Справа № 2-5821/08р.

РІШЕННЯ

Іменем   України

16 грудня 2008 р.        Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Спінчевської Н. А.,

при секретарі - Ковальової СВ.,

за участю позивачки ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом   ОСОБА_1 до Управління по використанню та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради про виділення часток із майна, що є у спільній сумісній власності,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2008 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління по використанню та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради про виділення часток із майна, що є у спільній сумісній власності.

Свої вимоги позивачка мотивує тим, що їй та її чоловіку ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 12 жовтня 1993 року, виданого згідно розпорядження № 466 від 11 жовтня 1993 року, на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1.

18 липня 2007 року ОСОБА_2 помер. Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді частини вказаної квартири. Вона звернулась до нотаріальної контори для оформлення свідоцтва про право на спадщину, але їй було роз'яснено, що попередньо необхідно виділити ідеальні долі кожному з власників будинку.

Посилаючись на те, що частки співвласників квартири не визначені, просила суд задовольнити позов і виділити частки у праві спільної сумісної власності на квартиру, визначивши їх по 1/2 за кожним з них.

У судовому засіданні представник позивачів підтримав вимоги позову. Просив про його задоволення.

Представник відповідача та представник третьої особи в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

Згідно ст.ст. 224, 225 ЦПК України проводиться заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення позивачки, вивчивши і оцінивши в сукупності матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню із таких підстав.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 12 жовтня 1993 року, виданого згідно розпорядження № 466 від 11 жовтня 1993 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1.

18 липня 2007 року ОСОБА_2 помер. Частки у спільній сумісній власності на квартиру на теперішній час не виділені.

Згідно ст..З92 ЦК України власник майна може звернутися до суду з позовом про визнання його права власності, якщо це право оспорюється.

У відповідності до ст.370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності.

У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Таким чином, враховуючи відсутність у справі доказів про наявність таких, суд приходить до висновку, що частки кожного із співвласників квартири АДРЕСА_2 є рівними і складають по 1/2 частині за кожним.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.14, 209, 212-215, 224, 225 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ.

Позов ОСОБА_1 про виділення часток із майна, що є у спільній сумісній власності задовольнити.

Визначити, що частки у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 12 жовтня 1993 року є рівними і складають по 1/2 частині за кожним.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.4 ст.295 ЦГЖ України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.