РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Справа № 2-456/09

10 лютого 2009 року Київський районний суд м.  Донецька в складі:

головуючого - судді Андрєєвої О.М. ,

при секретарі - Хомутовій Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Донецьку справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  треті особи комунальне

підприємство «Служба єдиного замовника Київського району м.   Донецька»,  ОСОБА_3

Олександрівна,  про вселення,  усунення перешкод в користуванні квартирою,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про вселення до квартири АДРЕСА_1,  посилаючись на те,  що відповідно до рішення Київського районного суду м.  Донецька від 23 травня 1997 року їй в користування було виділено кімнату площею 11, 7 м кв.,  а іншу кімнату площею 18, 2 м кв. було виділено відповідачу. Відповідач ОСОБА_2 перешкоджає позивачці вселитися до спірної квартири,  відмовляється передати їй ключі від вхідних дверей до тамбуру та самої квартири,  а тому вона вимушена звернутися до суду. Просила вселити її до ізольованої кімнати площею 11, 7 м кв. та зобов'язати відповідача не чинити їй перешкод в користуванні зазначеною кімнатою,  а також службовими приміщеннями в спірній квартирі.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні всі заявлені позовні вимоги підтримала з підстав,  викладених у позовній заяві. Пояснила,  що вона є власником 39, 1 % квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності,  яке вона отримала в 2008 році,  і займає кімнату площею 11, 7 м кв. Але з 1993 року вона в квартирі не проживає,  оскільки зазначена кімната зайнята речами відповідача,  а в іншій кімнаті пложиває онука відповідача ОСОБА_3 зі своїм чоловіком.  Відповідач відмовляється передати позивачці комплект ключей від вхідних дверей та не пускає її проживати в квартирі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав. Заперечував проти вселення ОСОБА_1 до квартири та надання їй ключей від вхідних дверей. Не оспорюючи наявність у позивачки права спільної часткової власності на спірну квартиру,  пояснив,  що протягом усіх років позивачка ображала його,  принижувала,  погрожувала розправою,  в зв'язку з чим він звертався до дільничого інспектора міліції,  але наслідки цього звернення ОСОБА_2 невідомі. Тому відповідач вважає неможливим спільне проживання в одній квартирі зі ОСОБА_1 і заперечує проти її вселення.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала проти заявленого позову і пояснила,  що вона вселилася до спірної квартири в 2007 році,  оскільки її дід ОСОБА_2 хворів та потребував догляду. Тому вона зі своїм співмешканцем періодично проживали в спірній квартирі,  а в теперішній час вона ночує в ній після нічної зміни. Пояснила,  що позивачка в спірній квартирі не проживає,  біля двох разів з'являлася в квартирі,  при цьому кричала,  вчинювала скандали зі ОСОБА_2,  ображала його. Тому ОСОБА_3 вважає,  що позивачці неможна давати ключей від спірної квартири.

Представник третьої особи КП «СЕЗ Київського району м.  Донецька» в судове засідання не з'явився,  про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений,  направив заяву,  в якій просив розглянути справу у його відсутності,  в зв'язку з чим суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника КП «СЕЗ» на підставі наявних даних.

Суд,  заслухавши показання сторін,  дослідивши письмові докази,  що є в матеріалах справи,  проаналізувавши надані докази,  вважає,  що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив,  що рішенням Київського районного суду м.  Донецька від 23 травня 1997 року,  що набрало законної чинності,  змінено умови договору найму жилого приміщення в квартирі АДРЕСА_1 з виділенням ОСОБА_1 в користування

ізольованої кімнати площею 11, 7 м кв.,  а ОСОБА_2 - ізольованої кімнати площею 18, 2 м кв.,  що підтверджується копією рішення суду,  копією технічного паспорту (а.с. 10-11, 36-37).

Судом встановлено,  що на підставі свідоцтва про право власності на житло,  виданого Управлінням комунальних ресурсів Донецької міської ради за № 930 від 15 лютого 2008 року,  позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить 39, 1 % квартири АДРЕСА_2 з виділенням їй ізольованої жилої кімнати площею 11, 7 м кв.,  а на підставі свідоцтва про право власності на житло,  виданого Управлінням комунальних ресурсів Донецької міської ради за № 4502 від 4 вересня 2008 року,  відповідач ОСОБА_2 є власником 60, 9 % зазначеної квартири з виділенням йому ізольованої жилої кімнати площею 18, 2 м кв. Ці обставини повністю підтверджуються показаннями сторін,  копіями свідоцтв про право власності,  копіями витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно,  копією технічного паспорту (а.с. 32,  33,

34,  35,  36-37).

В судовому засіданні сам відповідач ОСОБА_2,  а також третя особа ОСОБА_3 підтвердили,  що ОСОБА_2 заперечує проти вселення позивачки та користування нею спірною квартирою. В судовому засіданні відповідач заявив,  що відмовляється передати позивачці комплект ключей від вхідних дверей до квартири.

Зазначені обставини,  а також сам факт звернення ОСОБА_1 в липні 2008 року до суду з питання усунення перешкод в користуванні житлом повністю підтверджують доводи позивачки про те,  що вона не проживає в належній їй квартирі,  оскільки позбавлена можливості в ній проживати через неправомірну поведінку відповідача,  який не пускає її до квартири та відмовляється передати комплект ключей від вхідних дверей.

Відповідно до ч.3  ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку,  передбачених законом.

Тому факт відмови відповідача ОСОБА_2 передати позивачу ОСОБА_1 комплект ключей від вхідних дверей до квартири та його заперечення проти проживання ОСОБА_4 в квартирі суд розцінює як створення відповідачем в порушення  ст.  9 ЖК України перешкод для позивача в користуванні спірним жилим приміщенням,  що порушує її право користування належним їй на праві власності жилим приміщенням,  гарантоване чч. 1,  3  ст. 41,  чч. 1,  3  ст. 47 Конституції України,  в зв'язку з чим суд вважає вимоги позивачки про вселення,  усунення перешкод в користуванні житлом законними та обгрунтованими.

При цьому відповідач ОСОБА_2 не надав суду жодних доказів своїх доводів про неправомірну поведінку позивачки,  через яку вона може бути позбавленою права користування належною їй частиною квартири.

Відповідно до ч.3  ст. 10,  чч. 1,  2  ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень,  крім випадків,  встановлених цим Кодексом.  Докази подаються сторонами та іншими особами,  які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1  ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,  поданим відповідно до цього кодексу,  в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб,  як беруть участь у справі.

Під час розгляду справи судом були створені всі необхідні умови для всебічного та повного дослідження обставин справи. Сторонам,  в тому числі відповідачу та третій особі з боку відповідача,  під час розгляду справи було роз'яснено їх права та обов'язки,  зокрема положення щодо змагальності процесу та необхідності надання доказів на підтвердження своїх доводів. Сторонам,  зокрема відповідачу,  було надано всі можливості для заявления необхідних клопотань та надання доказів,  що підтверджується записом судового засідання.

Разом з тим,  відповідач в судовому засіданні заявив,  що ніяких клопотань та доказів своїх доводів він не має,  та не заперечував проти закінчення дослідження доказів.

За таких обставин відповідач ОСОБА_2,  незважаючи на наявні можливості,  не надав суду ніяких доказів своїх заперечень проти вселення ОСОБА_1 до спірної квартири,  зокрема,  через її неправомірну поведінку,  а тому ці доводи не можуть бути прийняті судом до уваги.

На підставі викладеного,  чч. 1,  4  ст. 41,  чч. 1,  3  ст. 47 Конституції України,  ч.3  ст. 9,   ст. 191 ЖК України,  керуючись  ст.  ст. 10,  11,  60,  212,  213,  214,  215 ЦПК України,  -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  треті особи комунальне підприємство «Служба єдиного замовника Київського району м.  Донецька»,  ОСОБА_3,  про вселення,  усунення перешкод в користуванні квартирою задовольнити.

Вселити ОСОБА_1 до ізольованої кімнати площею 11, 7 м кв. в квартирі АДРЕСА_1,  зобов'язавши ОСОБА_2 не чинити їй перешкод в користуванні зазначеною ізольованою кімнатою та службовими приміщеннями.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м.  Донецька протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м.  Донецька протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу може бути подано без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.