Справа № 2-1461/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

26 лютого 2009 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді     Савицького О.А.,

при секретарі     Цапко ВА.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Енергоефективність» про стягнення заробітної плати невиплаченої при звільненні працівника,

ВСТАНОВИВ:

28.05.2008 року позивачка звернулась до суду з позовом про стягнення заробітної плати, невиплаченої при її звільненні в сумі 18523 грн. 36 кой., середній заробіток за період з 08.04.2008 року по 15.05.2008 р. в сумі 3283 грн. 75 коп., що разом складає 21807 грн. 11 коп.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що протягом другого півріччя 2007 року систематично порушувались відповідачем строки виплати заробітної плати, передбачені чинними законодавством України та Колективним договором ДП «Енергоефективність», а з початку 2008 року зовсім припинились.

В судове засіданні позивачка не з»явилась, направила в суд заяву, в якій просить слухати справу у Ті відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, повідомлень про причини неявки та пояснень з приводу позову до суду не направив, про час та дату розгляду справи повідомлений неодноразово належним чином, про що в матеріалах справи є підтвердження (а.с. 11, 14, 19), тому, відповідно до ч.1 ст. 224 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши зібрані в справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що з 09.01.2007 року позивачка перебувала у трудових відносинах з Державним підприємством «Енергоефективність», працюючи на посаді заступника начальника Фінансово-економічного управління.

07 квітня 2008 року позивачка припинила трудові відносини з відповідачем у зв»язку зі зміною структури Державного підприємства «Енергоефективність», була звільнена із займаної посади за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України через 2 місяці від дня попередження, що підтверджується записом в трудовій книжці та Наказом № 483-н від 07.04,2008 р.

Протягом другого півріччя 2007 року систематично порушувались Відповідачем строки витати заробітної плтаи , передбачені чинними законодавством України та Колективним договорам ДП «Енергоефективність», а з початку 2008 року зовсім припинились,

На день звільнення сума заборгованості відповідача по заробітній, платі за жовтень, листопад, грудень 2007 року, січень, лютий, березень, квітень 2008 ррку склала 1852-3 грн. 36 коп., виходячи з наступного розрахунку:

•   -     за жовтень 2007року - 2672 грн. 94 коп.,

•   -     за литопад 2007 року 2613 грн. 05 коп.,

•   -     -    за грудень 2007 ррку 2546 грн. 12 коп.,

•   -     за січень 2008 року-2243 грн. 27 коп.,

•   -     за лютий 2008 року - 2658 грн. 87 коп.,

-     за березень 2008 року - 2277 грн. 15 коп,

-     за квітень 2008 року 3451 грн. 96 коп.

Враховуючи передбачену чинним законодавству України відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, передбачену ст.  117 КзпПУ   позивачка, вважає, що відповідач додатково повинен сплатити їй її середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку з 08.04.2008 р. (день звільнення) по 15.05.2008 р. (день подання позовної заяви), тобто за 37 календарних днів прострочення, з урахуванням того, що середньоденний заробіток становить 88 грн. 75 коп., складає 3283 грн. 75 коп. (88,75*37= 3283,75)

Згідно ч.1. ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. А відповідно до ч.3 цієї статті встановлено, що використання примусової праці забороняється.

Відповідно до ч.3 ст. 24 КЗпП України укладання трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Частиною 1 ст. 43 КЗпП України визначено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно ст. 117 КЗпП України при наявності спору про розмір належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

Враховуючи, що на час розгляду справи відповідач розрахунку не провів, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення на його користь заборгованості по зарплаті та середнього заробітку за затримку розрахунку підлягають задоволенню, а саме: заробітну плату, невиплачену при звільненні працівника в сумі 18523 грн. 36 коп., середній заробіток за період з 08.04.2008 року по 15.05.2008 р. в сумі 3283 грн. 75 коп., що разом складає 21807 грн. 11 коп..

Крім того, відповідно до ст.ст. 79, 88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судові витрати в розмірі 248,07 грн. (судовий збір 218,07 грн. + витрати на інформаційне забезпечення 30 грн.).

Також: суд керуючись ст. 367 ЦПК України допускає негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць в розмірі 2130 (88,75 * 24) грн.

Враховуючи викладене, відповідно до ст. 43 Конституції України, ст.ст. 24, 43, 47, U5, 116, 117, 232, 233 КЗпП України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60,  61, 79, 88, 212-215, 223, 294 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Енергоефектиенісщь» на користь ОСОБА_1  21807 (двадцять одну тисячу вісімсот сім) грн. 11 коп.

Стягнути з Державного підприємства «Енергоефещцвнісщь» на користь держави, 248 (двіщі сорок вісім) грц. 07 коп. судових витрат.

Рішенця в частині стягнення заробітної плати за один місяць в розмірі 2(30 (дві тисячі тридцять )грн. 00 коп. підлягає негайному виконанню,

Рішення може бути переглянуте судом за заявою відповідача паданою протягом, десяти днів з дня отримання копії рішення, а також рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до Шевченківського районного суду м.Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження та заяви про перегляд заочного рішення, якщо такі заяви не були подані. Якщо було подано заяву відповідачем про перегляд заочного рішення, воно вступає в законну силу, у випадку залишення ухвали суду про відмову в задоволенні цієї заяви, апеляційним судом. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасоване, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.