Справа № 2-о-365/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2008 року Торезский міський суд Донецької області в складі:
головуючої судді     Арапіної Н.Є.

при секретарі     Анцибор І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Торез цивільну справу за заявою ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи управління Пенсійного фонду України в м.Торезі про встановлення факту втрати джерела засобів до існування,

встановив:

Заявник звернулася в суд з заявою про встановлення факту втрати джерела засобів до існування, в якій зазначено, що з 10 липня 1952 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Заявниця знаходилась на утриманні свого чоловіка, оскільки він отримував пенсію, заробітну плата, заявник отримувала лише заробітну плату. 14 лютого 1983 року чоловік помер. На теперішній час для оформлення пенсії після смерті чоловіка необхідно встановити факт втрати джерела засобів до існування. Просила про встановлення факту втрати засобів до існування після смерті чоловіка.

Заявник в судове засідання не з'явилася, хоча про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином. В письмовій заяві вимоги підтримала, просила розглянути справу у її відсутності.

Представник управління Пенсійного фонду України в м.Торезі в судове засідання не з'явився, надав письмову заяву про слухання справи за його відсутністю.

Відповідно до ст.169 ЦПК України справу розглянуто за відсутності представника управління Пенсійного фонду України в м.Торезі, так як в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини. 10 липня 1952 року заявник зареєструвала шлюб з ОСОБА_2    у відділі РАЦСу Чистяковського району Сталінської області (а.с. 10 )

14 лютого 1983 року ОСОБА_2 помер (а.с.11).

14 лютого 1983 року ОСОБА_2 звільненний з шахти «Об’є.днана» у зв'язку зі смертю (а.с.15-19).

Згідно довідки «Управління матеріально-технічного постачання» Державного підприємства «Торезантрацит» заробітна плата ОСОБА_2 складала у лютому 1982 року -0.00107 грн., березні 1982 року - 0, 00099 грн., квітні 1982 року - 0, 00103 грн., травні 1982 року -0, 000104 грн., червні 1982 року - 0, 00106 грн., липні 1982 року - 0, 00115 грн., серпні 1982 року -0, 00106 грн., вересні 1982 року - 0, 00115 грн., жовтні 1982 року - 0, 00150 грн., листопаді 1982 року - 0, 00098 грн., грудні 1982 року - 0, 00167 грн., січні 1983 року - 0, 00099 грн. (а.с. 29)

Згідно довідки управління Пенсійного Фонду України в м.Торез ОСОБА_2 з 01 січня по 01 лютого 1983 року отримував пенсію за віком у сумі 140 грн. 00 коп. (а.с.30).

Згідно довідки «Управління матеріально-технічного постачання» Державного підприємства «Торезантрацит» заявник на день смерті чоловіка отримувала заробітну плату у розмірі 0, 00216 грн. (а.с. 31)

Згідно акту обстеження громадсько-дільничного комітету «Центральний» Торезької міської ради Донецької області заявник проживала разом з чоловіком за адресою: АДРЕСА_1, вели спільне господарство, допомога чоловіка була основним джерелом засобів до її існування (а.с. 33).

Згідно довідки державної податкової інспекції у м.Торезі заявник підприємницькою діяльністю не займається (а.с. 35).

Згідно довідки управління комунальної власності та міського господарства м.Торез заявнику відмовлено видати довідку про факт втрати коштів до існування після смерті чоловіка (а.с. 36).

Аналізуючи досліджені докази суд дійшов висновку.

У відповідності зі ст.37 Закону України «Про пенсійне забезпечення», норма яка діяла на момент виникнення розглянутих правовідносин, право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника мають право непрацездатні члени родини, що знаходилися на його утриманні. Дружина померлого, що не знаходиться на утриманні, також має право на одержання пенсії, коли в наступному втратила джерело існування.

Суд вважає встановленим, що ОСОБА_1, яка знаходилася у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, та на момент його смерті була працездатна, у наступному втратила джерело існування, оскільки доходи чоловіка були основним і постійним джерелом коштів до існування.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви про встановлення факту втрати коштів до існування .

Керуючись ст.37 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. ст.3, 10, 15, 60, 79, 197, 209, 212, 214, 215, 223, 234, 235, 256, 259 ЦПК України, суд-

вирішив:

Встановити факт втрати ОСОБА_1 коштів до існування після смерті чоловіка ОСОБА_2, який помер 14 лютого 1983   року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Торезький міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.