Справа № 2з-4\ 2010 року

УХВАЛА

12 квітня 2010 року

Ямпільський районний суд Вінницької області

В складі головуючого судді Любинецької-Онілової А.Г.    

за участю секретаря сз ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ямпіль заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову,

В  С  Т А  Н  О  В  И  В:

             Заявниця звернулася із заявою про забезпечення позову, в якій зазначила, що нею буде подано позовну заяву до ОСОБА_3. В своїй заяві заявниця посилається на те, що відповідачем може бути реалізовано магазин, який знаходиться за адресою - м.Ямпіль Вінницької області  вул.Гоголя 60 і належить йому на правах особистої власності. Позивачка вважає, що невжиття заходів до забезпечення позову  може призвести до ускладнення, чи унеможливити виконання рішення. Тому вона просить суд винести ухвалу, якою накласти арешт на магазин, який знаходиться у відповідача та розташований за адресою вул. Гоголя №60 с.Ямпіль Вінницької області.

       Відповідно до ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.  У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов;  вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;  інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.      

   За заявою заінтересованої особи суд може забезпечити позов до подання позовної заяви з метою запобігання порушенню права інтелектуальної власності. До заяви про забезпечення позову додаються документи та інші докази, які підтверджують, що саме ця особа є суб'єктом відповідного права інтелектуальної власності і що її права можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову. До заяви додаються також її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити заходи забезпечення позову.

       Дослідивши матеріали заяви, суд не знаходить підстав для забезпечення позову, оскільки заявницею не додано жодного доказу в підтвердження наведених обставин про те, що магазин є власністю саме ОСОБА_3, не зазначено суті та змісту позовних вимог,  які будуть заявлятися нею. Не додано документів та інших доказів щодо права інтелектуальної власності заявниці, у зв’язку із чим може виникнути  необхідність запобігання порушеного права інтелектуальної власності.

             З урахуванням наведеного, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову.      

             Керуючись ст. 151, 153 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

       В задоволенні заяви ОСОБА_2 про  забезпечення позову –  відмовити

       Апеляційне оскарження ухвали не передбачене ч.1 ст.293 ЦПК України.

                  Головуючий              А.Г.ЛЮБИНЕЦЬКА-ОНІЛОВА