Справа № 22-Ц-2947/2008
Головуючий в 1 інстанції Бендик О.Г.
Доповідач в 2 інстанції Дьоміна О.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого : Дьоміної О.О., суддів: Малорода О.І., Оношко Г.М., при секретарі: Рудзінській А.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 9 червня 2008 року у цивільній справі за позовом закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2007 року закрите акціонерне товариство "Страхова компанія Інкомстрах" подало до суду позовну заяву до відповідача ОСОБА_3 про стягнення з нього на свою користь 18 808 грн. 46 коп. витрат по виплаті страхового відшкодування та 218 грн. 08 коп. судових витрат, сплачених при подачі позову, з яких 188 грн. 08 коп. - державне мито, 30 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Позов обгрунтували тим, що 18 листопада 2004 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась в м. Києві на проспекті Комарова з вини відповідача ОСОБА_3, був пошкоджений належний ОСОБА_4 автомобіль "Мазда" д.н. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_5. Оскільки даний випадок був страховим, ЗАТ "Страхова компанія '"Інкомстрах"" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту від 20.05.2004 року, заяви ОСОБА_6 від 18.11.2004 року та страхового акту №АС 2975-2 виплатило ОСОБА_4, 18 січня 2005 року .18 808 грн. 46 коп. страхового відшкодування на відновлювальний ремонт аварійного автомобіля. Після виплати страхового відшкодування до позивача у межах фактичних витрат перейшло право вимоги, яке ОСОБА_4, яка одержала страхове відшкодування, має до відповідача ОСОБА_3, відповідального за завдані їй збитки. Проте ОСОБА_3 добровільно понесені позивачем збитки не відшкодовує.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 9 червня 2008 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду відповідач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши справу в межах наведених доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 20 травня 2004 року страхувальник ОСОБА_4 уклала з ЗАТ "Страхова компанія "Інкомстрах" договір добровільного страхування засобу наземного транспорту - автомобіля Мазда - 6 д.н. НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_3 на загальну страхову суму 139810 грн. 97 коп. на строк до 20.05.2005 року (а.с.8).
15 вересня 2004 року ОСОБА_4 змінила номерний знак даного автомобіля з "НОМЕР_2" на "НОМЕР_1", отримавши відповідне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (а.с.82-83). Ці зміни до договору страхування внесені не були.
18.11.2004 року даний автомобіль був пошкоджений внаслідок ДТП, яка сталась в м. Києві на проспекті Комарова з вини відповідача ОСОБА_3. який в порушення п. 13.1 ПДР керуючи автомобілем ВАЗ-2101 д.н. НОМЕР_4 не вибрав безпечної швидкості рух), не врахував дорожню обстановку та здійснив зіткнення з автомобілем МАЗДА д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5, який рухавсь попереду, від чого той відкинуло на попереду стоячий автомобіль ВАЗ д.н. НОМЕР_4.
Даний факт підтверджується поясненнями представника позивача та самого відповідача ОСОБА_3, який під час розгляду даної справи не заперечував своєї вини в даній ДТП, копією постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 13.12.2004 року про притягнення ОСОБА_3 за скоєння ДТП до адмінвідповідальності за ст. 124 КУпАП Україна (а.с.6), копією довідки Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 22.11.2004 року по ДТП (а.с.20).
У відповідності зі складеними ТОВ "Респект" актом товарознавчого дослідження № 1714 від 18.01.2006 року, дефектною відомістю від 19.11.2004 року, дефектною відомістю (додатковою) від 02.12.2004 року, калькуляцією та контрольним листом, матеріальний збиток, нанесений власникові автомобіля МАЗДА-6 д.н. НОМЕР_1 внаслідок пошкодження при ДТП складає 18803 грн. 46 коп.(а.с.10-19).
По видатковому касовому ордеру від 18.01.2005 року ЗАТ "Страхова компанія "Інкомстрах" здійснило ОСОБА_7, а її заявою від 18.11.2004 року та на підставі страхового акту №АС 2975-2 страхову виплату в сумі 18808 грн.46 коп.(.а.с.21).
Як передбачено ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Відповідно до ч.2 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Задовольняючи позов суд зазначив, що застрахований ОСОБА_4 20 травня 2004 року автомобіль та належний їй автомобіль, який був пошкоджений 18.11.2004 року внаслідок ДТП з вини відповідача є одним і тим же наземним транспортним засобом, який на час укладення договору страхування і до 15 вересня 2004 року мав реєстраційний № НОМЕР_2, а з 15 вересня 2004 року і станом на 18 листопада 2004 року - реєстраційний № НОМЕР_1
Це підтверджується тим, що і в договорі про страхування автомобіля від 20 травня 2004 року і у виданому 15 вересня 2004 року свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу вказано про одну і ту ж марку автомобіля "МАЗДА", його модель "6"., рік випуску "2004", а також номер кузова НОМЕР_3 та його власника.
Причини зміни реєстраційного номера даного автомобіля, невнесення відповідних змін до договору страхування, дослідження тривалості стажу керування транспортними засобами водієм ОСОБА_5, який посвідчення водія має з 09.07.2002 року, виходять за межі даного позову, не спростовують ні його підстав ні його предмету і не виключають відповідальність ОСОБА_3 за заподіяну шкоду.
З додаткової дефектної відомості від 02.12.2002 року, складеної &ез участі відповідача та з інших доказів, досліджених судом у їх сукупності вбачається, що необхідність додаткового огляду автомобіля в умовах СТО відмічена в першій дефектній відомості від 19.11.2004 року, яку відповідач підписав та в якій зафіксовані лише видимі без детального дослідженню зовнішні пошкодження. Додаткова дефектна відомість є доповненням першої. Вона узгоджується з нею та містить повний перелік пошкоджень, виявлених при детальному огляді автомобіля в місцях зіткнення. Тому об'єктивних підстав для сумніву в достовірності акту № 1203 товарознавчого дослідження від 07.12.2004 року ТОВ "Респект" у суду не було.
Судова колегія погоджується з такими висновками суду, оскільки вони зроблені з врахуванням обставин справи, на підставі досліджених у судовому засіданні доказів та вимог закону,
Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що судом не було призначено авто-товарознавчу експертизу і додаткова дефектна відомість була складена без його участі не можуть буди підставами для скасування рішення оскільки відповідно до статті 9 Закону України "Про страхування" страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку, розмір якої визначається в договорі страхування і дане страхування не може перевищувати прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Статтею 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"
передбачено, що відшкодуванню заподіяному третій особі підлягає оцінена шкода, яка була спричинена в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
Сума матеріального збитку, заподіяного страхувальнику повинна бути підтверджена таким засобом доказування, як Звіт про оцінку майна (актом оцінки майна), який за змістом має відповідати вимогам Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" та Наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України "Про затвердження методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів" від 24 листопада 2003 року.
Висновки акту №1203 товарознавчого дослідження від 07.12.2004 року ТОВ "Респект" відповідачем спростовані не були.
За таких обставин, рішення суд першої інстанції постановив з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі всебічно з'ясованих обставин справи, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, так як її доводи не спростовують висновки суду першої інстанції та не ґрунтуються на вимогах закону та матеріалах справи.
Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, ст.ст.313-315, 317 та 319 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 9 червня 2008 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.