Справа № 417/89/20

Провадження № 2/417/112/20

РІШЕННЯ

Іменем україни

(заочне)

"09" квітня 2020 р. с. Марківка Луганської області

Марківський районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді Рукас О.В.

за участі секретаря Брюховецької О.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду с. Марківка Луганської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії №1023 від 22.01.2014 року,

В С Т А Н О В И В:

20.01.2020 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії №1023 від 22.01.2014 року.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 був укладений договір відновлюваної кредитної лінії № 1023 від 22.01.2014.

Відповідно до п. п. 2.1 - 2.5 Кредитного договору Банк зобов`язався надати Позичальнику на умовах Договору, а Позичальник має право отримати та зобов`язувався належним чином використати і повернути в передбачені договором строки Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та інші платежі у порядку та на умовах, визначених Договором. Кредит надавався у вигляді Відновлюваної кредитної лінії Строком користування до 22.01.2015 включно. На дату закінчення вказаного строку користування Відновлюваною кредитною лінією визначається сума фактичної заборгованості за Кредитом, яка підлягає поверненню в порядку визначеному цим Договором. Терміном остаточного повернення Кредиту є 22.01.2024. Сторони погодили суму Ліміту кредитування і визначили її в розмірі 110 000,00 грн. Кредит надавався для споживчих цілей. За користування Кредитом Позичальник зобов`язувався сплачувати Банку відповідну плату (проценти) в розмірі 21 % річних. Проценти нараховуються Банком щомісячно за методом факт/факт на фактичний залишок заборгованості за Кредитом, що був отриманий Позичальником, починаючи з дати видачі Кредиту до терміну остаточного повернення Кредиту, визначеного Договором. При нарахуванні процентів за користування кредитом враховується перший і не враховується останній день фактичного користування Кредитом.

Відповідно до п. 3.3.4 Кредитного договору з дати закінчення строку користування відновлюваною кредитною лінією Позичальник зобов`язується здійснювати повернення Кредиту рівними частинами та сплату нарахованих Банком на залишок основної суми боргу процентів щомісячно, не пізніше останнього робочого дня місяця, наступного за звітнім, шляхом внесення власних коштів на поточний рахунок, які Банк надалі в договірному порядку списує в рахунок погашення заборгованості за Кредитом відповідно до послідовності, визначеної договором.

В обґрунтування позовних вимог АТ «Ощадбанк» фактичні дані та документи (виписки по банківським рахункам) отримано з автоматизованої банківської системи «БАРС-Millennium» впровадження якої розпочато відповідно до Постанови правління АТ «Ощадбанк» № 343 від 05.11.2007 «Про проведення підготовчих робіт до переходу на автоматизовану банківську систему «БАРС Millennium». Внесення відомостей щодо умов кредитування клієнтів та всіх здійснених фінансових операцій до програмного комплексу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» АБС «БАРС-Millennium» є вимогою Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління НБУ № 254 від 18.06.2003 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2003 за № 559/7880.

Відповідно до ст. 546 ЦК України в якості забезпечення виконання Позичальником своїх зобов`язань за Кредитним договором було укладено між Банком, Позичальником, ОСОБА_2 (далі - Поручитель, Відповідач-2), ОСОБА_3 (далі - Поручитель, Відповідач-3) договір поруки № 1 від 22.01.2014 (далі - Договір поруки).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами. (ст. 629 ЦК України)

Банк свої обов`язки, передбачені Кредитним договором, виконав повністю та належним чином, що підтверджується копією договору відновлюваної кредитної лінії № 1023 від 22.01.2014, банківськими виписками по рахунках Позичальника.

Пунктами 4.3.1 - 4.3.4 Кредитного договору визначено, що Позичальник зобов`язався: належним чином виконувати всі умови цього Договору та взяті на себе цим Договором зобов`язання; у строки, обумовлені Договором, повернути Кредит, своєчасно сплачувати проценти за користування Кредитом, винагороди за банківські послуги та належним чином виконувати взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором; у випадку порушення умов Договору та/або Документів забезпечення достроково повернути Кредит з одночасною сплатою процентів, нарахованих на фактичний залишок заборгованості за Кредитом, комісійні винагороди, а також сплатити неустойку (штрафні санкції) як це передбачено в Договорі, а також відшкодувати Банку в повному обсязі збитки; відповідати всіма власними коштами та майном по своїх зобов`язаннях, що випливають з цього Договору.

Відповідно до п. 4.2.2. Кредитного договору при виникненні простроченої заборгованості за основною сумою боргу за Кредитом та/або процентами чи комісійними винагородами, а також в інших випадках, передбачених Договором Банк має право вимагати від Позичальника дострокового повернення Кредиту, сплати нарахованих процентів та інших платежів за Договором, та стягнути заборгованість за цим Договором в примусовому порядку.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі (стаття 553 ЦК України).

Згідно п. п. 2.1, 2.2, 3.2.2, 3.2.3, 8.2 Договору поруки Поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язується перед Кредитором відповідати солідарно з Позичальником за виконання в повному обсязі зобов`язання за Кредитним договором, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов Кредитного договору та додаткових договорів до нього. Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язання у тому ж обсязі, що і Позичальник. Поручитель несе відповідальність за невиконання Договору, зокрема за завдані Кредитору таким невиконанням збитки, всім своїм майном. У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Боржником Зобов`язання в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває право вимоги до Позичальника і Поручителя щодо сплати заборгованості за порушеним зобов`язанням, а поручитель та Позичальник відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. Кредитор має право вимагати виконання зобов`язання за кредитним договором на власний вибір, як від Позичальника і Поручителя (Поручителя-1 та/або Поручителя-2) спільно, так від будь-якого з них окремо, при чому як в повному обсязі, так і частково.

Сторони з метою врегулювання всіх питань стосовно дії поруки пунктом 10.1.1. Договору поруки визначили, що «Договір поруки вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і скріплення печатками Сторін (за наявності) та діє протягом 30 (тридцяти) років з моменту підписання Договору, але в будь-якому разі до повного виконання Зобов`язання за Кредитним договором та зобов`язань Поручителя за цим Договором». Таким чином, строк дії поруки встановлено до 22.01.2044.

Починаючи з вересня 2014 року Відповідач почав порушувати умови Кредитного договору, у зв`язку з чим станом на 01.09.2016 утворилась заборгованість в розмірі 162 391,01 грн, яку було стягнуто рішенням Марківського районного суду Луганської області від 25.11.2016 у справі № 417/3206/16-ц, яке набрало законної сили 14.06.2017. На виконання судового рішення видано виконавчі листи Марківського районного суду Луганської області про стягнення кредитної заборгованості та судового збору. Відповідачами (Боржниками) рішення суду не виконано, що підтверджується копіями листів Слов`яносербського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції України у Луганській області від 21.11.2019 та банківськими виписками по рахунках Позичальника, за якими обліковується кредитна заборгованість.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, обставини, встановлені вищевказаним судовим рішенням, зокрема, щодо умов Кредитного договору, Договору поруки, видачі Кредиту, тривалого невиконання Відповідачами зобов`язань за Кредитним договором, мають вже доведений характер та не підлягають доказуванню Позивачем у справі.

У відповідності до п. 1 ст. 530, ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки заборгованість за Кредитом Відповідачами не погашена та відносини між Банком та Позичальником не припинялися, Банком відповідно до умов Кредитного договору щомісячно нараховувались проценти за користування Кредитом.

Враховуючи вищевикладене, станом на 11.12.2019 в результаті невжиття заходів Позичальником та Поручителями щодо погашення заборгованості перед Банком, існує нестягнута за рішенням суду заборгованість за договором відновлюваної кредитної лінії № 1023 від 22.01.2014, яка складає 77 901,93 грн (сімдесят сім тисяч дев`ятсот одна гривня 93 копійки), у тому числі: проценти за користування Кредитом з 01.11.2016 по 03.07.2018 в сумі 39 073,63 грн; інфляційні втрати Банку з вересня 2016 року по листопад 2019 року за прострочення сплати Кредиту в сумі 8 173,89 грн; інфляційні втрати Банку з вересня 2016 року по листопад 2019 року за прострочення сплати процентів за користування Кредитом в сумі 21 829,57 грн; три проценти річних за прострочення сплати Кредиту з 01.09.2016 по 10.12.2019 в сумі 2 850,43 грн; три проценти річних за прострочення слати процентів за користування Кредитом з 01.09.2016 по 10.12.2019 в сумі 5 974,41 грн.

У зв`язку з викладеним, позивач змушений звернутися з даним позовом до суду.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у відсутності представника позивача та не заперечує проти винесення заочного рішення (а.с.71).

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`являлися, про час і місце судового засідання повідомлялися належним чином - через оголошення на офіційному веб-порталі "Судова влада України" на веб-сайті Марківського районного суду в розділі "Громадян, що мешкають в зоні АТО", оскільки відповідачі зареєстровані на тимчасовоокупованій території України визначеній Верховною радою України куди підприємством поштового зв`язку "Укрпошта" не здійснюється доставка поштової кореспонденції (а.с.88-89).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК Україну, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Тому зі згоди позивача суд вважає можливим провести заочний розгляд справи у відсутність сторін та ухвалити заочне рішення у справі, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

09.04.2020 року згідно ст.281 ЦПК України, без виходу суду до нарадчої кімнати, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи з занесенням до протоколу судового засідання.

В силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши позовну заяву та дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини.

Між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 був укладений договір відновлюваної кредитної лінії № 1023 від 22.01.2014(а.с.8-12) .

Відповідно до п. п. 2.1 - 2.5 Кредитного договору Банк зобов`язався надати Позичальнику на умовах Договору, а Позичальник має право отримати та зобов`язувався належним чином використати і повернути в передбачені договором строки Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та інші платежі у порядку та на умовах, визначених Договором. Кредит надавався у вигляді Відновлюваної кредитної лінії Строком користування до 22.01.2015 включно. На дату закінчення вказаного строку користування Відновлюваною кредитною лінією визначається сума фактичної заборгованості за Кредитом, яка підлягає поверненню в порядку визначеному цим Договором. Терміном остаточного повернення Кредиту є 22.01.2024. Сторони погодили суму Ліміту кредитування і визначили її в розмірі 110 000,00 грн. Кредит надавався для споживчих цілей. За користування Кредитом Позичальник зобов`язувався сплачувати Банку відповідну плату (проценти) в розмірі 21 % річних. Проценти нараховуються Банком щомісячно за методом факт/факт на фактичний залишок заборгованості за Кредитом, що був отриманий Позичальником, починаючи з дати видачі Кредиту до терміну остаточного повернення Кредиту, визначеного Договором. При нарахуванні процентів за користування кредитом враховується перший і не враховується останній день фактичного користування Кредитом.

Відповідно до п. 3.3.4 Кредитного договору з дати закінчення строку користування відновлюваною кредитною лінією Позичальник зобов`язується здійснювати повернення Кредиту рівними частинами та сплату нарахованих Банком на залишок основної суми боргу процентів щомісячно, не пізніше останнього робочого дня місяця, наступного за звітнім, шляхом внесення власних коштів на поточний рахунок, які Банк надалі в договірному порядку списує в рахунок погашення заборгованості за Кредитом відповідно до послідовності, визначеної договором.

В обґрунтування позовних вимог АТ «Ощадбанк» фактичні дані та документи (виписки по банківським рахункам) отримано з автоматизованої банківської системи «БАРС-Millennium» впровадження якої розпочато відповідно до Постанови правління АТ «Ощадбанк» № 343 від 05.11.2007 «Про проведення підготовчих робіт до переходу на автоматизовану банківську систему «БАРС Millennium». Внесення відомостей щодо умов кредитування клієнтів та всіх здійснених фінансових операцій до програмного комплексу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» АБС «БАРС-Millennium» є вимогою Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління НБУ № 254 від 18.06.2003 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2003 за № 559/7880.

Відповідно до ст. 546 ЦК України в якості забезпечення виконання Позичальником своїх зобов`язань за Кредитним договором було укладено між Банком, Позичальником, ОСОБА_2 (Поручитель, Відповідач-2), ОСОБА_3 (Поручитель, Відповідач-3) Договір поруки № 1 від 22.01.2014 (а.с.17-21).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами. (ст. 629 ЦК України)

Банк свої обов`язки, передбачені Кредитним договором, виконав повністю та належним чином. (Підтверджується копією договору відновлюваної кредитної лінії № 1023 від 22.01.2014, банківськими виписками по рахунках Позичальника,

Пунктами 4.3.1 - 4.3.4 Кредитного договору визначено, що Позичальник зобов`язався: належним чином виконувати всі умови цього Договору та взяті на себе цим Договором зобов`язання; у строки, обумовлені Договором, повернути Кредит, своєчасно сплачувати проценти за користування Кредитом, винагороди за банківські послуги та належним чином виконувати взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором; у випадку порушення умов Договору та/або Документів забезпечення достроково повернути Кредит з одночасною сплатою процентів, нарахованих на фактичний залишок заборгованості за Кредитом, комісійні винагороди, а також сплатити неустойку (штрафні санкції) як це передбачено в Договорі, а також відшкодувати Банку в повному обсязі збитки; відповідати всіма власними коштами та майном по своїх зобов`язаннях, що випливають з цього Договору.

Відповідно до п. 4.2.2. Кредитного договору при виникненні простроченої заборгованості за основною сумою боргу за Кредитом та/або процентами чи комісійними винагородами, а також в інших випадках, передбачених Договором Банк має право вимагати від Позичальника дострокового повернення Кредиту, сплати нарахованих процентів та інших платежів за Договором, та стягнути заборгованість за цим Договором в примусовому порядку.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі (стаття 553 ЦК України).

Згідно п. п. 2.1, 2.2, 3.2.2, 3.2.3, 8.2 Договору поруки Поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язується перед Кредитором відповідати солідарно з Позичальником за виконання в повному обсязі зобов`язання за Кредитним договором, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов Кредитного договору та додаткових договорів до нього. Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язання у тому ж обсязі, що і Позичальник. Поручитель несе відповідальність за невиконання Договору, зокрема за завдані Кредитору таким невиконанням збитки, всім своїм майном. У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Боржником Зобов`язання в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває право вимоги до Позичальника і Поручителя щодо сплати заборгованості за порушеним зобов`язанням, а поручитель та Позичальник відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. Кредитор має право вимагати виконання зобов`язання за кредитним договором на власний вибір, як від Позичальника і Поручителя (Поручителя-1 та/або Поручителя-2) спільно, так від будь-якого з них окремо, при чому як в повному обсязі, так і частково.

Сторони з метою врегулювання всіх питань стосовно дії поруки пунктом 10.1.1. Договору поруки визначили, що «Договір поруки вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і скріплення печатками Сторін (за наявності) та діє протягом 30 (тридцяти) років з моменту підписання Договору, але в будь-якому разі до повного виконання Зобов`язання за Кредитним договором та зобов`язань Поручителя за цим Договором». Таким чином, строк дії поруки встановлено до 22.01.2044.

Починаючи з вересня 2014 року відповідач ОСОБА_1 почав порушувати умови Кредитного договору, у зв`язку з чим станом на 01.09.2016 утворилась заборгованість в розмірі 162 391,01 грн, яку було стягнуто рішенням Марківського районного суду Луганської області від 25.11.2016 у справі № 417/3206/16-ц, яке набрало законної сили 14.06.2017(а.с.24-26).

На виконання судового рішення видано виконавчі листи Марківського районного суду Луганської області про стягнення кредитної заборгованості та судового збору. Відповідачами рішення суду не виконано, що підтверджується копіями листів Слов`яносербського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції України у Луганській області від 21.11.2019 (а.с.27, 28,29,30,31,32,) та банківськими виписками по рахунках позичальника ОСОБА_1 , за якими обліковується кредитна заборгованість (а.с. 33, 34-45).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, обставини, встановлені вищевказаним судовим рішенням, зокрема, щодо умов Кредитного договору, Договору поруки, видачі Кредиту, тривалого невиконання Відповідачами зобов`язань за Кредитним договором, мають вже доведений характер та не підлягають доказуванню Позивачем у справі.

У відповідності до п. 1 ст. 530, ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки заборгованість за Кредитом відповідачами не погашена та відносини між Банком та Позичальником не припинялися, Банком відповідно до умов Кредитного договору щомісячно нараховувались проценти за користування Кредитом.

Враховуючи вищевикладене, станом на 11.12.2019 в результаті невжиття заходів Позичальником та Поручителями щодо погашення заборгованості перед Банком, існує нестягнута за рішенням суду заборгованість за договором відновлюваної кредитної лінії № 1023 від 22.01.2014, яка складає 77 901,93 грн (сімдесят сім тисяч дев`ятсот одна гривня 93 копійки), у тому числі: проценти за користування Кредитом з 01.11.2016 по 03.07.2018 в сумі 39 073,63 грн; інфляційні втрати Банку з вересня 2016 року по листопад 2019 року за прострочення сплати Кредиту в сумі 8 173,89 грн; інфляційні втрати Банку з вересня 2016 року по листопад 2019 року за прострочення сплати процентів за користування Кредитом в сумі 21 829,57 грн; три проценти річних за прострочення сплати Кредиту з 01.09.2016 по 10.12.2019 в сумі 2 850,43 грн; три проценти річних за прострочення слати процентів за користування Кредитом з 01.09.2016 по 10.12.2019 в сумі 5 974,41 грн. (а.с.6-7).

За таких обставин між позивачем та відповідачами виникли зобов`язальні цивільно - правові правовідносини у сфері споживчого кредитування, які забезпечені порукою.

Суд вирішуючи спір по суті заявлених вимог використовує наступні норми процесуального та матеріального права виходячи при цьому з наступного.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України сторони користуються рівними правами щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи і розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та закону.

Згідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання.

Одностороння відмова від зобов`язання не допускається в силу ст.525 ЦК України, така відмова не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання вказано в ч.2 ст.615 ЦК України.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням, як це передбачено ст. 610 ЦК України. У разі порушення зобов`язання відповідно до ст.611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, згідно розрахунку заборгованості станом на 11.12.2019 року сума заборгованості по відсотках за період з 01.11.2016 року по 03.07.2018 рік за договором відновлювальної кредитної лінії №1023 від 22.01.2014 року, складає 39073(тридцять дев`ять тисяч сімдесят три) грн. 63 коп. Отже, вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню щодо стягнення їх з ОСОБА_1 на користь позивача.

Щодо вимог про стягнення інфляційних втратат та трьох відсотків річних згідно ст.625 ЦПК України суд виходить з наступного.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У п.17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30 березня 2012 року роз`яснено, що зобов`язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599-601, 604-609 ЦК України.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За положеннями ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 прострочив виконання грошового зобов`язання за договором відновлювальної кредитної лінії №1023 від 22.01.2014 року та з нього підлягає стягненню проценти за користування Кредитом з 01.11.2016 по 03.07.2018 в сумі 39 073,63 грн.

За змістом статті 1 Закону України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок включаються й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»).

Згідно рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, № 265 «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін»).

З розрахунку заборгованості вбачається, що початковим місяцем для визначення втрат від інфляції по сплаті кредиту визначено вересень 2016 року, а кінцевим листопад 2019 року та по процентах визначено з вересня 2016 року, а кінцевим листопад 2019 року. Таким чином, інфляційні втрати за прострочення боргу за кредитом в сумі 8173,89 грн. та процентів за користування кредитом в розмірі 21829,57 грн. наведений розрахунок повністю узгоджується з чинним законодавством.

Також правильно розраховано 3% річних з 01.09.2016 року по 10.12.2019 року за основним боргом в сумі 2850,43 грн. та процентів з 01.09.2016 року по 10.12.2019 року в сумі 5974,41 грн.

Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги до ОСОБА_1 є такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог позивача про стягнення боргу в солідарному порядку, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ст. 546-548 ЦК України виконання зобов`язання у тому числі такого, що виникає із договору, може забезпечуватись письмовим договором поруки.

В якості забезпечення виконання Позичальником своїх зобов`язань за Кредитним договором було укладено між Банком, Позичальником, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 договір поруки № 1 від 22.01.2014року (а.с.17-21).

Відповідно до ст. 553 ЦК України під порукою розуміється договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Договір поруки є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором і поручителем. Згода боржника на укладення договору поруки не вимагається.

Отже, порука є одним із способів забезпечення зобов`язань при укладенні кредитних договорів та має зобов`язальний, договірний характер, тому на правовідносини поруки поширюють свою дію загальні положення про зобов`язання та про договори.

Відповідно до ч.2 ст.554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Сторони в договорі поруки погодили зокрема в п.6.3, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами.

Згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Вказівка в умовах договору поруки про їх дію до повного виконання зобов`язань боржника не свідчать про те, що договором встановлено строк припинення поруки в розумінні ст. 251, ч. 4 ст. 559 ЦК України, тому у цьому випадку підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Це узгоджується і з п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», де вказано, що сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов`язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов`язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Крім того дане підтверджується і правовим висновком Верховного Суду України, викладеним в постанові від 21.05.2012 року у справі № 6-68цс11, де вказано, що умови договору поруки про припинення поруки після повного виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором не може вважатися встановленим сторонами договору поруки строком припинення поруки. За таких обставин, порука на підставі ч. 4 статі 559 ЦК України припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії- Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії №1023 від 22.01.2014 року, термін дії протягом 30 (тридцяти) років з моменту підписання Договору, але в будь-якому разі до повного виконання Зобов`язання за Кредитним договором та зобов`язань Поручителя за цим Договором». Таким чином, строк дії поруки встановлено до 22.01.2044 року, а тому суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення боргу в солідарному порядку слід задовольнити в повному обсязі.

Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні про належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також і взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позову позивачем платіжним дорученням від 10.01.2020 року був сплачений судовий збір у сумі 2102,00 гривень, а тому він підлягає стягненню з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 280, 282,284,288,289ЦПКУкраїни,ст.ст. 525, 526, 527, 530 ,536, 554, 559 ч.4, 610, 611, 615, 625, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії- Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії №1023 від 22.01.2014 року - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за договором відновлюваної кредитної лінії № 1023 від 22.01.2014 року в сумі 77 901,93 грн (сімдесят сім тисяч дев`ятсот одна гривня 93 копійки), у тому числі:

- проценти за користування Кредитом з 01.11.2016 по 03.07.2018 в сумі 39 073,63 грн;

- інфляційні втрати Банку з вересня 2016 року по листопад 2019 року за прострочення сплати Кредиту в сумі 8 173, 89 грн;

- інфляційні втрати Банку з вересня 2016 року по листопад 2019 року за прострочення сплати процентів за користування Кредитом в сумі 21 829,57 грн;

- три проценти річних за прострочення сплати Кредиту з 01.09.2016 по 10.12.2019 в сумі 2 850, 43 грн;

- три проценти річних за прострочення слати процентів за користування Кредитом з 01.09.2016 по 10.12.2019 в сумі 5 974,41 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за договором відновлюваної кредитної лінії № 1023 від 22.01.2014 року в сумі 77 901,93 грн (сімдесят сім тисяч дев`ятсот одна гривня 93 копійки), у тому числі:

- проценти за користування Кредитом з 01.11.2016 по 03.07.2018 в сумі 39 073,63 грн;

- інфляційні втрати Банку з вересня 2016 року по листопад 2019 року за прострочення сплати Кредиту в сумі 8 173, 89 грн;

- інфляційні втрати Банку з вересня 2016 року по листопад 2019 року за прострочення сплати процентів за користування Кредитом в сумі 21 829,57 грн;

- три проценти річних за прострочення сплати Кредиту з 01.09.2016 по 10.12.2019 в сумі 2 850, 43 грн;

- три проценти річних за прострочення слати процентів за користування Кредитом з 01.09.2016 по 10.12.2019 в сумі 5 974,41 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії -Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» судовий збір в розмірі 700 (сімсот) грн. 67 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії -Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» судовий збір в розмірі 700 (сімсот) грн. 67коп.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії -Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» судовий збір в розмірі 700 (сімсот) грн. 66 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду може також бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Луганського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п.15 Розділу ХII «Перехідні положення» ЦПК України).

Суддя О.В.Рукас