АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-ц-2256-Ф/08

Головуючий суду першої інстанції     Шувалов М.В.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції     Ломанова Л.О.

УХВАЛА

17 грудня 2008 року

колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії в складі:

головуючого  судді     Ломанової Л.О.,

суддів     Пономаренко А.В., Притуленко О.В.

при секретарі     Арутюнян Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до СТОВ «Хлібороб», ТОВ «Прогрес 21», ліквідатора Бриля Рафаеля Анатолійовича, треті особи  ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Комунальне підприємство «Ленінське бюро технічної інвентаризації», Останінська сільська рада Ленінського району АР Крим, про визнання дійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 на ухвалу Ленінського районного суду АР Крим від 15 вересня 2008 року,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Ленінського районного суду АР Крим від 15 вересня 2008 року зазначена вище позовна заява ОСОБА_3, подана її представником, була залишена без розгляду на підставі пункту 8 частини 1 статті 207 Цивільного процесуального кодексу України.

В апеляційній скарзі представник позивача просить ухвалу суду скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи це порушенням судом норм процесуального права, яке виявились у залишенні без розгляду позовної заяви всупереч вимогам Цивільного процесуального кодексу України, які регулюють питання залишення позовної заяви без розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановляючи ухвалу про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява в порушення вимог пункту 2 частини 1 статті 119 Цивільного процесуального кодексу України не містить дійсних відомостей про місцезнаходження відповідача, і цієї обставини достатньо для застосування наслідків, передбачених частиною 1 статті 207 цього Кодексу.

Такий висновок суду суперечить вимогам закону.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 207 Цивільного процесуального кодексу України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Правила залишення позовної заяви без розгляду відповідно до наведеної норми підлягають застосуванню лише за наявності викладених у ній підстав  недодержання позивачем вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу і не усунення цих недоліків у встановлений судом строк.

Враховуючи, що у матеріалах справи відсутня ухвала суду з вимогою усунення недоліків позовної заяви та встановленням достатнього для цього строку, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав у суду першої інстанції для залишення позовної заяви ОСОБА_3 відповідно до пункту 8 частини 1 статті 207 Цивільного процесуального кодексу України.

За таких обставин оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з переданням питання на новий розгляд суду першої інстанції відповідно до пункту 3 частини 1 статті 312 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки судом першої інстанції був порушений порядок, встановлений для вирішення питання щодо залишення позовної заяви без розгляду.

Одночасно колегія суддів звертає увагу на обґрунтоване зазначення в позовній заяві місцезнаходження відповідача ТОВ «Прогрес 21», дані про що містяться у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 56).

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 4 частини 2 статті 307, пунктом 3 частини 1 статті 312 та статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палата у цивільних справах

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду АР Крим від 15 вересня 2008 року скасувати, передати питання на новий розгляд суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.