Справа № 2-а-909/2010 року

П О С Т А Н О В А

Ім’ям  України

12 березня 2010 року                                                                                               м.Миколаїв                                                

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді         Беспрозванного О.В.,

при секретарі             Онищенко М.В.,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м. Миколаєві адміністративну справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1  до Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови ВЕ 076208 від 19.03.2009 року та поновлення строку на її оскарження,

В С Т А Н О В И В:

19.03.2009 року громадянин ОСОБА_1  був притягнутий працівниками Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП за порушення п.12.9 «б» ПДР України: керував транспортним засобом в м. Миколаєві по вул. Скороходова, на пересіченні з вул. 1-а Слобідська, та рухався в зоні дії дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості руху 40 км/г» зі швидкістю 65 км/г. На нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 300 грн.

11.02.2010р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови ВЕ 076208 від 19.03.2009 року та поновлення строку на її оскарження.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що прилад "Візир", яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації. У постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фотофіксацію, яка марка приладу, яким вона проводилась. З фото, доданого до постанови по справі про адміністративне правопорушення, видно, що зйомка проводилась з приватного транспортного засобу.

У судовому засіданні позивач підтримав вимоги заявленого позову.

Представник УДАІ УМВС України в Миколаївській області в судове засідання не з’явився, але до суду надійшли письмові заперечення від нього на адміністративний позов, в яких спростовуються обґрунтування вимог позивача. Як вказує у запереченнях, дії інспектора ДАІ цілком правомірні та відповідають законодавству, а тому просив суд у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення позивача , вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав:

19.03.2009 року громадянин ОСОБА_1  був притягнутий працівниками Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП за порушення п.12.9 «б» ПДР України: керував транспортним засобом в м. Миколаєві по вул. Скороходова, на пересіченні з вул. 1-а Слобідська, та рухався в зоні дії дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості руху 40 км/г» зі швидкістю 65 км/г. На нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 300 грн.

Враховуючи те, що вищевказана постанова по справі про адміністративне правопорушення своєчасно не була відправлена позивачу, суд вважає за необхідне поновити йому строк на її оскарження.

 На думку суду, позивач був обґрунтовано притягнутий працівниками ДАІ до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП. Суд вважає, що надані ОСОБА_1 доводи на користь свого позову не знайшли підтвердження та являються надуманими. Водночас, враховуючи те, що до моменту розгляду справи по суті КМУ виніс постанову від 22.04.2009 року №395 «Про внесення змін до ПДР», якою ПДР доповнено п.12.10, який встановив, що додаткові обмеження швидкості руху можуть бути встановлені виключно у разі проведення дорожніх робіт, разом з попереджувальним знаком 1.37 додатку до ПДР. У разі  коли дорожні знаки обмеження руху 3.29 та 3.31 встановлені без проведення дорожніх робіт та без попереджувального знаку 1.37 ПДР або залишені після їх завершення, водій не може бути притягнений до відповідальності згідно із законодавством за перевищення встановлених обмежень швидкості руху.  Враховуючи ст. 8 КУпАП, а саме : закони, які пом’якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчиненні до видання цих законів, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення . Згідно п. 12.4 ПДР в населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год, а ст. 122 ч.1 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення водіями швидкості більш, як на 20 км/год. Згідно матеріалів справи ОСОБА_1 рухався зі швидкістю 65 км/год. Тому, на думку суду, порушень ст. 122 ч.1 КУпАП не вбачається.

Таким чином, суд вважає, що у нього є всі підстави скасувати вищевказану постанову у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 102, 122, 160, 161, 163 КАС України, ст.ст. 8, 288, 293, 247 п.1 КУпАП, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_1  строк на оскарження постанови ВЕ 076208 від 19.03.2009 року.

Позов ОСОБА_1  до Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови ВЕ 076208 від 19.03.2009 року та поновлення строку на її оскарження - задовольнити.

Постанову ВЕ 076208 від 19.03.2009 року, винесену відносно ОСОБА_1  за ст. 122 ч.1 КУпАП - скасувати.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1  за ст.122 ч.1 КУпАП – закрити, в зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова оскарженню не підлягає.  

Суддя:                                                                                                    О.В.Беспрозванний