Справа № 22ц-167/2009 р.
Головуючий по першій інстанції
Категорія: Пархета А.В.
Доповідач в апеляційній інстанції Гончар H.I.
УХВАЛА
Іменем України
17 лютого 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних
справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Адаменко Л.В.
суддів Гончар Н.І., Корнієнко Н.В.
при секретарі Петренко С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 лютого 2008 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Уманської дитячої школи мистецтв про визнання незаконним та скасування наказу № 9 від 3 березня 2005 року, поновлення на роботі, виплаті заробітної плати за час вимушеного прогулу; -
встановила:
В вересні 2007 року ОСОБА_3 звернулася до Уманського міськрайонного суду Черкаської області із позовом до Уманської дитячої школи мистецтв про визнання незаконним та скасування наказу № 9 від 3 березня 2005 року, поновлення на роботі, виплаті заробітної плати за час вимушеного прогулу, мотивуючи тим, що з 1 жовтня 1972 року вона працювала в школі мистецтв на різних посадах. 18 лютого 2005 року була вимушена написати заяву про звільнення і наказом № 4 від 19.02.2005 року була звільнена з роботи. 14.08.2007 року їй стало відомо про зміст наказу № 9 від 03.03.2005 року, який вважає незаконним, так як відповідно до нього вона і була звільнена за ініціативою директора ДШМ 19.02.2005 року. Вказує також, що вона була звільнена в період тимчасової непрацездатності, що на її думку є грубим порушенням ст.. 40 КЗпП України. Просила визнати наказ № 9 від 03.03.2005 року незаконним, зобов»язати директора скасувати його, поновити її на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 лютого 2008 року ОСОБА_3 в позові до Уманської дитячої школи мистецтв про визнання незаконним та скасування наказу № 9 від 03.03.2005 року, поновленні на роботі та стягненні заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, вказуючи на те, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом не були повно з»ясовані всі обставини, які мають значення для справи. В ході розгляду справи суд ухилися від змісту її позовних вимог та належним чином не встановив всі обставини, що стосуються її позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з»явились в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із слідуючого.
Відповідно до ст.. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Відмовляючи ОСОБА_3 в задоволенні її позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що на момент розгляду справи відсутні підстави та предмет позову, оскільки оскаржуваний позивачкою наказ № 9 від 03 березня 2005 року був скасований самим директором Уманської ДШМ наказом № 80 від 6 грудня 2007 року, а наказ № 4 від 19 лютого 2005 року про звільнення вона не оскаржувала.
Позовні вимоги ОСОБА_3 в частині законності її звільнення з посади завуча школи та викладача по класу баяна з 21 лютого 2005 року та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу судом не розглядались, обґрунтування висновку суду про відмову в цій частині позовних вимог в рішенні суду відсутнє.
Згідно з вимогами п. 5 ч. 1 ст.. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
В рішенні суду також відсутні мотиви і висновки суду щодо застосування чи не застосування строків позовної давності до позовних вимог ОСОБА_3, що також має суттєве значення для справи, оскільки із матеріалів справи вбачається, що представник відповідача Уманської дитячої школи мистецтв в запереченнях, поданих суду 24.07.2007 року, ставив питання про порушення ОСОБА_3 строків звернення в суд за вирішенням трудових спорів передбачених ст.. 233 КЗпП України / а.с. 12/.
Не дивлячись на це, в ході розгляду справу питання поновлення строку звернення в суд та причини його пропуску позивачкою, судом взагалі не обговорювалось і не вирішувалось.
Оскільки передбачені ст.. 311 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов»язковою підставою для скасування рішення суду, колегія суддів вважає необхідним рішення суду від 05 лютого 2005 року скасувати, справу направити в той же суд для розгляду в іншому складі суддів.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, а також приймаючи до уваги, що оскаржуваний нею наказ № 9 від 03 березня 2005 року наказом директора Уманської дитячої школи мистецтв № 80 від 06 грудня 2007 року - скасований, уточнити позовні вимоги ОСОБА_3
Керуючись ст.ст. 307, 311, 314, 315 ЦПК України, судова колегія, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 лютого 2008 року - скасувати, справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.
Ухвала судової палати набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Верховного суду України в касаційному порядку протягом двох місяців з моменту її проголошення.