Справа № 22ц-2615 2008 р.

Головуючий у 1 інстанції: Березюка Г.М.

Категорія: 45

Доповідач: Мікуш Ю.Р.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2008 року грудня місяця 16 дня    Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого:        Юхименка А.Г.

Суддів: Мікуш Ю.Р., Курій Н.М.

При секретарі:      Гарванко М.М.

З участю: сторін, представника ОСОБА_1

на стороні відповідача ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3 на стороні позивачки

розглянувши у відкритому  судовому засіданні   в місті Львові цивільну справу за апеляційною    скаргою    ОСОБА_2,    ОСОБА_4 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 30 травня 2008 p., колегія суддів, -

встановила:

Оскаржуваним рішенням визнано за ОСОБА_5 право приватної власності на земельну ділянку площею 0, 0621 га (629, 1 кв.м.), яка розташована вАДРЕСА_1 в порядку приватизації.

Рішення суду оскаржили відповідачі по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_4

В апеляційній скарзі зазначають, що вважають оскаржуване рішення суду незаконним та необгрунтованим, висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи. Суд не надав оцінки тому факту, що позивачка і відповідач перебувають у родинних стосунках, народилися і виросли на одному подвір'ї. З моменту їх народження і по даний час був спільний проїзд між земельними ділянками ОСОБА_5 і ОСОБА_6, що зазначено в акті від 04 вересня 2007 року, якого суд не взяв до уваги. Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_5, суд створив їм незручності у користуванні заїздом, проходом, якими вони користувалися здавна. Внаслідок цього в їх родині стався роздор, неприязні стосунки, оскільки, щоб доїхати до свого господарства ім. потрібно проїжджати значну відстань.

Просять скасувати оскаржуване рішення суду та передати справу на новий судовий розгляд в цей же суд в іншому його складі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта ОСОБА_2 та виступ його представника ОСОБА_1 на підтримання апеляційної скарги, заперечення з приводу апеляційної скарги позивачки ОСОБА_5 та виступ її адвоката ОСОБА_7, думку 3-ьої особи ОСОБА_8, який заперечив доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Відповідно до ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.

Матеріалами справи та судом встановлено, що згідно рішення п"ятої сесії п"ятого скликання Криничевської сільської Ради № 35 від 23 березня 2007 року позивачці ОСОБА_5 передано безоплатно у власність земельну ділянку площею 0, 06 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд в АДРЕСА_1 біля її житлового будинку.

Судом належно перевірено та вірно зазначено у постановленому рішенні, що відповідно до записів погосподарських книг, починаючи з 1947 року та згідно земельно-кадастрових книг, що зберігаються у Криницькій сільській Раді, земельна ділянка біля житлового будинку ОСОБА_5 в АДРЕСА_1 рахується в розмірі 0, 06 га і за неї позивачка щорічно сплачує земельний податок.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, суд підставно зазначив, що доводи та заперечення відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_4, що через земельну ділянку ОСОБА_5 вони проїжджали та мали прохід, оскільки є виходцями із цього житлового будинку та їх з позивачкою поєднують родинні відносини, не заслуговує на увагу так як позивачка на це згоди не дає.

У встановленому законом порядку, відповідачі не оскаржували рішень сільської Ради про передачу у користування чи у приватну власність спірної земельної ділянки.

Крім цього, як пояснили в суді першої та апеляційної інстанці'^відповідачам по справі надано у користування інші земельні ділянки. Кожний з них має вихід на виїзд на певні вулиці: ОСОБА_2 на вул.  Зелену, ОСОБА_4 - на вул.  Дрогобицьку. Перехід чи переїзд через земельну ділянку позивачки ОСОБА_5 скорочував їм відстань від присадиби у центр села, однак такий не передбачений у плануванні села, а належний землекористувач ОСОБА_5 не погоджується на використання її земельної ділянки для спільного заїзду чи переходу.

Виходячи із вище наведеного, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на об'єктивно досліджених матеріалах і пред'явлених доказах.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст.307 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 30 травня 2008 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом 2-х місяців.