ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

10 липня 2007 р.

№ 31/90

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Панової І.Ю.–головуючого

Ткаченко Н.Г.,

Заріцької А.О.

розглянувши  касаційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства " Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут". М. Донецьк

на рішення та постанову

господарського суду Донецької області  від 04.08.2005 Донецького апеляційного господарського суду від 27.09.2005

у справі господарського суду

№ 31/90 Донецької області

за позовом

Управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька

до	ВАТ " Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут"

про	стягнення 930,35 грн.

за участю представників сторін:

не з'явилися.

                                                    В С Т А Н О В И В :

    Рішенням господарського суду Донецької області від 04 серпня 2005 у справі № 31/90 ( суддя Ушенко Л.В.) позов Управління Пенсійного фонду  України в Будьонівському районі м. Донецька до ВАТ " Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут " про стягнення шкоди у сумі 553,01 грн. задоволено, суд першої інстанції стягнув з відповідача на користь позивача 553,01 грн. шкоди, а також стягнув  з відповідача на користь Державного бюджету України державне мито у сумі 102 грн., стягнув  з відповідача на користь ДП " Судовий інформаційний центр"  118 грн. витрат  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

    Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27 вересня 2005 року у справі № 31/90 ( Колегія суддів: Українська Р.М., Калатай М.В., Кондратьєва С.І.) рішення господарського суду Донецької області від 04.08.2005 у справі № 31/90 залишено без змін.

    Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій ВАТ " Дон ПКТІ" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою згідно якої просило рішення господарського суду  та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові УПФУ відмовити.

     Касаційна скарга мотивована порушенням з боку судів попередніх інстанцій норм ст.ст.1,14 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , а також ст. 598 ЦК України.

    Ухвалою Вищого господарського суду України від 16 листопада 2005 у справі № 31/90  на підставі ст.ст.12,86, ГПК України, ст.210,пп.7,10 Розділу УІІ " Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України Касаційну скаргу ВАТ " ДонПКТІ" на рішення господарського суду Донецької області від 04.08.2005 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.09.2005 у справі № 31/90 разом зі справою № 31/90 господарського суду  Донецької області було передано Вищому адміністративному суду України.

    Ухвалою Вищого адміністративного суду України  від 16 квітня 2007 № К-11352/06 на підставі ст.ст.210,214 Кодексу адміністративного судочинства України було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ВАТ " ДонПКТІ" на рішення господарського суду Донецької області від 04.08.2005 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.09.2005 у справі № 31/90., скарга повернута за належністю до Вищого господарського суду України.

     Ухвала Вищого адміністративного суду України мотивована тим, що дана справа розглянута господарським судом Донецької області 04.08.2005, а переглянута в апеляційному порядку Донецьким апеляційним господарським судом 27.09.2005, після набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України , у порядку позовного провадження, за правилами , встановленими Господарським процесуальним кодексом України. Компетенція Вищого адміністративного суду України не поширюється на перегляд у касаційному порядку судових рішень, постановлених апеляційними судами інших юрисдикцій, то за правилами п.1 ч.4 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства України, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, а скаргу повернути за належністю до Вищого господарського суду України.

     Колегія суддів Вищого господарського суду України  ухвалою від 21 травня 2007 у справі № 31/90 визнала подані матеріали достатніми для прийняття касаційної скарги до провадження та призначила розгляд касаційної скарги у засіданні колегії суддів 10.07.2007.

     Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення  господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції  на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга  підлягає задоволенню частково, виходячи з такого:

    Судом першої інстанції  в рішенні від 4 серпня 2005  встановлено, що Управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька звернулось з позовом до ВАТ " Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут" про стягнення переплати пенсії у сумі 930,35 грн.

     Заявою від 25.05.2005 позивач уточнив правові підстави позову, пославшись на ст.1166 ЦК України і заявою  від 04.08.2005 остаточно визначився із сумою позову і просив суд стягнути суму переплати пенсій у розмірі 553,01 грн.

    Громадянці Баршиній Ніні Савелівні була призначена пенсія на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення"  та Закону України " Про науково та науково-технічну діяльність" згідно довідки, наданої відповідачем  № 79к від 04.07.2002 .

    Судом першої інстанції в рішенні встановлено, що дана довідка свідчить , що гр. Баршина Н.С. з 31.12.1966 по 30.12.1991  працювала в Донецькому проектно-конструкторському технологічному інституті і відповідно до своїх посадових обов'язків повністю займалась науково-технічною діяльністю інституту. Науково-технічна діяльність інституту є основною і складає 70% , тому гр. Баршина Н.С. має право на призначення пенсії згідно з ст.24 Закону України " про науково і науково-технічну діяльність". Листом № 01-9/371 від 17.07.2004 відповідач повідомив позивача про те, що видана довідка № 79к від 04.07.2002 , щодо стажу наукової роботи гр. Баршиної Н.С. є недійсною, в зв'язку з тим, що  кваліфікація гр. Баршиної Н.С. не підтверджена результатами атестації науково-технічної Ради. Позивачем сплачено пенсіонеру пенсію за період  з 05.09.2002 по 31.08.2004 у сумі 5089,53 грн. При відсутності стажу науково-технічної роботи Баршина Н.С. мала право лише на пенсію на загальних підставах, згідно із Законом України " Про пенсійне забезпечення".

     Рішення господарського суду мотивовано тим, що  в наслідок  видачі документу, який не відповідає фактичним даним , пенсіонеру була надмірно сплачена з вини відповідача пенсія за рахунок коштів Пенсійного фонду України у сумі 834,24 грн. За рахунок коштів Державного бюджету позивачу було компенсовано витрати на сплату наукової пенсії гр. Баршиній у сумі 281,23 грн. , позивач зменшив на зазначену суму позовні вимоги, і просив стягнути з відповідача некомпенсовану суму шкоди у розмірі 553,01 грн.

     Господарський суд встановив, що вина  відповідача пов'язана з видачею документу, який не відповідає фактичним даним щодо права гр. Баршиної Н.С. на призначення пенсії як науковому працівнику знаходить у причинному зв'язку із заподіянням шкоди позивачу і тому відповідно до вимог ст.1166 ЦК України підлягає стягненню з відповідача.

    Рішення господарського суду Донецької області також мотивовано тим, що суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що порушення провадження у справі про його банкрутство і відсутність позивача в реєстрі грошових вимог кредиторів свідчить про відсутність предмету спору. Дана обставина  не є підставою для припинення провадження у справі і тому клопотання відповідача в цій частині задоволенню не підлягає.

     Постанова Донецького апеляційного господарського суду від 27 вересня 2005 року у справі № 31/90, яку суд апеляційної інстанції прийняв ,керуючись нормами Господарського процесуального кодексу України, мотивована тим, що у відповідності до частини 2 ст.101 Закону України " Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-ХІІпідприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну державі внаслідок видачі недостовірних документів, і відшкодовують її за таких обставин місцевий суд, з огляду на приписи ст.1166 ЦК України дійшов обгрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька.

      Постанова  також мотивована тим, що апеляційна інстанція, як і господарський суд  не приймає посилання відповідача на п.1-1 ст.80 ГПК України, тому що порушення провадження у справі про банкрутство відповідача та відсутність  Управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька в реєстрі грошових вимог кредиторів не свідчить про відсутність предмету спору і, як наслідок не є підставою для припинення провадження у даній справі.

     Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що виходячи з норм п.п.1,6,7,ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України, спір є публічно –правовим  і підлягає  розгляду в порядку адміністративної юрисдикції в тому разі, якщо він виник із публічно-правових відносин за участю суб'єкта владних повноважень, який саме у цих відносинах здійснює надані йому чинним законодавством владні управлінські функції. Дана справа не відповідає наведеному нормативному визначенню адміністративної справи. Предметом розгляду в даній справі є  вимоги Управління Пенсійного фонду , яке звернулося за захистом  свого майнового права, за  предметом спору ця справа підлягає розгляду господарськими судами у порядку, визначеному ГПК України.

Враховуючи викладене, Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суд апеляційної інстанції 27.09.2005  обгрунтовано здійснив апеляційний перегляд рішення господарського суду  у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

    Переглянувши в касаційному порядку, рішення судів попередніх інстанцій, Колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про те, що, в порушення вимог ст.43 ГПК України, рішення та постанова прийняті при неповному з'ясуванні обставин справи, які мають значення для справи, а також без врахування вимог Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Вказаний Закон та ГПК України не містять приписів про заборону на прийняття судом позовної заяви до боржника, щодо якого вже порушено справу про банкрутство , а також на вирішення спору за цим позовом по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство відповідача.

     Судами попередніх інстанцій на прийнято  до уваги та не надана належна оцінка факту порушення справи про банкрутство відповідача, публікації оголошення про порушення справи про банкрутство відповідача,  як наслідок -  не з'ясований характер ( конкурсний чи поточний )  грошових вимог позивача, період виникнення грошових вимог позивача, відповідно до норм ст.1,14 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом,  в рішенні та постанові не з'ясований факт, чи звертався позивач в процедуру банкрутства відповідача в порядку ч.1 ст.14 вказаного Закону з письмовою заявою до господарського суду з грошовими вимогами до боржника, які складають предмет позову у справі № 31/90.

Відповідно до вимог ч.2 ст.14 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Виходячи з вимог Закону , в разі встановлення факту що позивач не звернувся у вказаний в ч.1 ст.14 Закону строк з дня публікації оголошення, з заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд відмовляє у задоволенні позову на підставі ч.2 ст.14 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у разі встановлення факту звернення позивача із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, після винесення ухвали суду за результатами розгляду цих вимог, позовне провадження підлягає припиненню на підставі п.2 ст.80 ГПК України.

     Враховуючи межі перегляду справи в суді касаційної інстанції,      керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

   Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства " Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут" задовольнити частково.

    Рішення господарського суду Донецької області від 04.08.2005 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.09.2005 у справі № 31/90 скасувати.

    Справу № 31/90 передати на новий розгляд до господарського суду Донецької області.  

Головуючий                                                                           І.Ю. Панова

Судді                                                                                            Н.Г. Ткаченко

          А.О. Заріцька