ГАГАРІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

 м.  Севастополь,  вул.  Вакуленчука,  3

Код суду 2702

1 інстанція

Справа №2а-1858/2008р.

Справа №2а-1101/2009р.

Категорія 36

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2009р. Гагарінській райсуд м.  Севастополя у складі:
головуючого судді - Яковенко С. Ю.,
при секретарі     - Нікішиній М. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м.  Севастополі та Управління пенсійного фонду України в Гагарінському р-ні м.  Севастополя про спонукання нарахувати недоплачену соціальну допомогу,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про поновленні строку звернення з позовом та спонукання відповідача нарахувати недоплачену щорічну соціальну допомогу у зв'язку з не підвищенням пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

В судове засідання позивачка направила заяву з проханням розглядати справу за її відсутністю.

Представник УПФУ в М. Севастополі позов не визнала та пояснила,  що позивачка перебуває на обліку у УПФУ в Гагарінському р-ні м.  Севастополя та отримує пенсію на загальних підставах,  а УПФУ в м.  Севастополі нараховує та сплачує пенсії військовим пенсіонерам.

Представник УПФУ в Гагарінському р-ні м.  Севастополя позов не визнала та пояснила суду,  що платежі з бюджету можуть здійснюватись лише за наявності відповідного бюджетного призначення в межах обсягів асигнувань,  передбачених ЗУ «Про державний бюджет» на відповідний рік. ЗУ «Про державний бюджет України на 2007р.» та на 2008р. встановлено,  що підвищення до пенсії відповідно до статті 6 ЗУ « Про соціальний захист дітей війни» виплачується тільки особам,  які є інвалідами.

Вислухавши представників відповідачів,  дослідивши матеріали справи,  суд вважає позов таким,  що підлягає частковому задоволенню за наступними підставами: судом встановлено,  що ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1 не досягла на момент закінчення 2-ї світової війни 18 років,  тобто має статус «дитини війни»,  тому має право користуватися пільгами,  передбаченими ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004р.

Відповідно до статті 6 вказаного Закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога,  що виплачується замість пенсії,  підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.  Згідно ч.2 статті 3 Закону «Про соціальний захист дітей війни» соціальні гарантії дітям війни,  встановлені цим Законом,  не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 22 Конституції України проголошує,  що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до діючих законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих права і свобод.

Частиною 1 статті 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25,  а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб,  які втратили працездатність,  визначеному законом.  Прожитковий мінімум для осіб,  які втратили працездатність,  згідно ЗУ «Про державний бюджет України на 2007р.» встановлений з 1 січня -380гр.,  з 1 квітня -406гр.,  з 1 жовтня -411гр.,  а згідно ЗУ «Про державний бюджет на 2006р.»6 з 1 січня - 350гр.,  з 1 квітня -359гр.,  з 1 жовтня - 366 гр.,  тобто позивачу відповідно до  ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» повинно бути виплачено за 2006-2007р. соціальна допомога у сумі 2733, 30гр.

Посилання представника відповідача на положення статті 71 та 111 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007р.»,  які зупинили дію статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» суд вважає неспроможними,  оскільки рішенням Конституційного суду України №6-рп від 09.07.2007р. щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36,  частини 2 статті 56,  частини 2 статті 62,  частини 1 статті 66,  пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71,  статей 98, 101, 103, 11 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007р.» визнано такими,  що не відповідають Конституції України ( є неконституційними) положення п.П статті71,  статті 111 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007р.»,  яким встановлено,  що на 2007рік зупиняють дію положення статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням статті 111 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007р.» та зазначено,  що у 2007 році підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної допомоги,  яка виплачується замість пенсії,  відповідно до статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам,  які є інвалідами,  у розмірі 50% від розміру надбавки,  встановленої учасникам війни. Закони,  інші правові акти або їх окремі положення,  що визнані неконституційними,  втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Рішенням від 22.05.2008р. Конституційний Суд також визнав неконституційним пункт розділу ЗУ «Про державний бюджет України на 2008р.» про внесення змін у законодавчі акти України від 28.12.2007р. №107-17.

З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини та положення частини 1 статті 58 Конституції України реалізація особою права,  що пов'язане з отримання бюджетних коштів,  яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних відносин нормативно-правових актах національного законодавства,  не може бути постановлена у залежність від бюджетних асигнувань,  тому посилання органів державної влади на відсутність коштів,  як на причину невиконання проголошує обов'язків,  не повинні прийматися до уваги.

З урахуванням викладеного,  суд вважає вимоги позивача обґрунтованими. Однак,  відповідно до ч.2  ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав,  свобод та інтересів особи встановлюється річний строк. Згідно ч. 1  ст. 102 КАСУ пропущений з поважних причин процесуальний строк,  встановлений законом,  може бути поновлений за клопотанням особи,  яка бере участь в справі. Поважних причин для поновлення строку в судовому засіданні не встановлено. Позивачка звернулась до суду з позовом у вересні 2008р.,  тому суд вважає,  що вимоги позивачки підлягають задоволенню з вересня 2007р.,  що складає 491, 70гр. (406+411хЗ)х0, 3= 491, 70). Дана сума підлягає стягненню з УПФУ в Гагарінському р-ні м.  Севастополя,  де перебуває на обліку позивач.

Керуючись  ст. 159 -163, 104-105,  161, 181 Кодексу адміністративного судочинства України,  ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»,  Конституцією України,  суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м.  Севастополі та Управління пенсійного фонду України в Гагарінському р-ні м.  Севастополя про спонукання нарахувати недоплачену соціальну допомогу задовольнити частково.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Гагарінському р-ні м.  Севастополя нарахувати на користь ОСОБА_1 допомогу у сумі 491гр. 70коп.

В решті позову відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок місцевого бюджету.

Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає в законної сили після закінчення терміну подачі заяви про апеляційне оскарження,  якщо заява про апеляційне оскарження не була подана. Якщо подана заява про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана в строк,  встановлений  ст. 186 КАСУ,  

Постанова набирає чинності після закінчення цього строку. У разі подачі апеляційної скарги

Постанова,  якщо вона не скасована,  набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова виготовлена власноручно в нарадчій кімнаті.