Справа № 2-1225/10

ДЕСНЯНСЬКИЙ  РАЙОННИЙ СУД  МІСТА ЧЕРНІГОВА

                                             Р І Ш Е Н Н Я

                                      І м е н е м  У к р а ї н и

31 березня 2010 року                                                                                                         м. Чернігів

    Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

головуючого – судді Коверзнева В.О.,

при секретарі – Ніцай М.С.,

з участю: сторін, представника відповідачки – адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди,

третя особа без самостійних вимог на стороні позивача – ОСОБА_4,

                                                  в с т а н о в и в:

    25.11.2009 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачки 6586 грн у відшкодування майнової шкоди, 5000 грн у відшкодування моральної шкоди та 194 грн 36 коп. у відшкодування судових витрат.

    В обґрунтування позову зазначив, що майнова та моральна шкода завдані пошкодженням належного йому на праві власності автомобіля «Вольво», внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася з вини відповідачки.

    У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав і наполягав на їх задоволенні.

    Відповідачка позов не визнала.

    Третя особа не з’явилася, про час і місце розгляду справи сповіщалася належним чином.

    Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

    23.09.2008 року о 17 годині 45 хвилин третя особа, керуючи автомобілем «Вольво», реєстраційний НОМЕР_1, що належить на праві власності позивачу, рухалася по вулиці Шевченка в місті Чернігові, зі сторони вулиці Воїнів Інтернаціоналістів в напрямку вулиці О.Молодчого. В районі будинку № 53 вона скоїла наїзд на відповідачку, яка в той час перетинала проїжджу частину вулиці Шевченка з права наліво відносно руху автомобіля, у невстановленому для цього місці.

    Позивач стверджує, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася з вини відповідачки, було пошкоджено належний йому на праві власності автомобіль, зокрема: розбито дзеркало, пошкоджено передні праві двері. Під час відновлення автомобіля він витратив 4628 грн на заміну дзеркала, 1200 грн на фарбування дверей та 40 грн на доставку автомобіля до штрафмайданчика. Через тривале зберігання автомобіля на штрафмайданчику, вийшла з ладу акумуляторна батарея, що змусило його придбати нову вартістю 755 грн. Всього було витрачено на відновлення автомобіля 6586 грн, чим завдано майнової шкоди.

Позивач зазначає, що будучи позбавлений можливості протягом тривалого часу користуватися автомобілем, він відчував моральні страждання, було порушено звичайний спосіб його життя, чим в сукупності завдано моральної шкоди.

Посилаючись на вину відповідачки у дорожньо-транспортній пригоді, вважає, що завдана йому майнова та моральна шкода підлягають відшкодуванню саме за її рахунок.

Відповідно до частини 3 статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підтвердження вини відповідачки в дорожньо-транспортній пригоді, що відбулася 23.09.2008 року, позивач посилається на постанову слідчого з розслідування ДТП ЧМВ УМВС України в Чернігівській області про закриття кримінальної справи порушеної у відношенні третьої особи на підставі пункту 2 статті 6 КПК України, за відсутності в її діях складу злочину передбаченого частиною 1 статті 286 КК України.

Втім, в розумінні статті 61 ЦПК України, дана постанова не є обов’язковою для суду і не вважається беззаперечним доказом вини відповідачки при вирішенні даної справи.

Під час дорожньо-транспортної пригоди відповідачка була травмована, у зв’язку з чим зверталася за медичною допомогою.

При вирішенні спорів про відшкодування шкоди, заподіяної за участю джерела підвищеної небезпеки, законом, зокрема статтею 1187 ЦК України, визначено правило, за яким шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіла цім джерелом підвищеної небезпеки незалежно від наявності в її діях вини.

Відшкодування шкоди, завданої власнику джерела підвищеної небезпеки внаслідок його пошкодження під час зіткнення з потерпілою фізичною особою, законом не передбачено, навіть за наявності в діях останньої вини.

Додатково слід зазначити, що як встановлено в судовому засіданні, після дорожньо-транспортної пригоди третя особа, грубо порушила вимоги пункту 2.10 Правил дорожнього руху. Вона не викликала працівників ДАІ для оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди, а залишила місце пригоди.

Після дорожньо-транспортної пригоди за участю відповідачки, огляд автомобіля позивача спеціалістом не проводився і завдані йому пошкодження зафіксовано не було, а вже 18.10.2008 року третя особа була учасником ще однієї дорожньо-транспортної пригоди.

Все це дає підстави для сумніву з приводу того, що зазначені в позові пошкодження автомобіля були спричинені саме під час зіткнення з відповідачкою та з приводу обґрунтованості здійснених позивачем витрат на відновлення автомобіля.    

 За викладених в сукупності обставин суд не знаходить підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 208, 209, 212 – 215, 294 ЦПК України, суд

                                                                в и р і ш и в:

    у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області. Заява про апеляційне оскарження рішення подається протягом 10 днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга – протягом 20 днів після подання заяви. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження рішення, якщо подається в строк, встановлений для подання заяви.

Повний текст рішення складено 02.04.2010 року.

    Головуючий: