ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2009 р. Справа № 2-а-17546/08/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: М’ягкого Є.В. ,  Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання  Антоненко Н.В.

представника позивача              ОСОБА_1

представника відповідача          Калюжної Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову  Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2009 року по справі № 2-а-17546/08/2070

за позовом   ОСОБА_3       

до  Управління праці і соціального захисту населення Дзержинської районної в м.Харкові ради, Харківського обласного центра по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації

третя особа: Головне управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації

про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої разової допомоги,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 (надалі по тексту позивач) звернулася до суду зпозовом до Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської районної в м.Харкові ради, Харківського обласного центра по нарахуванню та здійсненю соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації, третя особа: Головне управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, в якому з урахуванням змін і доповнень просила суд визнати протиправною несплату позивачу в повному обсязі щорічної разової допомоги до 5 травня у 2007, 2008 та 2009 роках. Зобов'язати Управління праці і соціального захисту населення Дзержинської районної м. Харкова ради зробити перерахунок належних до виплати разову грошову допомогу до 5 травня за 2007, 2008 та 2009 роки відповідно до ст. 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та направити відомості до Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці і соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації для здійснення виплати. Стягнути на користь позивача з Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці і соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації недораховану належну до виплати суму у 2007-2008 р.р. - 4115 та., за 2009 р. - 2310 грн. щорічної разової грошової допомоги до 5 травня. Стягнути з Управління праці і соціального захисту населення Дзержинської районної в м. Харкові ради компенсацію за відрив від звичайних занять.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2009 року у задоволенні позовних вимог відмовлено

Позивач, не погодившись з постановою суду,  подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду першої інстанції скасувати  та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги  посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. ст. 55, 56 Конституції України,  ч. 3 ст. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ч.2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України.

Управління праці і соціального захисту населення Дзержинської районної в м.Харкові ради, подало заперечення на зазначену апеляційну скаргу, в яких посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та відповідача  перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є дружиною померлого інваліда Великої Вітчизняної війни і має право на пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, що підтверджується копією посвідчення серії  Г НОМЕР_1 (а.с.3).

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову щодо вимог позивача про сплату допомоги до 5 травня за 2007 та 2008 роки виходив з того, що позивач не має право на отримання  зазначених виплат.

Колегія суддів погоджується з даними  висновками суду першої інстанції.

Зазначені виплати до 5 травня здійснюються щороку та мають разовий характер. Таким чином право особи на їх отримання та обов’язок органів соціального захисту населення здійснити такі виплати припиняються з моменту виплати певних сум, розмір яких визначається на час їх здійснення.

Виходячи із завдання адміністративного судочинства на адміністративні суди покладено обов’язок при оскарженні рішень, дій або бездіяльності суб’єктів владних повноважень, якими є органи соціального захисту населення, перевіряти оскаржувані рішення, дії або бездіяльність на їх відповідність певним критеріям, визначеним ч.3 ст.2 КАС України.

З 01.01.2007 року по 09.07.2007 року конкретний розмір разової грошової допомоги до 5 травня особам, які мають статус інваліда війни були встановлені певними нормами Закону України «Про Держаний бюджет  України на 2007 року».

З 01.01.2008 року по 22.05.2008 року конкретний розмір разової грошової допомоги до 5 травня особам, які мають статус інваліда війни встановлені певними нормами Закону України «Про Держаний бюджет  України на 2008 року».

Як вбачається з матеріалів справи щорічну  разову грошову допомогу до 5 травня позивачу  у 2007, 2008 роках виплачено у квітні місяці (а.с. 135).

Таким чином, органи соціального захисту населення, здійснивши у зазначений період, виплату щорічної грошової допомоги до 5 травня у розмірах, встановлених Законом України «Про Держаний бюджет  України на 2007 рік» та Законом України «Про Держаний бюджет  України на 2008 рік», правомірно діяли, на підставі у межах повноважень та у спосіб, що визначено діючим законодавством України. Отже, з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року та з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року органи соціального захисту населення не мали повноважень здійснювати зазначені виплати у розмірах встановлених частинами ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки протягом цього часу положення базових законів не діяли.

Застосування законодавства України у такий спосіб, ґрунтується на висновках Конституційного Суду України, наведених в мотивувальній частині рішення від 03.10.1997 року №4-зп, який у п.3  зазначив наступне: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо покладення на органи соціального захисту населення обов’язку здійснити виплату щорічної допомоги до 5 травня особам, які отримали таку допомогу у період з 01.01.2007р. по 09.07.2007р. та у період з 01.01.2008р. по 22.05.2008р., у розмірах встановлених законом про державний бюджет на відповідний рік. Протягом цього часу органи соціального захисту населення діяли у відповідності з приписами діючого законодавства, а враховуючи разовий характер цих виплат, в момент їх здійснення особа реалізувала своє право на їх отримання, і як наслідок, у органу соціального захисту населення припинився обов’язок щодо їх виплати.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про виплату позивачу недоплачених коштів щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2009 рік суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до положень ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»  право встановлювати розміри соціальних виплат у 2009 році надано Кабінету Міністрів України, який постановою від 18 березня 2009 р. встановив певні розміри допомоги до 5 травня.

Проте, колегія суддів частково не може погодитися з висновками суду першої інстанції  щодо відмови у задоволенні позову про виплату позивачу недоплачених коштів щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2009 рік, з наступних підстав.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 92 Конституції України, виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а  ст. 75 Конституції встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент-Верховна Рада України. Конституція не надала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а  останнім-своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів. Верховною Радою України дія ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту» протягом 2009 року не призупинялася.

Статею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати.

Між тим, за правилами ст. 15  Закону України «Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту» щорічна допомога до 5 травня виплачується виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, а не з розміру мінімальної заробітної плати.

Крім того, Законом України «Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту» не уповноважено Кабінет Міністрів України зменшувати конкретні суми допомоги, встановлені даним Законом.

Отже, дії відповідача щодо виплати у 2009 році разової грошової допомоги до 5 травня ОСОБА_3 в розмірах менших ніж передбачено ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є протиправними.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому слід зазначити, що на законодавчому рівні не визначено розміру мінімальної пенсії за віком, який підлягає застосуванню при розрахунку разової щорічної допомоги до 5 травня відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії її соціального захисту».

Однак, стаття 46 Конституції України гарантує громадянам право на соціальний захист.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно ч.ч. 3 та 4 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Таким чином, враховуючи ст.ст. 46, 64 Конституції України, ч.ч.3, 4 ст.8 КАС України та положення ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту», яка була чинною на час виникнення між сторонами спірних правовідносин та встановлювала позивачеві право на соціальний захист щодо отримання щорічної допомоги у розмірі кратному до мінімальної пенсії за віком, колегія суддів вважає, що вимоги позивача в частині стягнення недоплаченої щорічної допомоги до 5 травня за 2009 рік у розмірі встановленому зазначеним законом підлягають задоволенню та у суду немає права відмовляти позивачу у задоволенні позову з підстав невизначеності в законодавстві України розміру мінімальної пенсії за віком, який підлягає застосуванню при розрахунку разової щорічної допомоги до 5 травня відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії її соціального захисту».

Відповідно до п. 7 ст. 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини.

Зі змісту ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» вбачається, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Таким чином, законодавчо визначено лише розмір мінімальної пенсії за віком, яка призначена особам, згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

З урахуванням положення ч. 7 ст. 9 КАС України, колегія суддів, вважає, що у зв’язку з відсутністю закону, який регулює спірні правовідносини, а саме, розмір мінімальної пенсії за віком, який застосовується при обчисленні розміру щорічної разової допомоги до 5 травня, необхідно застосувати норми закону, який регулює подібні правовідносини, а саме ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та ст.. 54 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік».

Відповідно до ст. 28  Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється  у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначено законом.

Статтею  54 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік» установлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.

Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 1 жовтня 2008 р. у розмірі 498 грн.

Відповідно до ч.5 ст.15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у п.1 ст.10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружились вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком.

Згідно ч.1 ст.17-1 зазначеного закону такі виплати здійснюють органи праці та соціального захисту населення.

Таким чином, позивачу у 2009 році відповідач повинен був сплатити до 5 травня разову грошову допомогу у розмірі 2490 гривень (498 х 5 = 2490), а сплатив лише 180 гривень, тобто не виплаченою залишилась сума у розмірі 2310 гривень (2490 –  180 = 2310).

Таким чином, на підставі наведеного, через порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з’ясування  судом  обставин справи, що мають значення для справи апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а постанова суду в частині відмови у задоволенні позову про виплату позивачу недоплачених коштів щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2009 рік скасуванню, із прийняттям нової постанови про задоволення  даної частини позовних вимог.     

Керуючись ст.ст. 160, 195, ч.1,3 ст. 198, ч.4 ст. 202, ч.2 ст. 205,  207 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3  – задовольнити частково.

Постанову  Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2009 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3  про визнання неправомірними дій Управління праці і соціального захисту населення Дзержинської районної в м.Харкові ради по виплаті разової грошової допомоги до 5 травня за 2009 рік у розмірі меншому ніж передбачено ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та по відмові у перерахунку  разової грошової допомоги до 5 травня за 2009 рік, та про зобов’язання Управління праці і соціального захисту населення Дзержинської районної в м.Харкові ради нарахувати та виплатити ОСОБА_3 разову грошову допомогу до 5 травня за 2009 рік.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою дані позовні вимоги  ОСОБА_3 -задовольнити.

Визнати дії Управління праці і соціального захисту населення Дзержинської районної в м.Харкові ради щодо виплати разової грошової допомоги до 5 травня ОСОБА_3 в розмірах менших ніж передбачено ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та щодо відмови в нарахуванні разової грошової допомоги до 5 травня ОСОБА_3 за 2009 рік протиправними.

Зобов’язати Управління праці і соціального захисту населення Дзержинської районної в м.Харкові ради нарахувати та виплатити ОСОБА_3 разову грошову допомогу до 5 травня за 2009 рік у розмірі 2488,20 грн.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.07.2009 року по справі № 2-а-17546/08/2070 -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Шевцова Н.В.

Судді(підпис)

(підпис)М’ягкий Є.В.

 Макаренко Я.М.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: М’ягкий Є.В.

Повний текст постанови виготовлений  26.10.2009 р.