученими до матеріалів справи документами, тому позивачка не могла звернутись своєчасно до суду з даним позовом за захистом свого порушеного права, а таким чином, цей строк підлягає поновленню.

Таким чином, аналізуючи всі надані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та часткове задоволення її адміністративного позову, тобто за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. та з 01.01.2009 р. по 31.01.2009 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 8, 19, 22, 75, 83, 92 Конституції України, Законом України «Про соціальний статус дітей війни», Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р., Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» та ст. ст. 8, 9, 10, 11, 71, 88, 102, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» від 18.02.2010 р.,-

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом своїх прав, визнання неправомірною бездіяльність та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької щодо не нарахування ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року.

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області про зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області здійснити ОСОБА_1 нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням фактично виплачених сум.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня винесення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, або в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Постанова прийнята, складена та підписана суддею у нарадчій кімнаті.

Суддя:                                         С. В. Мащенко