ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2009 р.Справа № 2-а-25596/08/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Шевцової Н.В.
Суддів: М’ягкого Є.В. , Макаренко Я.М.
за участю секретаря судового засідання Чернової О.П.
представника позивача –ОСОБА_1
представника відповідача –Журкова В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2009р. по справі № 2-а-25596/08/2070
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_3 (надалі по тексту - позивач) звернувсядо суду з адміністративним позовом до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області (надалі по тексту – відповідач), в якому просив визнати недійсним податкове повідомлення – рішення Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області № 0005701700/0 від 29.10.2008 року
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2009р. у задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом при ухваленні рішення норм матерільного права, що призвело до неправильного вирішення справи, а саме: п.1.3 ст.1, п.п. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».
Відповідач подав заперечення на зазначену апеляційну скаргу, в яких посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що підставою для визначення позивачу суми податкового зобов'язання згідно спірного повідомлення - рішення був висновок контролюючого органу, викладений в акті від 22.10.08р. № 496/17-010/2342321197 про результати документальної невиїзної перевірки, проведеної відповідно до вимог п.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». В ході проведення перевірки було встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту за серпень 2008 року було включено суми ПДВ у загальному розмірі 31378,00 грн. по податковим накладним: №35 від 18.08.08р., №34 від 12.08.2008 року, отриманим від ТОВ «Секвенція», та №21 від 11.08.2008 року отриманої від ПП "Промінтерсервіс".
При опрацюванні податкової декларації з ПДВ за серпень 2008 року, відповідачем було виявлено, що контрагенти позивача -ТОВ «Секвенція» та ПП "Промінтерсервіс" на момент видачі податкових накладних не були платниками ПДВ.
На підставі висновків акту перевірки, Красноградською МДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення від 29.10.08 р. № 0005701700/0, яким ФОП ОСОБА_3, донараховано податок на додану вартість у загальному розмірі 32947,00 грн. (основний платіж -31378,00 грн. та штрафні санкції-1569,00 грн.).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача не було підстав для віднесення до податкового кредиту податку на додану вартість, тому що податкова накладна складається тільки платником податку на додану вартість, якими контрагенти позивача - ТОВ «Секвенція» та ПП "Промінтерсервіс" на час укладання господарських операцій та видачі накладних від 18.08.2008 р., 11.08.2008 року та 12.08.2008 року не були.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п.п.7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість.
Зі змісту п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" вбачається, що податкова накладна є звітним і одночасно розрахунковим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов'язань в двох примірниках та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Законом України «Про податок на додану вартість» передбачено порядок реєстрації осіб, як платників податку на додану вартість. Згідно пунктів 9.4, 9.5, 9.6, 9.8 цієї статті про реєстрацію особи платником податку на додану вартість органом державної служби видається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання.
Пунктами 2, 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 р. № 165 передбачено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний додатковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.
З матеріалів справи вбачається, що 22.10.2008 року Красноградською МДПІ проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації позивача, як платника податку на додану вартість. В ході проведення перевірки було встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту за серпень 2008 року було включено суми ПДВ у загальному розмірі 31378,00 грн. по податковим накладним: №35 від 18.08.08р., №34 від 12.08.2008 року, отриманими від ТОВ «Секвенція», та №21 від 11.08.2008 року отриманої від ПП "Промінтерсервіс", які на момент видачі податкових накладних не були платниками податку на додану вартість. Даний факт підтверджується листом ДПІ у Печерському районі м. Києва №23712/7115-810 та актом від 30.11.2007 року №26956/10/29-0210 про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ "Секвенція" (код 34353930), актом від 14.02.2005 року №4910 - про анулювання свідоцтва про реєстрацію ПДВ ПП "Промінтерсервіс".
Відповідно до вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
На підставі висновків акту перевірки, Красноградською МДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення від 29.10.08 р. № 0005701700/0, яким ФОП ОСОБА_3, донараховано податок на додану вартість у загальному розмірі 32947,00 грн. (основний платіж -31378,00 грн. та штрафні санкції-1569,00 грн.).
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що податкові накладні, виписані контрагентами ОСОБА_3 вже після анулювання їх свідоцтв з ПДВ, на підставі яких позивач включив до податкового кредиту в податкових деклараціях за вказаний податковий звітний період ПДВ в сумі 31378,00 грн., є такі, що не мають юридичного значення податкових накладних, як розрахункового і звітного документа, в силу положень п.п. 7.2.4, п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно з пунктом 35 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України 01.03.2000 р. № 79, в редакції наказу ДПА України від 24.05.2005 № 185, для інформування платників податку Державна податкова адміністрація України щомісяця у термін до 12 числа місяця оприлюднює веб-сайті ДПА України (www.sta.gov.ua) дані з Реєстру із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові платника податку, індивідуального податкового номера, номера Свідоцтва або Спеціального свідоцтва, дати його видачі; інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників податку на додану вартість за заявою платника податку або з ініціативи органів державної податкової служби чи рішенням суду, а саме: про анульовані Свідоцтва та Спеціальні свідоцтва платників податку із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дат анулювання, причин анулювання та підстав для анулювання свідоцтв.
Пунктом 13 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" від 25.03.2005р. № 2505-ІУ, який набрав чинності 31.03.2005р. встановлено, що для інформування платників податку центральний податковий орган: не менш як один раз на місяць оприлюднює реєстр платників податку на додану вартість на офіційній сторінці (сайті) глобальної комп'ютерної мережі Інтернет, надання інформації з якої є вільним (безоплатним); періодично (але не рідше ніж один раз на півріччя) оприлюднює перелік осіб, позбавлених податкової реєстрації за ініціативою податкових органів чи рішенням суду.
Таким чином, колегія суддів вважає, що у позивача на момент укладення угод, включення податку на додану вартість на загальну суму 31378,00 грн. до податкового кредиту була можливість перевірити статус свого контрагента як платника ПДВ.
Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2009р. по справі № 2-а-25596/08/2070 залишити без змін
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя< підпис >Шевцова Н.В.
Судді< підпис >
< підпис >М’ягкий Є.В.
Макаренко Я.М.
< Список > < Текст >
Повний текст ухвали виготовлений 12.10.2009 р.