ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2007 р. | № 2-8/2535-2007 |
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого Невдашенко Л.П.
суддів: Михайлюка М.В.
Дунаєвської Н.Г.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Кримської республіканської рятувально-водолазної служби, м. Сімферополь |
на постанову | від 28.04.2007 Севастопольського апеляційного господарського суду |
у справі господарського суду | № 2-8/2535-07 Автономної Республіки Крим |
за позовом | Приватного підприємства "Нафтаоргсинтез", м. Ялта |
до | Кримської республіканської рятувально-водолазної служби, м. Сімферополь Дочірнього підприємства "Сентинел "Пассат-Онікс", м. Сімферополь |
про | усунення перешкод у користування майном та виселення |
за участю представників сторін:
від позивача – Кісельова О.О.
від відповідача – не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.03.2007 р., яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.04.2007 р. задоволено позов Приватного підприємства "Нафтаоргсинтез" до Кримської республіканської рятувально-водолазної служби, Дочірнього підприємства "Сентинел " фірми "Пассат-Онікс" про усунення перешкод у користуванні майном та виселення. Усунуті перешкоди у користуванні нежилими приміщеннями Приватного підприємства "Нафтаоргсинтез", а саме виселено Кримську республіканську рятувально-водолазну службу та Дочірнє підприємство "Сентинел" фірми "Пассат-Онікс" з нежилих приміщень за адресою: м. Ялта, Парковий проїзд, 8а, які складаються з літер А загальною площею 118,1 кв.м., елінг А, загальною площею 143,8 кв.м. Стягнуто з відповідачів на користь позивача по 42,50 грн. державного мита та по 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суд мотивував своє рішення тим, що відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України , власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно технічного паспорту, зазначає суд, виданого 12.05.2006 р. Комунальним підприємством Ялтинське бюро технічної інвентаризації, власником спірного майна є Приватне підприємством "Нафтаоргсинтез", якому 06.12.2006 р. Виконавчий комітет Ялтинської міської Ради видав свідоцтво про право власності на спірне майно.
Однак, цим майном користуються відповідачі –Кримська республіканська рятувально-водолазна служба та ДП "Сентинел" фірми "Пассат-Онікс".
Оскаржуючи постанову апеляційного суду та рішення господарського суду скаржник просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на те, що при винесенні судових рішень судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Зокрема, скаржник зазначає, що судом не прийнято до уваги рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 724 від 09.10.1992 р. на підставі якого за скаржником закріплено у постійне користування земельну ділянку на якій знаходиться спірне майно.
Крім того, судами не прийнято до уваги те, що до Вищого адміністративного суду України подана касаційна скарга по справі № 2-29/14067-2006 за позовом товариства рятування на водах України до Виконавчого комітету Ялтинської міської ради про визнання недійсним рішення про прийняття в комунальну власність рятувальних станцій "Ялта-Центральна" і "Массандра" та про оформлення права власності, до переліку інвентарних об'єктів, котрі входять до спірного майна.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та її повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст. 48 Закону України "Про власність" власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.
Статтею 391 Цивільного кодексу України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач –Приватне підприємство "Нафтаоргсинтез" є власником спірного майна, зазначене підтверджується свідоцтвом про право власності від 06.12.2006 р., яке видано Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради.
Однак, спірним майном користується Кримська республіканська рятувально-водолазна служба та ДП "Сентинел" фірми "Пассат-Онікс", зокрема останнє на підставі договору оренди від 29.11.2004, який укладений з Фондом майна Автономної Республіки Крим та який визнаний господарським судом недійсним.
Суди дійшли підставного висновку про те, що є всі підстави для усунення перешкод у користуванні Приватним підприємством "Нафтаоргсинтез" спірним майном, а саме виселити Кримську республіканську рятувально-водолазну службу та Дочірнє підприємство "Сентинел" фірми "Пассат-Онікс" з самовільно зайнятих приміщень за адресою: м. Ялта, Парковий проїзд, 8а.
Посилання Кримської республіканської рятувально-водолазної служби на те, що рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 724 від 09.10.1992 р. за ним закріплено у постійне користування земельну ділянку на, які знаходиться спірне майно перевірено судом апеляційної інстанції та відхилено, як необґрунтоване, оскільки вказане рішення виконавчого комітету не виконано, зокрема, договір на право тимчасового користування майном, строком на 10 років з рятувально-водолазною службою не укладено, та державний акт про право постійного користування землею рятувальною станцією на ділянку загальною площею 0,3192 га не видавався.
Суд апеляційної інстанції, при винесенні оскаржуваного рішення повно і всебічно з’ясував фактичні обставини справи, дослідив та надав оцінку як доводам позивача так і запереченням відповідача.
В решті касаційна скарга стосується спростування обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції, а також заперечень щодо оцінки судом наявних у справі доказів, тому судом касаційної інстанції до уваги не приймаються з огляду на вимоги ч.2 ст. 1115 та ч.1,2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України.
Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновку суду.
З огляду на викладене, Вищий господарський суд України вважає юридичну оцінку, дану Севастопольським апеляційним господарським судом обставинам справи такою, що ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для задоволення касаційної скарги не вбачає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1119, 11110 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.04.2007 у справі № 2-8/2535-07 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Головуючий, суддя Л.Невдашенко
Судді: М.Михайлюк
Н.Дунаєвська