РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2008 року листопада місяця 11 дня

колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді    Новікова Р.В.

Суддів     Берещанської І.І., Кузнєцової О.О.

При секретарі    Комаренко М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, що діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 23 листопада 2007 року,

ВСТАНОВИЛА:

Позивачі звернулись до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди. Свої вимоги мотивують тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що відбулася 11.01.2007 року пішоходу ОСОБА_6, на якого здійснив наїзд автомобіль ВАЗ 21011 під керуванням ОСОБА_5 заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, що потягли за собою смерть. З посиланням на те, що на лікування ОСОБА_6, а потім на його поховання ОСОБА_2, сестра загиблого витратила 1652 грн. 70 коп., вона просить стягнути на її користь з відповідача вказану суму а також моральну шкоду, яку оцінює у 100 000 грн. ОСОБА_8., мати загиблого, просить стягнути на її користь з ОСОБА_5 моральну шкоду у розмірі 100 000 грн. ОСОБА_3, яка спільно проживала з загиблим, просить стягнути на її користь та на користь її неповнолітнього сина з відповідача заподіяну їй та її сину моральну шкоду у розмірі 100 000 грн. кожному.

Рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 23 листопада 2007 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 1652 грн. 70 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянтом ОСОБА_3 ставиться питання про скасування рішення суду і про ухвалення нового рішення, з тих підстав, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи і вимогам закону. Зокрема апелянт вважає, що суд при розгляді справи порушив норми матеріального права, тому необгрунтовано відмовив у задоволенні позову про стягнення моральної шкоди.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову про стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що потерпілий ОСОБА_6 загинув внаслідок своєї грубої необережності, що вбачається з постанови слідчого, якою кримінальна справа закрита. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, тому що вони не відповідають дійсним обставинам справи, вимогам закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Згідно з ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

З постанови слідчого про закриття провадження у кримінальної справи (а.с. 15) вбачається, що 11 січня 2007 року о 20 годин 15 хвилин на Євпаторійському шосе у місті Сімферополі водій ОСОБА_5 керуючи автомобілем ВАЗ -21011 державний номер здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6, якому були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, які потягли смерть потерпілого. Згідно з висновком судово-технічної експертизи і постанови слідчого у дорожньо-транспортній ситуації яка склалася, водій автомобілю повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 ПДР України, згідно якому у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди. Таким чином, у постанові слідчого не йдеться мова про грубу необережність потерпілого. Крім того, незважаючи на посилання на ст. 1167 ЦК України, у якій зазначено, що моральна шкода, заподіяна смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки відшкодовується незалежно від вини, суд першої інстанції вирішив питання з урахуванням вини потерпілого і тому у позові про відшкодування моральної шкоди відмовив. Проте, відповідно до ч.4 ст. 1193 ЦК України у такому випадку суд може тільки зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.

Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Аналіз частини першої цієї статті дозволяє визначити, що вона визначає види меж розгляду справи апеляційним судом: процесуальні і матеріальні. Матеріальні межі розгляду справи у суді апеляційної інстанції визначаються межами позовних вимог, заявлених і розглянутих судом першої інстанції. Більш того, матеріальні межі визначають і межі апеляційної скарги у тому розумінні, що останні не можуть бути ширше перших. Якщо ж межі апеляційної скарги вужчі меж позовних вимог, то вони стають межами перевірки законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції апеляційним судом, тобто процесуальними межами для суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення. Виходячи з наведеного колегія суддів вважає за можливим діяти щодо апеляційної скарги апелянта відповідно до зазначених процесуальних норм і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції не обмежуючись її доводами.

Так, у межах заявлених позовних вимог колегія суддів перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оскільки у даній справі є обов'язкові, безумовні підстави для скасування рішення.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків  суду  обставинам  справи,  порушення  або  неправильне  застосування  норм матеріального права. Суд першої інстанції повно з'ясував дійсні обставини справи, але висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, а також суд неправильно застосував норми матеріального права.

Постановляючи нове рішення про часткове задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди, колегія суддів приймає до уваги матеріальне становище відповідача, тому що ч. 4 ст. 1193 ЦК України передбачає можливість урахування матеріального становища фізичної особи, що завдала шкоди і як слід, зменшення судом розміру відшкодування шкоди. Вказана норма може застосовуватися якщо відповідач фізична особа і відшкодування шкоди у повному обсязі неможливо чи поставить відповідача у скрутне матеріальне становище. Враховуючи наведене, з відповідача підлягає стягненню на користь матері загиблого ОСОБА_1 - 70 000грн., на користь ОСОБА_3 в її інтересах і інтересах дитини - 70 000грн., на користь сестри загиблого ОСОБА_2 - 30 000 грн. В іншій частині рішення суду залишається без змін.

На підставі вказаного і керуючись статтями 303, 309, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково. Рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 23 листопада 2007 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, що діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 70 000 грн. Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 70 000 грн. Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 30 000 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.

Справа № 22-2250/2008

Головуючий по першій інстанції Шофаренко Ю.Ф.

Доповідач Берещанська І.І