Справа № 22-ц-1347/2009 р.     Головуючий у першій інстанції Тимошенко К.Г.

    Доповідач Шаповалова О.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2009 року березня місяця 18 дня     Колегія суддів судової палати у

цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого - судді     Дралла І.Г.,

суддів -     Шаповалової О.А.,

    Іващенко В.В.,

при секретарі -     Авдєєві М. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом прокурора Центрального району м.  Сімферополя в інтересах Міністерства житлово-комунального господарства АР Крим,  Житлово-комунального підприємства „Побутфон" до ОСОБА_4 про визнання ордеру недійсним,  виселення та зняття з реєстраційного обліку,  за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Центрального районного суду м.  Сімферополя АР Крим від 09 грудня 2008 року,

ВСТАНОВИЛА:

14.07.2008 року прокурор Центрального району м.  Сімферополя звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання недійсним ордеру та виселення відповідача із АДРЕСА_1  зобов'язання ВГМРФО Центрального РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим зняти відповідача з реєстраційного обліку за вищевказаною адресою. Свої вимоги прокурор мотивував тим,  що відповідач ОСОБА_4 без законних підстав отримав ордер та вселився у АДРЕСА_1,  про що свідчить вирок Центрального районного суду м.  Сімферополя від 20.02.2008 року відносно ОСОБА_5,  який набрав законної сили.

Рішенням Центрального районного суду м.  Сімферополя АР Крим від 09.12.2008 року позов прокурора Центрального району м.  Сімферополя до ОСОБА_4 про визнання ордеру недійсним,  виселення та зняття з реєстраційного обліку задоволено. Визнано недійсним ордер на вселення ОСОБА_4 у АДРЕСА_1. ОСОБА_4 виселений із АДРЕСА_1 без надання іншого житла. Зобов'язано відділ у справах громадянства,  міграції та реєстрації фізичних осіб Центрального РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим зняти ОСОБА_4 з реєстраційного обліку за вищевказаною адресою. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати,  пов'язанні із розглядом цивільної справи,  а саме - судовій збір в сумі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 7 грн. 50 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати та справу направити на новий розгляд,  посилаючись на те,  що суд першої інстанції вирішив питання про права та обов'язки осіб,  які не брали участі у справі; в порушення положень  ст.  33 ЦПК України не залучив до участі у справі його мати - ОСОБА_6,  яка також проживає в спірній кімнаті. Крім того,  на думку апелянта,  судом порушені норми матеріального права. Вважає,  що прокурор не вказав в своєму позові,  які саме порушення допустив відповідач при заселенні в гуртожиток.

Колегія суддів,  заслухавши суддю-доповідача,  пояснення апелянта ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_7,  які підтримали апеляцію,  прокурора,  яка заперечу-вала проти задоволення апеляції,  розглянувши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,  вважає її такою,  що не підлягає задоволенню,  з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги прокурора,  суд першої інстанції виходив з того,  що ордер на вселення відповідача у АДРЕСА_1 ви-дано без належних юридичних підстав,  з порушенням вимог закону,  у зв'язку з чим його лід визнати недійсним,  задовольнивши решту позовних вимог.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів,  оскільки він відповідає фактичним обставинам справи,  встановленим в ході судового розгляду,  а також вимогам чинного законодавства.

Судом першої інстанції під час розгляду справи було встановлено,  що гуртожиток по

АДРЕСА_1 знаходився у розпорядженні ВАТ „Южпромхіммон-

таж". ОСОБА_4 ніколи не працював у ВАТ „Южпромхіммонтаж",  у черзі на отримання житла не стояв,  не належав до кола громадян,  які мають право на використання гуртожитку.

Як вбачається із матеріалів справи,  ордер на АДРЕСА_1 відповідачу ОСОБА_4 було видано на підставі підробленої виписки із засідання профспілкового комітету ЖЕУ ВАТ „Южпромхіммонтаж" від 4.09.2005 року,  яка була підписана директором Житлово-комунального підприємства "Побутфон" ОСОБА_5 За зазначені дії ОСОБА_5 був засуджений вироком Центрального райсуду м.  Сімферополя від 20.02.2008 р. за ч. 1  ст.  365,  ч. 1  ст.  366 КК України (а.с.  3, 14).

Відповідно до  ст.  128 ЖК України жила площа у гуртожитках надається спільним рішенням адміністрації підприємства,  установи,  організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету.

Отже,  житлова площа у гуртожитку була надана ОСОБА_4 незаконно. За таких обставин колегія суддів,  враховуючи наявні по справі докази,  висновок суду першої інстанції про недійсність ордеру на вселення відповідача у АДРЕСА_1 та його виселення вважає правильним.

Доводи апеляції щодо вирішення під час розгляду справи питання про права та обов'язки осіб,  які не були притягнуті до участі у справі,  а саме - матері відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_6,  колегія суддів визнає безпідставними. На час звернення прокурора до суду з позовом про визнання ордеру на житло недійсним ОСОБА_6 не належала до кола осіб,  які проживають у спірній кімнаті (а.с.  4). Від неї заяви про притягнення до участі у справі до суду не надходило,  відносно неї рішення про виселення не ухвалювалося. Тому колегія суддів вважає,  що ухваленим рішенням суду її права не зачіпаються. Крім того,  належних доказів реєстрації ОСОБА_6 у встановленому законом порядку відповідачем згідно з вимогами  ст.  10,  60 ЦПК України не надано.

Щодо доводів апелянта про розгляд справи без урахування заяви представника ОСОБА_8  про відкладення слухання справи,  то колегія суддів визнає їх необґрунтованими. Відповідно до ч. 2  ст.  169 ЦПК України суд за клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи має право,  але не зобов'язаний відкладати розгляд справи. Судове рішення по справі було ухвалено судом з урахуванням наявних у справі доказів. Ніяких нових доказів,  які б не були предметом розгляду у суді першої інстанції і які не мав можливості додати ОСОБА_4 у зв'язку з відсутністю його представника,  ним до апеляції не долучено. Отже,  зазначені дії суду не суперечать діючому законодавству.

Наведене дає підстави для висновку,  що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.  Підстав для безумовного скасування рішення апеляційним судом не встановлено.

Згідно зі  ст.  308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін,  якщо визнає,  що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись  ст.  ст.  303,  304,  307,  308,  313-315,  317,  319,  325 ЦПК України,  колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Центрального районного суду м.  Сімферополя АР Крим від 09 грудня 2008 року - відхилити.

Рішення Центрального районного суду м.  Сімферополя АР Крим від 09 грудня 2008 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення,  однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягам двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.