Постанова

Іменем України

25 березня 2020 року

м. Київ

справа № 2-369/11

провадження № 61-14181св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого: Сімоненко В.М.,

суддів -Калараша А. А. (суддя-доповідач), Мартєва С.Ю., Петрова Є. В., Штелик С.П.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство «Банк Форум»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

відповідач - ОСОБА_3 ,

відповідач - ОСОБА_4 ,

відповідач - ОСОБА_5 ,

особа, яка не брала участь у справі - ОСОБА_6 ,

представник особи, яка не брала участь у справі - ОСОБА_7 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_7 , діючої в інтересах ОСОБА_6 , на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 03 червня 2019 року, постановлену у складі колегії суддів Бондаревської С.М., Кривчун Т.О., Кузнєцової О.Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2010 року Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» ( далі ПАТ «Банк Форум») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 26 липня 2011 року у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» - відмовлено.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - задоволено.

Визнано договори поруки: №0052/07/25 KL/S-3, укладений між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_3 , №0052/07/25 KL/S-2, укладений між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_2 , №0052/07/25 KL/S-4, укладений між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_4 , №0052/07/25 KL/S-5, укладений між ПАТ «Банк Форум» і ОСОБА_8 , припиненими з 1 липня 2008 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 31 липня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано. Ухвалено у справі нове судове рішення.

Позов ПАТ «Банк Форум» - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 солідарно на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором від 19 грудня 2007 року в розмірі 9 219 237, 12 грн.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 19 грудня 2007 року в розмірі 9 219 237,12 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки на заставне майно, що належить ОСОБА_1 на праві власності, шляхом надання ПАТ «Банк Форум» права продажу будь-якій особі-покупцеві та отримання коштів від продажу об`єкта нерухомого майна, а саме: нежитлових будівель та споруд загальною площею 11 464, 20 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Початкову ціну предмета іпотеки для подальшої реалізації визначити на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності, але не менше 17 947 205,10 грн. Надано ПАТ «Банк Форум» право отримання дублікатів правовстановлюючих документів, витягів з реєстру прав власності для відчуження та всіх необхідних документів для оформлення продажу об`єктів нерухомого майна відповідно до договору іпотеки від 19 грудня 2007 року, право підпису договору купівлі-продажу вищевказаного об`єкта нерухомого майна від імені продавця. Витрати, пов`язані з продажем та реалізацією майна, покладено на ОСОБА_1 .

У задоволенні зустрічних позовних заяв ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 листопада 2012 року касаційну скаргу ОСОБА_3 - задоволено.

Рішення Апеляційного суду Полтавської області від 31 липня 2012 року в частині вирішення первісного позову Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_3 про стягнення з неї боргу за кредитним договором та в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про визнання договору поруки припиненим - скасовано, рішення Київського районного суду м. Полтави від 26 липня 2011 року в цій частині залишено без змін.

Не погодившись з рішенням Київського районного суду міста Полтави від 26 липня 2011 року та рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 31 липня 2012 року, ОСОБА_6 , який не брав участі у справі, 16 травня 2019 року подав до Полтавського апеляційного суду апеляційну скаргу на вказані судові рішення.

Короткий зміст судових рішень

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 03 червня 2019 року у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_6 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 26 липня 2011 року - відмовлено, апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.

За апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Апеляційного суду Полтавської області від 31 липня 2012 року - відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 26 липня 2011 року, суд Апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржуваним рішенням, ухваленим судом першої інстанції, жодним чином не вирішено питання про права та обов`язки заявника.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Полтавської області від 31 липня 2012 року, суд апеляційної інстанції, посилаючись на п. 1 ч. 1 ст. 358 ЦПК України ( в редакції станом на момент постановлення ухвали) виходив з того, що рішення апеляційного суду відповідно до положень статей 388-392 ЦПК України має оскаржуватись в касаційному порядку.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

22 липня 2019 року засобами поштового зв`язку представником ОСОБА_7 , діючою в інтересах ОСОБА_6 , подано до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 03 червня 2019 року.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано з Київського районного суду м. Полтави матеріали цивільної справи №2-369/11.

У вересні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ОСОБА_6 просив суд скасувати ухвалу Полтавського апеляційного суду від 03 червня 2019 року, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження та постановити нову ухвалу, якою зобов`язати суд апеляційної інстанції відкрити провадження у справі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участь у справі.

Доводів про незаконність ухвали суду апеляційної інстанції в частині відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Апеляційного суду Полтавської області від 31 липня 2012 року касаційна скарга не містить.

Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу матеріали справи не містять.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_6 не приймав участь у розгляді справи.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 26 липня 2011 року, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржуваним рішенням, ухваленим судом першої інстанції, жодним чином не вирішено питання про права та обов`язки ОСОБА_6 .

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження ОСОБА_6 на рішення Апеляційного суду Полтавської області від 31 липня 2012 року, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.

Колегія суддів не може повністю погодитись з вказаними висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Стосовно повернення апеляційної скарги ОСОБА_6 колегія суддів зазначає наступне.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі- Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Разом із тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

У справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Згідно зі статтею 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Статтею 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Чинний ЦПК України містить декілька норм, що регулюють участь в апеляційному перегляді осіб, які не брали участі у справі.

Стаття 17 ЦПК України передбачає, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У статті 18 ЦПК України зазначено, що обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Звертаючись до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Київського районного суду м. Полтави від 26 липня 2011 року, ОСОБА_6 , який не брав участі у справі, вказував на те, що оскаржені судові рішення впливають на його права та інтереси.

Підстави для повернення у відкритті апеляційного провадження визначені у статті 357 ЦПК України,

Повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_6 , апеляційний суд не врахував, що він звернувся до суду як особа, яка не брала участі у справі, вважаючи, що суд вирішив питання про її права та інтереси (частина перша статті 352 ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Тлумачення наведених норм процесуального права свідчить про те, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу після спливу річного строку з дня складання повного тексту судового рішення. При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.

Суд апеляційної інстанції має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи невирішення судом першої інстанції питання про права та інтереси особи, яка не брала участі у справі, лише в межах відкритого апеляційного провадження. Якщо такі обставини не підтвердяться, апеляційне провадження підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

До вказаного правового висновку дійшовВерховний Суд у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 235/2452/16-ц, Верховний Суд Об`єднаної палати Касаційного цивільного Суду у постанові від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц.

Таким чином, суду апеляційної інстанції необхідно було відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 26 липня 2011 року, а у разі з`ясування, що судовим рішенням питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки не вирішувалося, закрити апеляційне провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

Повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 26 липня 2011 року, апеляційний суд наведеного не врахував, неправильно застосував положення статті 357 ЦПК України, а тому оскаржувана ухвала в цій частині не може вважатися законною та обґрунтованою.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає доводи касаційної скарги відносно того, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участь у справі обґрунтованими та достатніми для скасування ухвали апеляційного суду в частині повернення апеляційної скарги ОСОБА_6 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 26 липня 2011 року.

Стосовно відмови у відкритті апеляційного провадження ОСОБА_6 на рішення Апеляційного суду Полтавської області від 31 липня 2012 року колегія суддів зазначає наступне.

За нормами п. 1 ч. 1 ст. 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.

Звертаючись з касаційною скаргою на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 03 червня 2019 року, ОСОБА_6 , діючий в особі представника ОСОБА_7 , доводів про незаконність ухвали суду апеляційної інстанції в частині відмови у відкритті апеляційного провадження на рішення апеляційного суду Полтавської області від 31 липня 2012 року в касаційній скарзі не навів, однак у прохальній частині касаційної скарги просив суд скасувати ухвалу Полтавського апеляційного суду від 03 червня 2019 року і в цій частині.

Незважаючи на вказане, колегія суддів прийшла до висновку, що ухвала в цій частині постановлена судом апеляційної інстанції у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 358 ЦПК України ( у редакції станом на звернення з апеляційною скаргою), а тому підстави для її скасування у цій частині відсутні.

Висновки Верховного Суду за результатом розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 409 ЦПК України ( в редакції яка діяла на час подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Відповідно до частини 4 статті 406 ЦПК України ( в редакції яка діяла на час подання касаційної скарги) у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 409 ЦПК України ( в редакції яка діяла на час подання касаційної скарги) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала Полтавського апеляційного суду від 03 червня 2019 року в частині повернення апеляційної скарги ОСОБА_6 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 26 липня 2011 року скасуванню, з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

В іншій частині ухвала Полтавського апеляційного суду від 03 червня 2019 рокупідлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_7 , діючої в інтересах ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Полтавського апеляційного суду від 03 червня 2019 року в частині повернення апеляційної скарги ОСОБА_6 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 26 липня 2011 року скасувати, а справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвалу Полтавського апеляційного суду від 03 червня 2019 року в іншій частині залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий: В. М. Сімоненко

Судді: А. А. Калараш

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

С. П. Штелик