Справа №2-8784/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 березня  2010 року Шевченківський  районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді     Пономаренко Н.В.

при секретарі             Оленченко Н.М.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

встановив:

позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб з відповідачем , посилаючись на те, що вони  різні за характером люди, з різними поглядами на сімейне життя, між ними виникають  суперечки та сварки.  Вона втратила почуття поваги та любові до чоловіка, між ними припинено подружні стосунки, сім'я фактично розпалась, проживають окремо із 27.01.2007 року, коли вона пішла від чоловіка.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги та просить їх задовольнити. Пояснила, що  з січня 2007 року вони не ведуть спільного господарства та не підтримують шлюбних стосунків, мають окремий бюджет. Шлюб носить формальний характер, проти примирення заперечує.

 Відповідач з позовом погодився. Пояснив, що з  січня 2007  року  вони припинили ведення спільного господарства та не підтримують шлюбних стосунків, мають окремий бюджет. Вважає, що їх сім'я розпалась через різні погляди на життя і різні характери, якими вони не зійшлись, перестали кохати один одного. Пояснив, що шлюб носить формальний характер, проти примирення заперечує.

  Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.110 Сімейного Кодексу України  позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст.112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що  подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі  з 04 жовтня 1996 року.  Від цього шлюбу мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1.

      Через наявність різних поглядів на спільне життя, відсутність почуття кохання, з  січня 2007 року сторони не ведуть спільного господарства і не підтримують подружні стосунки.

За таких обставин суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, неповнолітньої дитини, що мають істотне значення.

Одночасно суд роз'яснює, що відповідно до ст. 141 СК України , розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.110,112 Сімейного Кодексу України, ст. ст.10, 57, 60, 174, 209, 213-215, 218, 292-294 ЦПК України суд ,-

вирішив:

позов задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 04 жовтня 1996 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відділі реєстрації актів громадянського стану Шевченківського району м. Києва,  актовий запис №706,   розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 при реєстрації розірвання шлюбу держмито на користь держави  в розмірі 17 грн.,  ОСОБА_1 від витрат звільнити.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційному суді м. Києва через районний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги .

             Суддя: