Справа № 22ц-2523

 Категорія: 79

Головуючий у 1 інстанції: Шеремета Г.І.

Доповідач: Каблак П.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25   грудня   2008   року   Колегія   суддів   Судової   палати   у   цивільних   справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Каблака П.І.

Суддів: Кота І.Н., Крайник Н.П.

При секретарі: Борачок М.Б.

З участю: представника ЗАТ КБ „Приват Банк"

розглянувши у відкритому судовому засіданні   в місті Львові цивільну справу за

апеляційною скаргою ЗАТ комерційний банк „Приват Банк"

на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 3 вересня 2008 року, -

встановила:

Оскаржуваною ухвалою відмовлено у прийнятті заяви ЗАТ „Приват Банк" в порядку наказного провадження про стягнення боргу з ОСОБА_1 за кредитним договором, оскільки термін договору ще не завершився.

Представник позивача просить скасувати ухвалу, а справу передати на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Колегія суддів вважає, що скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

В серпні 2008 р. ЗАТ КБ „Приват Банк" звернулося в суд з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 2039, 53 грн. заборгованості за кредитним договором від 3.11.2006 p., надавши розрахунок такої.

В оскаржуваній ухвалі зазначено про те, що строк дії кредитної картки до жовтня місяця 2008 р., тому термін повернення кредиту ще не завершився, а заявнику для стягнення заборгованості у даний час слід звернутися з позовом про дострокове розірвання договору.

Проте, з таким висновком не можна погодитися, виходячи з наступного.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст.1 ЦПК України), у спосіб, визначений законами України (ст.4 ЦПК України).

Наказне провадження є особливою (спрощеною) формою судового розгляду та судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів, (ст.95-96 ЦПК).

Підстави для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу передбачені статтею 100 ЦПК України, якими є: заявления вимоги, не передбаченої ст.96 ЦПК або із заяви і поданих документів вбачається спір про право.

Кредитним договором передбачено порядок погашення заборгованості -щомісячними платежами в розмірі 7% від суми заборгованості.

Відповідно до ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Однак, суд першої інстанції на зазначену аргументацію заявника уваги не звернув та не обґрунтував підстави відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу з точки зору положень ст.100 ЦПК України, тому ухвалу суду слід скасувати, а справу направити на новий розгляд.

Слід зазначити, що спрощений порядок наказного провадження передбачає і спрощений порядок скасування судового наказу в разі подання відповідної заяви боржником відповідно до ст.106 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.907 ч.2 п.4, 312 ч.1 п.3, 314 ч.1 п.6, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу задоволити.

Ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 3 вересня 2008 р. скасувати, справу направити на новий розгляд в той же суд.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, в касаційному порядку може бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України.