Справа № 2-1255

2010 рік

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2010 року                                                м. Білгород-Дністровський

Білгород - Дністровський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого - одноособово судді Боярського О.О.,

                при секретарі – Рачицькій І.А.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Білгород-Дністровському цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 Державного департаменту громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Білгород-Дністровського МВ УМВС України про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом про визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме: будинком № 2 по вул. Промисловій, у м. Білгород-Дністровський, Одеської області, посилаючись на те, що відповідач більше двох років не проживає за даною адресою, у будинку не з’являється.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Відповідач у судове засідання не з’явилась, про час, день та місце судового засідання була повідомлена, причина неявки суду не відома.

Представник відповідача ОСОБА_3 Державного департаменту громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Білгород-Дністровського МВ УМВС України у судове засідання не з’явився, про час, день та місце судового засідання був повідомлений, причина неявки суду не відома.

Враховуючи викладене, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до договору дарування                     від 19 вересня 2002 року позивач являється власником ? частини житлового будинку під номером 2 (два), що знаходиться в м. Білгород-Дністровський Одеської області, по вул. Промисловій і проживає у вищевказаній квартирі.

Позивач  пояснила, що у спірному житловому приміщенні прописана відповідач, однак з початку 2007 року вона проживає за іншою адресою. З того часу ОСОБА_2 у будинку не з’являлась та не проживає у вищевказаному житловому приміщенні. Даний факт також підтверджується актом перевірки жилого приміщення ЖЕО № 2                від 06 липня 2009 року, відповідно до якого у будинку № 2 по вул. Промисловій, у                 м. Білгород-Дністровський, Одеської області на протязі довгого часу не проживає ОСОБА_2, що підтверджується свідками (сусідами).

Крім того, позивач у судовому засіданні пояснила, що у 2005 році її син – ОСОБА_4 уклав шлюб з відповідачкою – ОСОБА_2, однак 16 жовтня 2008 року даний шлюб було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії 1-ЖД № 057280 від 16 жовтня 2008 року, актовий запис          № 215, виданий відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Білгород-Дністровському Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області.

Відповідно до ст.ст. 71, 72 ЖК України особа, відсутня понад встановлені терміни признається такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне задовольнити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 Державного департаменту громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Білгород-Дністровського МВ УМВС України про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Керуючись ст.ст. 71, 72 ЖК України, ст.ст. 1, 15, 130, 174, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 Державного департаменту громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Білгород-Дністровського МВ УМВС України про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме: будинком № 2 по вул. Промисловій, у м. Білгород-Дністровський, Одеської області.

Рішення  може бути оскаржене  в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  з подачею її копії до апеляційної інстанції.  

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою  заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: