Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц – 1133/10
Категорія 32 ГоловуючГ Головуючий у 1 й інстанції – Якименко Л.Г.
Доповідач – Михайловська С.Ю.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 березня 2010 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого – Михайловської С.Ю.
Суддів – Каратаєвої Л.О., Осіяна О.М.
При секретарі – Кононенко І.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 жовтня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпропетровську про відшкодування збитків у зв’язку з каліцтвом при виконанні виробничого завдання та відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 жовтня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ВАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» та ВВД ФСС НВВ ПЗУ України у м.Дніпропетровську про відшкодування збитків у зв’язку з каліцтвом при виконанні виробничого завдання та відшкодування моральної шкоди задоволені частково.
Стягнуто з ВАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» на користь ОСОБА_2 матеріальні збитки в розмірі 7 966 грн. 87 коп. та моральну шкоду в розмірі 5 000 грн., а всього 12 966 грн. 87 коп., та вирішено питанні про судові витрати.
В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ВАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що суд дав неправильну оцінку наданим доказам і матеріалам справи та неправильно застосував норми чинного законодавства.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, встановив, що з 1969 року по 20 серпня 2001 року позивач знаходився у трудових відносинах з відповідачем.
22 квітня 2001 року при виконанні трудових обов’язків позивач отримав виробничу травму, в результату якої пошкодив хребет. В цей день через отриману травму позивач не працював до кінця робочої зміни, а 23 квітня 2001 року за станом свого здоровґя взагалі не вийшов на роботу, про що було проінформовано керівництво цеху.
17 травня 2001 року у Дніпропетровській обласній клінічній лікарні ім. Мечникова ОСОБА_2 прооперували хребет, в результаті чого були видалені осколки диска та хребетна грижа.
Згідно висновку МСЕК № 249939 від 27 квітня 2001 року позивачу була встановлена друга група інвалідності «через загальне захворювання».
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що призвело до втрати працездатності», п. 1.2 Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоровґя, пов’язане з виконанням трудових обов’язків, від 22 листопада 1995 року №212 для визначення відсотка втрати професійної працездатності необхідно було надати до МСЕК акт за формою Н-1.
Позивач неодноразово звертався до адміністрації ВАТ «НТЗ» з проханням створити комісію з розслідування нещасного випадку на виробництві та скласти акт за формою Н-1, який добровільно так і не було складено, у зв’язку з чим ОСОБА_2 звертався до АНД райсуду м. Дніпропетровська з відповідними позовними вимогами.
Акт №26 за формою Н-1 стосовно зазначеної травми був складений комісією з розслідування нещасного випадку на виробництві ВАТ «НТЗ» тільки 12 грудня 2002 року відповідно до припису заступника начальника інспекції Дніпропетровської ДІОП в металургійній промисловості від 05 березня 2002 року, про що зазначено в самому акту, незважаючи на те, що згідно з п.13 Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях, комісія з розслідування нещасного випадку зобов’язана протягом трьох діб скласти акт за формою Н-1 у пґяти примірниках.
29 січня 2003 року на підставі висновку МСЕК № 338196 позивачу був встановлений відсоток втрати професійної працездатності у розмірі 50% з 12 грудня 2002 року, тобто з дня складення акта №26, однак в цьому ж висновку зазначено, що травма мала місце саме 22 квітня 2001 року.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що у разі дотримання відповідачем діючого законодавства та своєчасного складення акта про нещасний випадок на виробництві, 27 квітня 2001 року під час огляду МСЕК мала б підстави для видачі висновку щодо розміру відсотків стійкої втрати професійної працездатності і ОСОБА_2 мав би право з цього ж дня отримувати щомісячні страхові виплати у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпропетровську.
Судом першої інстанції була при значена медико-соціальна експертиза та відповідно до висновку МСЕК від 25 липня 2007 року № 89, у разі наявності у позивача акту за формою Н-1 станом на 27 серпня 2001 року Кіровська МСЕК встановила б йому 70% втрати професійної працездатності, що саме підйом тягаря на виробництві був причиною лікування, оперування 17 травня 2001 року та визнання 27 серпня 2001 року позивача інвалідом другої групи загального захворювання .
Суд прийшов до висновку, що в даному випадку ОСОБА_2 не отримував кошти та поніс матеріальні збитки через бездіяльність відповідача щодо складення акту, а тому стягнув з відповідача на користь позивача 8 349 грн. 60 коп. (70% від середнього заробітку 745 грн. 50 коп.=521 грн. 85 коп. ), які позивач мав право отримувати, але не отримав з вищевказаної причини.
Суд також прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди встановивши, що у зв’язку з тривалою бездіяльністю відповідача щодо складення акту форми Н-1 позивачу була спричинена моральна шкода, яка полягає в тривалих моральних стресах, його неодноразових зверненнях до відповідача з приводу складення акту форми Н-1, а також в зверненні з цього приводу до суду і до інспекції Дніпропетровської ДІОП в металургійній промисловості.
Також суд встановив, що позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення компенсації за несвоєчасну виплату неотриманих сум не підлягають задоволенню, оскільки на правовідносини, які стались між сторонами, дія Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплат» від 19 жовтня 2000 року не розповсюджується.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія судді вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно встановив вищезазначені обставини справи, дав цим обставинам та доказам по справі правильну правову оцінку і, відповідно до ст.ст. 23, 1166, 1167 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, що призвело до втрати працездатності», ухвалив законне та обґрунтоване рішення.
Доводи, зазначені відповідачем в апеляційній скарзі про те, що суд дав неправильну оцінку наданим доказам і матеріалам справи, необґрунтовані та зводяться до переоцінки доказів по справі і незгоди з висновками суду по їх оцінці, тоді як, згідно ст. 212 ЦПК України, оцінка доказів є виключним правом суду.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що суд неправильно застосував норми чинного законодавства, зводиться до тлумачення діючого законодавства і не спростовує правильно постановлене рішення.
Таким чином, рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - відхиленню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» відхилити.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 жовтня 2009 року залишити без змін.
Ухвала чинна з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному прядку протягом 2-х місяців.
Головуючий :
Судді :
Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц – 1133/10
Категорія 32 ГоловуючГ Головуючий у 1 й інстанції – Якименко Л.Г.
Доповідач – Михайловська С.Ю.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(вступна та резолютивна частини)
16 березня 2010 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого – Михайловської С.Ю.
Суддів – Каратаєвої Л.О., Осіяна О.М.
При секретарі – Кононенко І.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 жовтня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпропетровську про відшкодування збитків у зв’язку з каліцтвом при виконанні виробничого завдання та відшкодування моральної шкоди, -
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» відхилити.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 жовтня 2009 року залишити без змін.
Ухвала чинна з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному прядку протягом 2-х місяців.
Головуючий :
Судді :