У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    2010 року березня місяця 25 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді Іващенко В.В.

Суддів Дяченко Л.О.,

Макарчук Л.В.

При секретарі Козловій К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_9 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про відшкодування  матеріальної та моральної шкоди,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_7 – ОСОБА_8

на рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 28 січня 2010 р.,-

в с т а н о в и л а :

10.02.2009р. ОСОБА_5, ОСОБА_5 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП. Згодом, уточнивши свої позовні вимоги, вони просили суд стягнути на їх користь грошове  відшкодування матеріальної шкоди у сумі 14332,60грн. та грошове відшкодування моральної шкоди у розмірі 14332,60 грн.

           Позов мотивовано тим, що в результаті ДТП, яке відбулося 24.05.2007 р. на вул. Севастопольській у м. Сімферополі, автомобілю «Тойота Корола», державний номер НОМЕР_1, були спричинені технічні пошкодження. Винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_7, який керував транспортним засобом, що належить ОСОБА_6 Окрім цього, позивачка ОСОБА_5 зазнала моральних страждань, які полягають у пошкоджені здоров'я. Враховуючи наведене, ОСОБА_5 просить стягнути з ОСОБА_6 грошове відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 14332 грн. 60 коп., а ОСОБА_5 просить стягнути з ОСОБА_7 на її користь грошове відшкодування моральної шкоди у розмірі 12000 грн.

               Рішенням Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 28 січня 2010 р.  позовні вимоги ОСОБА_5, ОСОБА_5 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 грошове відшкодування матеріальної шкоди у розмірі14332,60грн.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 грошове відшкодування моральної шкоди у сумі1000грн.

В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.

  В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_7 - ОСОБА_8- ставить питання  про скасування рішення суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Зокрема апелянт зазначає, що судом взято до уваги висновок товарознавчої експертизи і стягнуто всю суму ремонту, в тому числі за ті пошкодження, які були відсутні при огляді  автомобілю 05.08.2008 р. Довідка про ДТП, яка вказує на те, які саме пошкодження мали місце а матеріалах справи відсутня. Таким чином суд прийняв до уваги докази, які були отримані з порушенням порядку  встановленому законом.

Заслухавши доповідача, дослідивши обставини справи і перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не є обґрунтованою і не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом встановлено, що 24.05.2007 р. о 08 годині 40 хвилин ОСОБА_7, керуючи транспортним засобом, не обрав безпечну дистанцію і допустив зіткнення з автомобілем «ДЕУ», державний номер НОМЕР_2, що рухався попереду у тому ж напрямку, що і автомобіль відповідача. В наслідок удару автомобіль «ДЕУ» зіткнувся з автомобілем позивачів «Тойота Корола», державний номер НОМЕР_1.

Вина ОСОБА_7, який в момент ДТП керував транспортним засобом, належним ОСОБА_9, на відповідній правовій підставі – титулу (арк. с. 55-56), доведена постановою Київського районного суду м. Сімферополя від 15.09.2008р., тому саме він несе відповідальність за завдану його діями матеріальну та моральну шкоду.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактам і обставинам, встановленим судом, ґрунтуються на правильному визначенню судом змісту та характеру виниклих між сторонами правовідносин, правильному застосуванню судом норм матеріального і процесуального права.  

Судова колегія не приймає до уваги довід апелянта про неправильність висновків суду у частині визначення розміру завданої позивачу ОСОБА_5 матеріальної шкоди з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Визначаючи розмір грошового відшкодування матеріальної шкоди, суд виходив із висновків судової авто-товарознавчої експертизи від 06.07.2009р.(арк. с. 75-93).

Висновок спеціаліста щодо вартості матеріальної шкоди, яка складає 11958 грн. 70 коп.(а.с.9 -14) не є допустимим доказом в сенсі ст. ст. 59, 66 ЦПК України при вирішенні питання про розмір завданої позивачам шкоди.

Не заслуговують на увагу доводи представника відповідача щодо невідповідності встановлених експертом пошкоджень транспортного засобу позивача і пошкоджень, які зафіксовані робітниками ДАІ та відображені у протоколі огляду транспортного засобу, оскільки допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_10 підтримав висновки експерта, пояснивши, що він проводив експертизу на підставі огляду автомобілю, який не був відновлений, нових пошкоджень після ДТП не мав, а ті пошкодження, які встановлені експертизою, працівники ДАІ могли не бачити при зовнішньому огляді транспортного засобу.

Суд, оцінюючи докази, надані сторонами, визначаючи розмір матеріальної шкоди, завданої позивачу, правильно виходив із висновків судової авто-товарознавчої експертизи від 06.07.2009р., яка є допустимим доказом, що відповідає обставинам справи.

Враховуючи, що рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не свідчать про його неправильність, судова колегія, керуючись ч.1 ст. 308 ЦПК України, відхиляє апеляційну скаргу.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315, 319, 323, 325, 327 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати  у цивільних справах,-

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 – ОСОБА_8- відхилити.

Рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 28 січня 2010 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її  проголошення і може бути оскаржена  в касаційному порядку до суду касаційної інстанції у двомісячний строк.

Судді: