ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

              Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:

головуючого                                    Невдашенко Л.П.,

суддів:                                               Михайлюка М.В.,

                                                Дунаєвської Н.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача -ОСОБА_1

від відповідача -Бондарева В.В.

ВСТАНОВИВ:

Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 заявлено позов  за закритого акціонерного товариства  “Болградський виноробний завод” про стягнення заборгованості за договором на придбання винограду врожаю 2001 року  в сумі 498560,00 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 05.03.07, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду  від 10.05.07,  позов задоволено. На користь позивача стягнуто 498,560 грн.

Судові рішення вмотивовані тим, що на підставі укладеного сторонами договору на придбання винограду врожаю 2001 року  від 24.09.01 позивач поставив, а відповідач отримав продукцію загальною вартістю 498560,00 грн., але пред'явлений йому для оплати цієї продукції рахунок залишив без виконання, внаслідок чого утворилася відповідна заборгованість, яка  не ліквідовано дотепер.

Враховуючи те, що сторони у договорі  не визначили період часу, протягом якого покупець повинен оплатити пред'явлений рахунок, господарський суд застосував положення ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України  скаржник просить скасувати ухвалені у справі рішення, провадження у справі припинити, посилаючись на порушення судом   норм матеріального  та  процесуального права. Зокрема, вказує скаржник, ухвалою суду від 19.04.07 розгляд справи було відкладено  на 24.05.07 на 10 год. 30 хв. Однак, прибувши на засідання 24.05.07 представник заводу дізнався про те, що справа була розглянута 10.05.07, таким чином суд позбавив сторону в судовому процесі надати пояснення та представити документи, що підтверджують заперечення на позовні вимоги.

Крім того, скаржник вважає, що судом безпідставно застосовані  положення ст.530 Цивільного кодексу України.

Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга  підлягає  частковому задоволенню з наступних підстав.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що  сторонами спору  24.09.2001  укладено договір на придбання винограду врожаю 2001 року, за яким суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 зобов'язався за період з серпня по жовтень 2001 року поставити виноград врожаю 2001 року власним транспортом і за власний рахунок, а ЗАТ “Болградський виноробний завод” прийняти згідно супроводжувальних накладних та оплатити за цінами, вказаними у специфікації. Оплата поставленого винограду здійснюється відповідно до  п.1.5 договору після пред'явлення заводу рахунку.

Суд зазначає в рішенні, що суб'єкт підприємницької діяльності  ОСОБА_1 виконав свої зобов'язання, поставив заводу  виноград врожаю 2001 року  у кількості 498560 кг вартістю 498560,00 грн., про що свідчать накладні заводу, що містяться в матеріалах  справи.

Рахунок заводу на оплату поставленої продукції було пред'явлено ОСОБА_1 01.03.06 після його звернень до заводу про врегулювання спору  у досудовому порядку. Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку  не встановлений або визначений  моментом пред'явлення вимоги, кредитор  має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний  строк від дня пред'явлення вимоги.

З відзиву відповідача вбачається, що він  не заперечує факту поставки на завод винограду у 2001 році,  однак стверджує, що за поставлений  позивачем виноград завод розрахувався, про що свідчать касові ордери на ім'я позивача про отримання готівкою грошових коштів від заводу за даним договором.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.01.07 про порушення провадження у справі  відповідача зобов'язано  надати заперечення на позов, оригінали та належним чином засвідчені копії установчих документів, а також акт звірення розрахунків, підписаний обома сторонами на день слухання справи.

Ухвалою суду від  21.02.07 позивача зобов'язано  надати акт звірення розрахунків, а відповідача -докази в обгрунтування заперечень на позов. Апеляційний суд, розглядаючи справу за апеляційною скаргою, ухвалами від 27.03.07 та від 10.04.07 зобов'язав завод засвідчити копії касових ордерів та надати їх оригінали, а також зобов'язав  сторони здійснити звірення  розрахунків.

Оскільки ЗАТ “Болградський виноробний завод” не надав суду  оригіналів документів, суд зазначив в ухвалі  від 10.04.07, що повертає надані копії документів та не оцінює їх як докази.

Статтею 65  ГПК України  передбачені дії судді з підготовки  справи до розгляду. Згідно вказаної норми закону суддя не лише зобов'язує сторони  виконувати певні дії, здійснювати розрахунки, витребовує документи, відомості, висновки, а і вчиняє інші дії, спрямовані  на забезпечення правильного і своєчасного розгляду  справи.

З матеріалів справи вбачається, що ні суд першої інстанції, ні  апеляційний суд не отримали обгрунтованих заперечень відповідача та  виребуваних  ними документів, тобто оспорювані рішення ухвалені лише на матеріалах, наданих однією стороною.

Колегія суддів вважає, що попередніми судовими інстанціями не у повному обсязі  застосовані всі передбачені законом  заходи для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, а обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, і висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними. відповідають дійсності, підтверджуються  достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Зважаючи на те, що господарські суди першої та другої інстанцій  не з'ясували всіх обставин справи, ухвалені ними рішення не можуть вважатися законними й обгрунтованими, у зв'язку з чим підлягають скасуванню, а справа -  передачі на новий розгляд.

Що стосується доводів касаційної скарги про порушення апеляційним судом норм процесуального права, то ці доводи скаржника касаційний суд до уваги не приймає, оскільки питання щодо наявності  порушення  вирішується згідно листа  голови Одеського апеляційного господарського суду (а.с.28) слідчими органами.

Керуючись ст. ст. 111⁹, 111¹⁰ Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від  10.05.07 та рішення господарського суду Одеської області від 05.03.07 скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Головуючий                                                                                Л.Невдашенко

Судді:                                                                                           М.Михайлюк

                                                                                                      Н.Дунаєвська