№2а-1370/10
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2010 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого, судді – Уржумової Н.В.
при секретарі – Чертолясові А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Сімферополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя Автономної Республіки Крим про визнання дій протиправними та покладення зобов’язання вчинити певні дії,-
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулася до суду у порядку адміністративного судочинства з вимогами до Управління праці та соціального захисту населення Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя АР Крим (далі Управління) та, уточнивши позовні вимоги просила визнати протиправними дії відповідача щодо призначення, нарахування і виплати сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у неповному розмірі; зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплатити недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленому ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням» починаючи з 29.07.2009 року на час ухвалення судового рішення. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка має дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивачка є застрахованою особою та як мати дитини, з підстав ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням» № 2240-ІІІ від 18.01.2001 року, має право на отримання від держави щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохлітнього віку у розмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленого законом. З наведених підстав, звертаючись до суду з позовними вимогами, позивачка ОСОБА_1 просила суд: визнати протиправними дії відповідача щодо призначення, нарахування і виплати сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у неповному розмірі; зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплатити недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленому ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням» починаючи з 29.07.2009 року на час ухвалення судового рішення.
Позивачка у судовому засіданні підтримала свої позовні вимоги та просила суд їх задовольнити у повному обсязі.
Представник позивачки підтримав позовні вимоги, надав суду пояснення, аналогічні викладеним у первісній позовній заяві та в уточненій позовних заявах, просив визнати протиправними дії відповідача щодо призначення, нарахування і виплати сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у неповному розмірі; зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплатити недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленому ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням» починаючи з 29.07.2009 року на час ухвалення судового рішення.
Представник відповідача у судовому засіданні, не спростовуючи того, що позивачка перебуває на обліку в Управлінні та отримує щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, заперечував проти позовних вимог ОСОБА_1, пояснивши, що виплата спірної допомоги позивачці, здійснювалася відповідачем у розмірах, встановлених законодавством та у межах субвенцій, що надходили на вказані виплати з Державного бюджету України.
Заслухавши пояснення позивачки, її представника, заперечення представника відповідача, вивчивши та проаналізувавши усі наявні по справі докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
ОСОБА_1 є застрахованою особою, яка має малолітню дитину: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та отримує щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка була призначена та виплачувалася позивачці Управлінням праці та соціального захисту населення Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя АР Крим.
З урахуванням правових підстав, викладених позивачкою у позовній заяві та обставин, встановлених судом при розгляді справи по суті, суд розглядає обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 про виплату їй щомісячної державної соціальної допомоги по догляду за дитиною, до досягнення нею трирічного віку, з наведених нею підстав – Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Статтею 2 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням» визначено, що застрахована особа - найманий працівник, а у випадках, передбачених цим Законом, також інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України «Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку» №32 від 16.01.2007 року та наказу Міністерства праці та соціальної політики «Про передачу функцій призначення та виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам від страхувальників та робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділень органам праці та соціального захисту населення» №453 від 06.12.2006 року, з 01 січня 2007 року повноваження робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділень з призначення та виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, які передбачені Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» передані органам праці та соціального захисту населення.
Таким чином, відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя АР Крим з 1 січня 2007 року забезпечує призначення допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на підставі документів, визначених Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.
Розглядаючи правомірність та обґрунтованість доводів адміністративного позову щодо розміру щомісячної допомоги по догляду за дитиною, яка виплачувалася ОСОБА_1 з 29.07.2009 року, суд дійшов до наступних висновків.
Посилаючись до суду з позовними вимогами про визнання дій відповідача протиправними та зобов’язання зробити перерахунок та виплатити недоплачену щомісячну допомогу на дитину, позивачка у позовній заяві та у судовому засіданні посилається на ст.43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», у відповідності з якою розмір спірної щомісячної допомоги повинен складати не менше прожиткового мінімуму, встановленого Законом.
При цьому зазначивши, що публічно-правовий спір виник з 29.07.2009 року.
Однак, статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» встановлено, що у 2009 році «допомога при народженні дитини, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України».
Постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 22.02.2008 року «Питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми» внесено зміни до Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року №1751. Пунктом 22 постанови № 57 від 22.02.2008 року визначено, що допомога по догляду за дитиною до осягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01 січня 2008 року -50%, з 01 січня 2009 року – 75%, з 01 січня 2010 року -100% від прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’є в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менш 130 гривень.
Згідно статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність.
Оскільки стаття 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» неконституційною не визнана, тому суд вважає що відповідач правомірно виплачував позивачці у 2009 році допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З матеріалів адміністративної справи убачається, що у спірний період виплати ОСОБА_1 щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною – ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, проводилися у відповідності з діючим законодавством, Управлінням не було допущено прав позивачки.
Посилення позивачки та її представника у судовому засіданні на рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), на думку суду, є необґрунтованими, оскільки зазначене рішення застосовується до правовідносин 2008 року, а, предметом спору по розглядуваній справі, є публічно-правовий спір, що виник між сторонами по справі у 2009 році.
З урахуванням усього викладеного у сукупності, суд дійшов до висновку про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до Управління праці та соціального захисту населення Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя Автономної Республіки Крим про визнання протиправними дій відповідача щодо призначення, нарахування і виплати сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у неповному розмірі; зобов’язання відповідача провести перерахунок та виплатити недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленому ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням» починаючи з 29.07.2009 року на час ухвалення судового рішення - у повному обсязі.
На підставі статті 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 року, Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», керуючись статтями 2, 6, 7, 9-11, 17-18, 159, 162 - 163, ч.3 статті 167, статтями 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в:
ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо призначення, нарахування і виплати сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у неповному розмірі; зобов’язання відповідача провести перерахунок та виплатити недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленому ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням» починаючи з 29.07.2009 року на час ухвалення судового рішення – відмовити у повному обсязі.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у термін, встановлений для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя