Справа № 2-а-1274/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2009 року м. Перечни
Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Чепурнова В.О., при секретарі - Данилевич Н.І., за участю позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Перечин адміністративну справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову у справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором Ужгородського взводу ДПС УДАІ ОСОБА_2 від 15 травня 2009 року серії АО № 047429, -
ВСТАНОВИВ:
Громадянка ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на постанову інспектора Ужгородського взводу ДПС УДАІ від 15 травня 2009 року серії АО № 047429, згідно якої вона була притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП, та вказала наступне. Вищезгадану постанову інспектора Микулець М. М. вона отримала 03.06.2009 року, про що свідчить поштовий особистий підпис ОСОБА_1 на постанові із зазначенням дати отримання. Вважає, що вищевказана постанова повинна бути відмінена виходячи з наступного.
Як зазначено в отриманому документі, 08.05.2009 року о 15 годині 45 хвилин вона рухалася на транспортному засобі в с Барвінок Ужгородського району Закарпатської області на 804 кілометрі траси Київ-Чоп зі швидкістю 82 км/год, тим самим перевищила на 22 км/год допустиму швидкість у населеному пункті, чим порушила пункт 12.4 Правил Дорожнього руху України. До постанови не була додана копія фотофіксації „правопорушення" із зображенням належного їй автомобіля. Вважає, що дії посадової особи УДАІ в м. Ужгороді щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення і винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу є незаконними, оскільки в її діях відсутні події та склад адміністративного правопорушення, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю. Свої вимоги мотивує тим, що прилад "Візір" не є таким, що в даному випадку працював в автоматичному режимі, оскільки при використанні приладу для фіксування швидкості інспектор ДАІ тримав його у руках. Крім того, скаржниця зазначає, що згідно технічних паспортних даних до приладу "Візір" виробником допускається похибка у вимірюванні швидкості руху транспортного засобу в розмірі +/- 2 км. /год., що в даному випадку повністю не виключається.
Постанова винесена 15.05.2009 року, сповіщення про розгляд вчиненого правопорушення ПДР призначено на 03.06. 2009 року, скарга на постанову направлена на адресу суду листом від 15.06.2009 року (згідно поштового штемпеля на конверті).
Згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову може бути подано протягом десяти днів. Цей строк нею пропущено з поважних причин і вона просить його поновити.
На підставі вищевикладеного, просить суд визнати незаконною та скасувати Постанову інспектора Ужгородського взводу ДПС УДАІ в м. Ужгород мол. с-нта міліції ОСОБА_2 від 15 травня 2009 року № АОН 047429 про накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
У судовому засіданні позивачка потримала скаргу по вказаним в ній підставам.
Відповідач у судове засідання у суд не зявився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, тому суд розглянув адміністративний позов у його відсутності.
Відповідач ОСОБА_2, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив, заперечень проти позову не надав. Згідно п. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача -суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неявки, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 288 КУпАП встановлено, що постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КУпАП.
Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справа х про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06.03.2008 року).
За змістом ст. 293 КУпАП під час розгляду позову про скасування постанови перевіряється законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймається одне з таких рішень: залишення постанови без зміни; скасування постанови і надсилання справи на новий розгляд; скасування постанови і закриття справи; зміна заходу стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Постановою інспектора Ужгородського взводу ДПС УДАІ з обслуговування адміністративної території м. Ужгорода та Ужгородського району та ATI ОСОБА_2 від 15 травня 2009 року № АО 047429, ОСОБА_1 була притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП. 3гідно Постанови, 08.05.2009 року о 15 годині 45 хвилин вона рухлася на транспортному засобі в с Барвінок Ужгородського району Закарпатської області на 804 кілометрі траси Київ-Чоп зі швидкістю 82 км/год, тим самим перевищила на 22 км/год допустиму швидкість у населеному пункті, чим порушила пункт 12.4 Правил Дорожнього руху України. До постанови не додана копія фотофіксації правопорушення із зображенням вказаного автомобіля, але в постанові зазначено, що фото-фіксація здійснена приладом «Візір», серійний номер 0812522, протокол про адміністративне правопорушення не складався. У постанові зазначено, що правопорушення скоїла гр-нка ОСОБА_3 Копія постанови останньою отримана 03.06. 2009 року згідно підпису про отримання. Автомобіль ВАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1, належить на праві власності позивачці ОСОБА_1 згідно облікової картки ТЗ.
Суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, а спірна постанова скасуванню з тих підстав, що вина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення не доведена.
Відповідно до п.12.6 «г» Правил дорожнього руху України в населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.
Зазначена постанова винесена відповідачем на підставі фотознімку, що зазначено в самій постанові. Швидкість руху автомобіля позивача вимірювалася спеціальним контрольно-вимірювальним приладом «Візір» № 0812522, який має функції фото- і кінозйомки.
Відповідно до ст. 71 ч.2 КАС України, обов'язок доказування правомірності своїх дій в даному випадку покладено на відповідача.
Статтею 258 КУпАП дозволене виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів. При цьому протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі виноситься без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
До оскаржуваної постанови фотознімок автомобіля позивача не доданий, тому відсутні докази, що фотознімок зроблено спеціальним технічним засобом, який працює в автоматичному режимі. У відповідності до ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова повинна містити, серед іншого, опис обставин, установлених при розгляді справи. За таких обставин фотознімок правопорушення відповідно до ст. ст. 251, 258 КУпАП є суттєвим доказом вчинення правопорушення позивачем в населеному пункті, де встановлено обмеження швидкості руху транспортних засобів до 60 км/год. Це є суттєвою обставиною для вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення.
Вимірювач швидкості «Візір», яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, згідно з його технічними характеристиками, не може вважаєтися автоматичним засобом фото- чи відеофіксації у тому випадку, коли він знаходився у співробітника ДАІ в руках, керується ним безпосередньо або через комп'ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема: швидкість, об'єкт зйомки, режими, кут огляду приладу тощо). В постанові відсутні дані про те, яким чином співробітник ДАІ вимірював швидкість руху автомобіля позивача і в якому режимі роботи приладу «Візир» (автоматичному чи ручному), що не виключає збільшення похибки вимірювання. За зазначених умов, така фіксація не відповідає вимогам закону і не може бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.
Таким чином, постанову винесено за результатами фото-фіксації у порядку ст. 14-1 КУпАП незаконно. Факт правопорушення в даному випадку повинен бути зафіксований протоколом про адміністративне правопорушення, до якого вже додаються результати фото-фіксації, але протокол на місці складений не був, водію його права, передбачені ст. 268 КУпАП не роз'яснювались, пояснення він з приводу порушення ПДР не давав, зауваження на протокол не мав змоги принести та копію протоколу не міг отримати. Таким чином, співробітниками ДАІ були порушені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і яка має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Вказане є безумовною підставою для скасування спірної постанови від 15 травня 2009 року № АО 047429 та закриття справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Крім того, відповідно до пп. 12.2, 12.3 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006 № 1111, зареєстрована в МЮ України 29 листопада 2006 року № 1243/13117), визначено виключний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом. Між тим, з оскаржуваної Постанови, не можна зрозуміти, як велася зйомка: чи на вулиці, чи з автомобіля, і чи рухався цей автомобіль, чи був припаркований. Це свідчить про порушення нормативних актів МВС України при фіксації порушень, та перешкоджає застосуванню її результатів для притягнення осіб до адміністративної відповідальності. Те, що в справі відсутні докази того, що вимірювальний прилад був встановлений стаціонарно і працював в автоматичному режимі, унеможлює зробити висновок про те, де саме скоєно правопорушення, що визиває сумнів в законності отримання даного доказу. До того ж, у постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото-фіксацію за допомогою засобу вимірювача швидкості "Візир" № 0812522. Між тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п.13.2 зазначеної вище Інструкції до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників, які в адміністративній справі відсутні.
Стаття 289 КУпроАП зазначає, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено. Спірна Постанова № АО 047429 по справі про адміністративне правопорушення була винесена 15.05.2009р., надана позивачу для ознайомлення 03.06.2009р., фактично оскаржена виходячи з дати на штемпелі поштового відділення 15.06.2009р. Це свідчить про порушення з боку відповідача норм ст. 285 КУпАП, яка вимагає її надіслання у триденний термін. Те, що позивач звернувся до суду із скаргою 15.06.2009р. і, таким чином пропустив строк оскарження спірної постанови, суд не бере до уваги і вважає що цей строк пропущений ним з поважних причин, бо він отримав копію спірної постанови тільки 03.06.2009р. і поновлює строк для оскарження.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 251, 254, 255, 256, 268, 288, КУпАП України, ст. 159, ст. ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Відновити термін на оскарження постанови інспектора Ужгородського взводу ДПС УДАІ м. Ужгород від 15 травня 2009 року № АО 047429, згідно якої ОСОБА_1 була притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП.
Постанову інспектора Ужгородського взводу ДПС УДАІ м. Ужгород від 15 травня 2009 року № АО 047429 мол. с-нта міліції ОСОБА_2, згідно якої ОСОБА_1 була притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП -скасувати.
Справу про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за відсутністю складу адміністративного правопорушення - закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі до Львівського апеляційного адміністративного суду через Перечинський районний суд Закарпатської області.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Перечинський районний суд Закарпатської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.