Справа №22-498 2009 р. Рішення ухвалено під головуванням
Категорія: 53 Старинщук О.В.
Доповідач: Мартьянова Л.І.
УХВАЛА
Апеляційного суду Вінницької області
від 16 лютого 2009 року
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Нагорняка В.А.
Суддів: Мартьянової Л.І., Пащенко Л.В.
При секретарі: Пшеничній Л.В.
розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ «УМіА» на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 25 грудня 2008 року за позовом ОСОБА_2 до ВАТ «УМіА» про зміну формулювання причин звільнення та стягнення заборгованості по зарплаті, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ВАТ «УМіА» про зміну формулювання причин звільнення та стягнення заборгованості по зарплаті, посилаючись на те, що з 1 квітня 2003 року працював пасічником в ВАТ «УМіА».
9 червня 2008 року позивач подав заяву про звільнення з роботи за власним бажанням, однак 14 липня 2008 року його було звільнено з 26 червня 2008 року за прогули, про що внесено відповідний запис до трудової книжки.
Позивач вважає, що даний наказ виданий із порушенням процедури звільнення і є недійсним, а тому просить його скасувати та змінити запис у трудовій книжці.
Крім цього, в день звільнення позивачу не було виплачено неодержану ним заробітну плату в сумі 735 гр. та компенсацію за невикористані дні щорічних відпусток в сумі 947 гр. 52 коп., а всього таким чином йому не виплачено 1682 гр. 52 коп.
В процесі слухання даної справи позивач збільшив свої позовні вимоги, де просив стягнути також середній заробіток за весь період затримки виплати заробітної плати, а всього 5359 гр. 94 коп.
Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 25 грудня 2008 року позов
задоволено частково: в задоволенні позову про зміну формулювання причин звільнення
та визнання наказу недійсним - відмовлено. Стягнуто на користь позивача заборгованість
по заробітній платі в сумі 1094 гр. 19 коп., компенсацію за невикористані відпустки -1579
гр. 20 коп. та середньомісячний заробіток за затримку розрахунку при звільненні 2881 гр.
62 коп., а всього 5545 гр. 01 коп. та судові витрати на користь держави.
В апеляційній скарзі ВАТ «УМіА» просить скасувати зазначене рішення, як таке, що суперечить нормам матеріального та процесуального права і постановити нове рішення, яким в позові ОСОБА_2 - відмовити.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Вирішуючи спір суд цілком підставно задоволив позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі та середньомісячного заробітку за затримку розрахунку при звільненні і при цьому керувався ст. 116 КЗпП України, якою передбачено виплату всіх сум при звільненні працівника, що йому належить від підприємства.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач був звільнений з роботи з 26 червня 2008 року і до цього часу йому не виплачена заробітна плата і компенсація за невикористані відпустки за п'ять років, що суперечить вимогам ст. 117 КЗпП України, в зв'язку з чим суд правомірно задоволив такі позовні вимоги.
Посилання відповідача на те, що позивач є матеріально-відповідальним працівником і в нього виявлена недостача на суму 2033 гр. не є підставою для задоволення апеляційної скарги, оскільки дані розрахунки не застосовуються при виплаті заробітної плати і не є підставою для взаєморозрахунків.
При виникненні питання про відшкодуванні матеріальної шкоди відповідач має право звернутись до суду з відповідним позовом і право це ним не втрачено.
Таким чином, рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування немає.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновок суду і до задоволення не підлягають.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ВАТ«УМіА» відхилити.
Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 25 грудня 2008 року -залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.