Справа №1-68/10

                                                        В И Р О К

                                            ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    11 березня 2010 року             Жовтневий районний суд   Миколаївської області

у складі: головуючої судді  Царюк Л.М.,  при секретарі – Бітюковій С.В., за участю прокурора –  Нечипорук Л.М.,

              потерпілої – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві кримінальну справу по обвинуваченню:

            ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, маючого  повну середню освіту, не одруженого,   не працюючого, раніше не судимого,

у  вчинені злочинів, передбачених  ч.2  ст. 186,  ч. 2 ст. 185 та  ч.3 ст.15 ч.2 ст.185  КК України, -

                                              В С Т А Н О В И В:

1 жовтня 2009 року  приблизно о 20 год. ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, зустрівши ОСОБА_3  в районі птахоферми в с. Полігон Жовтневого району Миколаївської області,  з метою відкритого заволодіння чужим майном  став  наносити останній  удари руками  по різним частинам тіла, спричинивши легкі тілесні ушкодження. Після чого  відкрито заволодів  жіночою сумкою темно-коричневого кольору вартістю 50 грн.; мобільним телефоном «Нокіа 1600»  вартістю 50 грн. з сим картою оператора «Лайф» вартістю 10 грн., навушниками до мобільного телефону вартістю 27 грн.,  блиском для губ вартістю 100 грн., помадою вартістю 20 грн., тональним олівцем вартістю 20 грн., контурним олівцем вартістю 5 грн. та грошима в сумі 270 грн., завдавши  матеріальну шкоду власнику майна ОСОБА_3 на  загальну суму 552 грн.

Крім того, 25 листопада 2009 року приблизно о 10 год. ОСОБА_2, знаходячись на території саду ПП »Залевський» в с. Полігон, Жовтневого району Миколаївської області, маючи вільний доступ до майна ОСОБА_4  таємно викрав  велосипед «Україна», що належить останньому, чим спричинив останньому  матеріальну шкоду на суму 375 грн.

 В той же день приблизно о 18 год. ОСОБА_2 там же таким же чином таємно викрав  велосипед «Україна»,  вартістю 375 грн., що належить ОСОБА_4

 Викраденим майном ОСОБА_2 розпорядився на свій розсуд.

27 листопада 2009 року приблизно о 12 год. ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння на полі в районі вул. 3-а Поперечна в  с. Полігон Жовтневого району Миколаївської області  з метою таємного викрадання телиці, вартістю 2500 грн., що паслася на зазначеному полі,  витягнув металевий кіл, вартістю 30 грн., до якого  металевим ланцюгом, вартістю 100 грн., була прив’язана телиця. Після чого  намагався відвести телицю  від місця її випасу у напряму селища, однак не зміг утримати телицю, яка вирвалася  та збігла до своєї власниці ОСОБА_1, у зв’язку з чим останній  свій намір не довів до кінця з незалежних від нього причин.

В судовому засіданні свою провину підсудний ОСОБА_2  визнав повністю та пояснив, що 1 жовтня 2009 року  в вечірній час він, перебуваючи в нетверезому стані, їхав з роботи на маршрутному таксі в с. Полігон. Разом з ОСОБА_5 він вийшов з маршрутного таксі в районі пташника. Остання йшла попереду, а він за нею. Потім він наздогнав ОСОБА_3та з метою заволодіння її майном  вдарив рукою в обличчя, від чого вона впала на землю, а він  ще наніс потерпілій декілька ударів по голові і обличчю. Потім він вирвав у неї сумку коричневого кольору і пішов на роботу. З сумки він забрав мобільний телефон  «Нокіа 1600»,  навушники і гроші. Сім карту він викинув, а телефон подарував сину своєї співмешканки. Все інше майно він спалив  разом з сумкою.

 25 листопада 2009 року приблизно о 10 год. він був за місцем своєї роботи в сторожці ПП»Залевський». У вказаному приміщенні знаходився велосипед «Україна», який належить ОСОБА_4 Він взяв вказаний велосипед та продав його ОСОБА_6  за 60 грн. В той же день приблизно о 19 год. з вищевказаного приміщення він  скоїв крадіжку другого велосипеда «Україна», що належить ОСОБА_4 та продав його ОСОБА_7 за  70 грн.

27 листопада 2009 року приблизно о 11 год. він йшов на роботу. По дорозі він побачив корову, яка паслася на полі,  та вирішив забрати її собі. Він витягнув  з землі кіл та повів корову за собою. Корову він не зміг втримати і вона вирвалася від нього. Про те, що  корова належить ОСОБА_1  він дізнався  пізніше.  Під час вчинення злочинів він перебував в стані алкогольного сп’яніння саме цим і може пояснити  свої протиправні дії.

Крім визнання своєї  провини, вина підсудного підтверджується дослідженими судом доказами.

Так,   потерпіла ОСОБА_1  суду пояснила, що 27 листопада 2009 року приблизно о 7 год.  вона вивела свою телицю красного кольору на пасовисько, що розташоване на території свиноферми господарства «Еліта». Телицю прив’язала за допомогою ланцюга та металевого колу. В обідній час вона звернула увагу, що телиці немає. Зі слів знайомого ОСОБА_8 їй стало відомо, що телицю вів невідомий чоловік. Коли вона побігла в ту сторону  куди вказав ОСОБА_8 телицю вона не знайшла, але побачила підсудного, який лежав на землі. Пізніше телиця сама прийшла додому.

З пояснень потерпілої  ОСОБА_3, які оголошувалися та досліджувалися судом, вбачається, що 1 жовтня 2009 року  приблизно о 20 год. вона їхала на маршрутному автобусі з м. Миколаєва додому в с. Полігон. На зупинці разом з нею вийшов підсудний. Останній  перебував в стані алкогольного сп’яніння. Вона пішла через поля до с. Полігон,   в районі птахоферми її наздогнав вищевказаний чоловік  та наніс удар рукою по обличчю та  по різним частинам тіла, від чого вона впала на землю. Потім він вихватив в неї сумку, в якій знаходився мобільний телефон «Нокіа 1600» з сим картою оператора «Лайф», навушники до мобільного телефону,  гроші в сумі 270 грн. та  набір косметики, на  загальну суму 552 грн. Від позовних вимог відмовляється, оскільки шкода відшкодована ( а.с.132).

З  оголошених в судовому засіданні пояснень потерпілого ОСОБА_4  вбачається, що з 2006 року він орендує   сад та прилеглий до нього садовий будинок, що належить кооперативу «Янтар». Два свої велосипеди «Україна» він зберігав у зазначеному садовому будинку. ОСОБА_2 працював охоронцем вказаного будинку і техніки. В грудні 2009 року він виявив крадіжку двох велосипедів, що знаходилися в садовому будинку в окремій кімнаті та звернувся з заявою до міліції   ( а.с.9-10).

З висновку експерта  № 32 від 25.01.2009 року,  вбачається, що у потерпілої ОСОБА_3 були виявлені пошкодження в виді ділянок припухлості м'яких тканин обличчя. По ступеню тяжкості зазначені ушкодження відносяться до категорії  легких тілесних ушкоджень (а.с.167).

Відповідно до  протоколу виїмки від 05.01.2010р. ОСОБА_9 добровільно видав  мобільний телефон «Нокіа 1600» ,   що був  викрадений підсудним у потерпілої ОСОБА_3, який був вилучений,  оглянутий та переданий під розписку потерпілій (а.с. 120,131,136 ).

Як вбачається з протоколу виїмки від 3.12.09 р.  ОСОБА_10 добровільно видав  викрадений підсудним велосипед «Україна» синього кольору, який був  вилучений, оглянутий та повернутий під розписку потерпілому (а.с.15-16,18).

Відповідно до протоколу виїмки  ОСОБА_4  видав  велосипед «Україна» синє-зеленого кольору, який був  після крадіжки повернутий підсудним. Велосипед оглянутий та повернутий потерпілому  (а.с.66-67,69).

Згідно  протоколу огляду місця події  від  01.12.09р. була оглянута територія автодороги, розташованої в с. Полігон біля вулиці 3-а Поперечна, де на землі  виявлені  сліди крупного рогатого скота ( а.с.34).

Як вбачається з протоколу виїмки  ОСОБА_1 добровільно видала телицю червоного кольору, металевий кіл  та металевий ланцюг, які були  вилучені, оглянуті та повернуті їй під розписку (а.с.41-42,44).

Аналізуючи досліджені докази у сукупності, суд приходе до висновку про доведеність вини  підсудного:

- у  відкритому викраденні   майна ОСОБА_3 та кваліфікує його дії за цим епізодом, як таємне викрадення чужого майна , поєднане з    насильством, яке не є небезпечним для  здоров’я потерпілої, тобто  у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України;

- в таємному викраденні майна ОСОБА_4 та кваліфікує  його дії в цій частині обвинувачення  за ч. 2 ст. 185 КК України, як тайне викрадення чужого майна, вчинене повторно;

-   а також в не закінченому замаху на таємне викрадання майна ОСОБА_1  і кваліфікує його дії  по   ч. 3 ст. 15,  ч. 2 ст. 185 УК України, як не закінчений замах на таємне викрадання чужого майна , вчинений повторно.

            Обираючи вид та  міру покарання підсудному,  суд враховує що підсудний скоїв  тяжкий злочин та злочини середньої тяжкості в стані алкогольного сп’яніння, ті обставини, що    завдана злочинами шкода, відшкодована потерпілим в ході  досудового слідства,  дані про особу підсудного, який за місцем помешкання характеризується посередньо, має  постійне місце роботи,   раніше не судимий, пройшов курс лікування від  алкогольної залежності, має сім’ю, перебуваючи в цивільному шлюбі, та вважає за необхідне   призначити йому покарання у виді позбавлення волі. Однак, беручи до уваги   обставин справи та дані про особу підсудного, суд   приходе до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з призначенням обов‘язків з переліку, передбаченому ст. 76 КК України.  

На підставі ст. 81 КПК України  речові докази по справі: два велосипеди марки «Україна» передані під розписку  потерпілому ОСОБА_4, телицю, металевий кіл і металевий ланцюг, передані під розписку  потерпілій ОСОБА_1 та мобільний телефон «Нокіа 1600» ,  переданий під розписку  потерпілій ОСОБА_3,  підлягають поверненню останнім за належністю.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

                                    З А С У Д И В:

    Визнати   винним  ОСОБА_2 у скоєнні злочинів, передбачених   ч. 2 ст. 185,  ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 186  КК України,   та  призначити йому покарання:    

          - за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на два роки;    

           - за  ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на один рік;

           - за ч.2 ст. 186  КК України  у виді позбавлення волі строком на чотири роки;    

    Відповідно до   ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю скоєних злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим   остаточно призначити  покарання у виді позбавлення волі строком на  чотири роки.

    На підставі ст. .75 КК України   ОСОБА_2 від  відбування призначеного   покарання  звільнити з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк на  два  роки.

    Відповідно  до ст. 76 КК України  покласти на засудженого наступні обов‘язки:

    - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

    - повідомляти органи кримінально-виконавчої  системи  про зміну місця проживання.

        Міру запобіжного заходу у виді – підписки про невиїзд  до набрання вироком законної сили – залишити без змін.

  Речові докази по справі: два велосипеди марки «Україна», передані під розписку  потерпілому ОСОБА_4, телицю, металевий кіл і металевий ланцюг, передані під розписку  потерпілій ОСОБА_1 та мобільний телефон «Нокіа 1600» ,  переданий під розписку  потерпілій ОСОБА_3, залишити останнім за належністю.

     На вирок можуть бути  внесені апеляції в апеляційний суд Миколаївської області через Жовтневий районний суд протягом 15 днів з моменту його оголошення.

                            Суддя                                                 Л. Царюк