Справа № 2-1062

2010 рік

ЗАОЧНЕ   РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

   02 квітня 2010 року                                                   м. Білгород - Дністровський

Білгород – Дністровський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого – одноособово судді Боярського О.О.,

  при секретарі – Рачицькій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород-Дністровському Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 комітету Руськоіванівської сільської ради до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, заінтересовані особи – Рада опіки і піклування Білгород-Дністровської райдержадміністрації, Котовська загальноосвітня школа-інтернат для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, ОСОБА_3,

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 комітету Руськоіванівської сільської ради звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відносно неповнолітньої дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, вказуючи, що відповідач не цікавиться розвитком дитини та не займається її вихованням і утриманням.

Представник позивача ОСОБА_1 комітету Руськоіванівської сільської ради у судовому засіданні не з’явився, про час, день та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, але надав заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує, заперечень не має, просив справу слухати за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з’явилась, про час, день та місце судового засідання була повідомлена належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про одержання судової повістки, причини неявки суду не відомі.

Представник заінтересованої особи Ради опіки і піклування Білгород-Дністровської райдержадміністрації у судовому засіданні з позовом згоден, заперечень не має.

Враховуючи викладене, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.        

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 являється матір’ю неповнолітньої дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-ЖД № 003000, зареєстрованим у Старокозацькій сільській Раді Білгород-Дністровського району Одеської області, актовий запис № 56 від 06.10.1994 року.

Відповідач у серпні 2006 року була звільнена з місць позбавлення волі, та з того часу не цікавилась долею дитини, не займається її вихованням та утриманням, не надає матеріальної допомоги, дитина з 21.08.2004 року навчається в Котовській школі-інтернаті для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування і знаходиться на повному державному утриманні, що підтверджується довідкою Котовської школи-інтернат від 16.06.2008 року № 202.  

Згідно рішення виконавчого комітету Руськоіванівської сільської ради  Білгород-Дністровського району Одеської області від 29 травня 2009 року № 18 „Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1” виконком вважає доцільним позбавити батьківських прав відповідача ОСОБА_2 у відношенні її неповнолітньої   дитини: сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, так як мати дитини, звільнившись з місць позбавлення волі, не відвідувала та не бажає забрати на виховання свого сина, хоча заздалегідь була повідомлена про місце перебування дитини.

Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов, житло, яке знаходиться за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Руськоіванівка, вул. Больнична, 53, житло зруйноване, для виховання, розвитку та проживання дитини умов не створено.

Відповідно до норм Сімейного кодексу України кожний із батьків зобов’язаний піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, проявляти у відношенні неї батьківське піклування, зобов’язаний виховувати та утримувати дитину до її повноліття. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов’язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

Батьки зобов’язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов’язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов’язані поважати дитину.

Відповідно до ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов’язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно із Конвенцією про права дитини, ратифікованою Постановою ВР від 27.02.1991 року держави-учасниці зобов’язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов’язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, з боку батьків, законних опікунів чи будь-якої іншої особи, яка турбується про дитину.

Відповідно до ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Статтею 165 Сімейного кодексу України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім’ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно ст. 181 ч. 3 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і ( або) у твердій грошовій сумі.  Частка заробітку батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст. 182 СК України розмір аліментів на кожну дитину не може бути меншим 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 192 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову

Відповідно до ст. 166 СК України, одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

З огляду на зазначене вище суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та доведені, а позов підлягає задоволенню.  

Керуючись 150, 155, 164,165, 166, 181, 182, 192, Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10, 11, 60,74, 130, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 комітету Руськоіванівської сільської ради до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, заінтересовані особи – Рада опіки і піклування Білгород-Дністровської райдержадміністрації, Котовська загальноосвітня школа-інтернат для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, ОСОБА_3 – задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав у відношенні неповнолітньої дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісяця, починаючи з 23.06.2009 року та до 28.09.2012 року, але не нижче 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення  може бути оскаржене  в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Суддя: