У Х В АЛ А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Військової судової колегії Верховного Суду України в складі:
Пилипчука П.П. - головуючого,
Волкова О.Ф.,
Пінчука М.Г.,
за участю прокурора Коваля П.С., виправданого ОСОБА_1 та його адвоката ОСОБА_9,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 23 травня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора - державного обвинувача на вирок військового апеляційного суду Військово-Морських Сил від 26 січня 2007 року, яким колишній ІНФОРМАЦІЯ_2 в Республіці Ірак,
генерал-майор ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Марганець Дніпропетровської області, українець, раніше не судимий, на військовій службі з 1973 року, -
виправданий по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статі 201 КК України за відсутністю в його діях складу злочину на підставі пункту 2 статті 6 КПК України.
ОСОБА_1 обвинувачувався в скоєнні контрабанди - переміщенні валюти у великих розмірах через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.
Так, проходячи військову службу в Республіці Ірак на посаді заступника командира дивізії - командира українського миротворчого контингенту штабу багатонаціональної дивізії, у лютому 2005 року ОСОБА_1, у порушення вимог пунктів 1 та 39 статті 1, статей 40, 45, пункту 2 статті 54, статей 81, 85, 88, пунктів 4 та 5 статті 96, статті 97 Митного кодексу України, пунктів 3.1., 3.2. Інструкції про переміщення валюти України, затвердженої постановою правління Національного банку України від 12 липня 2000 року №283, пункту 9 Переліку відомостей, що оголошуються громадянами у разі переміщення ними через митний кордон України товарів та інших предметів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року №748, вирішив незаконно перемістити через митний кордон України товар - іноземну валюту в сумі 47500 доларів США з приховуванням від митного контролю способом, що утруднює її виявлення, з використанням іншої особи.
Увечері 8 лютого 2005 року у місці дислокації українського миротворчого контингенту в будинку командира 7-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України (м. Аль-Кут, Республіка Ірак), ОСОБА_1 поділив іноземну валюту на три частини, обгорнув кожну папером, обмотав липкою стрічкою й помістив всередину двох кросівок, які поклав в коробку та помістив серед решти речей в іншу коробку, запечатавши та обмотавши останню мотузкою.
9 лютого 2005 року близько 10 години ОСОБА_1 попросив полковника ОСОБА_2, який того ж дня прибув з України в Республіку Ірак у службове відрядження, перевезти в Україну вказану коробку з речами та сувенірами для його родини. При цьому він ввів ОСОБА_2 в оману, умисно не повідомивши про знаходження в цій коробці прихованої ним іноземної валюти, не уповноважив останнього на відкриття вказаної запечатаної коробки та на декларування іноземної валюти, не надав йому для пред'явлення митному органу передбачених чинним законодавством документів, необхідних для ввезення готівкової валюти на митну територію України, чим позбавив його можливості пред'явити митному органу та задекларувати встановленим порядком іноземну валюту в розмірі 47500 доларів США (251754 грн. 75 коп. по курсу НБ України). Зазначену коробку ОСОБА_2 перевіз повітряним транспортом - військовим літаком ІЛ-76 авіарейсом НОМЕР_1 з м. Аль-Кут (Республіка Ірак) в м. Миколаїв.
Прибувши близько 19 години того ж дня на митну територію України в міжнародний аеропорт «Миколаїв», ОСОБА_2 не задекларував приховану ОСОБА_1 від митного контролю іноземну валюту, про наявність якої йому не було відомо, і під час проведення митного огляду багажу, який він перевозив, у взутті, яке знаходилось в коробці, переданій йому ОСОБА_1. співробітниками Миколаївської митниці було безпосередньо виявлено не задекларовану іноземну валюту у вигляді банкнот номіналом по 100 доларів США на загальну суму 47500 доларів США, приховану від митного контролю способом, що утруднює її виявлення.
У касаційному поданні прокурор просить скасувати вирок суду з направленням справи на новий судовий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судом кримінального закону та істотне порушення норм кримінально-процесуального закону.
Так, прокурор вказує, що досудовим слідством встановлено умисел ОСОБА_1 на переміщення іноземної валюти на митну територію України в порушення порядку, який визначений законом, проте судом безпідставно зроблено висновок про відсутність такого умислу, у зв'язку з чим й відсутність в діях останнього складу інкримінованого йому злочину.
Невірним, на думку прокурора, є висновок суду про наявність у ОСОБА_1 наміру задекларувати передану ним ОСОБА_2 іноземну валюту, оскільки останній не знав й не здогадувався, що перевозить іноземну валюту, яка належить ОСОБА_1.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України Волкова О.Ф., думку прокурора, який підтримав доводи касаційного подання, пояснення ОСОБА_1 та його захисника щодо відсутності підстав для скасування вироку суду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що вирок суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Відповідно до ст. 323 КПК України вирок суду (в тому числі виправдувальний) повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Згідно зі ст. 334 КПК України у мотивувальній частині вироку, крім іншого, мають бути зазначені докази, на яких ґрунтуються висновки суду, та мотиви, з яких суд відкидає інші докази. У виправдувальному вироку мають бути зазначені мотиви, з яких суд відкинув докази обвинувачення.
Цих вимог закону суд належним чином не виконав.
Із вироку суду вбачається, що постановлюючи його, суд виходив з того, що ОСОБА_1 не переміщував через митний кордон України іноземну валюту з приховуванням від митного контролю, а навпаки намагався задекларувати її в зоні митного контролю, однак цього не сталося з поважних причин. При цьому суд у вироку посилався на те, що переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю має місце у випадку їх переміщення через митний кордон з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів, що утруднюють їх виявлення, або шляхом надання одним товарам вигляд інших, або з поданням митному органу, як підстави для переміщення товарів, підроблених документів, чи одержаних незаконним шляхом або таких, що містять неправдиві дані. Під використанням інших засобів чи способів, що утруднюють їх виявлення, слід розуміти таке фізичне приховування переміщуваних предметів, під час якого службова особа митного органу не може їх виявити шляхом звичайного візуального огляду або без застосування технічних засобів контролю.
Зважаючи на це, суд зазначив, що не має даних, які б вказували на те, що ОСОБА_1 з використанням ОСОБА_2 переміщував іноземну валюту через митний кордон України з приховуванням від митного контролю в один із зазначених способів, оскільки іноземна валюта була виявлена працівником митниці шляхом звичайного візуального огляду, без використання будь-яких технічних засобів.
Також суд встановив, що неповідомлення ним ОСОБА_2 про переміщення ним іноземної валюти відбулося в силу обставин, пов'язаних із виконанням ним службових обов'язків.
Такі висновки суду ґрунтуються лише на показаннях ОСОБА_1 Мотиви, з яких суд відкинув докази обвинувачення фактично у вироку не наведені..
Так, висновок суду щодо відсутності можливості у ОСОБА_1 повідомити про переміщення ним іноземної валюти не узгоджуються з поясненнями ОСОБА_3 і ОСОБА_2, які вказували на те, що у ОСОБА_1 була така можливість. Невідомо з яких причин ОСОБА_1 не повідомив про цей факт ОСОБА_2, хоча він безпосередньо з ним спілкувався та просив передати посилку його родичам в м. Миколаєві.
Не узгоджуються з висновками суду і з поясненнями співробітників митниці ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_7 та СБ України ОСОБА_8, із яких вбачається, що ОСОБА_1 ніяких повноважень ОСОБА_2 декларувати його іноземну валюту не надавав, про переміщення її ОСОБА_2 не здогадувався, у зв'язку з чим декларацію не подавав. ОСОБА_1 в телефонній розмові з працівниками митниці та СБ України наполягав на тому, що виявлена іноземна валюта не є контрабандою, а вивезена ним з України раніше. Зазначені пояснення перевірені судом не були, що свідчить про неповноту судового слідства в справі.
Судом зроблено висновок про порушення працівниками Державної митної служби України правил проведення митного контролю під час перевірки багажу ОСОБА_2 та посилки ОСОБА_1 При цьому із вироку неясно на яких доказах цей висновок ґрунтується.
Направлення заяви та усні повідомлення про належність переміщуваної ОСОБА_2 іноземної валюти саме йому зроблені ОСОБА_1 вже після виявлення працівниками митниці в коробці, яка знаходилась в серед багажу ОСОБА_2 47500 доларів США та листів про належність валюти ОСОБА_1.
При визначенні наявності складу злочину в діях ОСОБА_1 суд не врахував положення статті 90 Митного кодексу України, згідно яких зміна, доповнення чи відкликання декларації може відбутися лише до моменту прийняття митним органом митної декларації до митного оформлення.
Крім того, відповідно до пункту 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 3 червня 2005 року №8 “Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил” при розгляді справ про контрабанду судом, слід мати на увазі що цей злочин вважається закінченим з моменту незаконного переміщення предметів контрабанди через митний кордон України. Замах на контрабанду має місце, якщо її предмети виявлено до переміщення через митний кордон України (під час огляду чи переогляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі, багажу або особистого огляду тощо). Добровільна відмова від вчинення контрабанди чи порушення митних правил можлива до моменту прийняття митним органом декларації.
Пунктом 5 зазначеної Постанови передбачено, що використання інших засобів чи способів, що утруднюють виявлення предметів, можуть визнаватися, зокрема приховування останніх у валізах, одязі, взутті, головному вбранні, речах особистого користування, на тілі або в організмі людини чи тварини, а також надання одним предметам вигляду інших.
Таким чином висновки суду є необґрунтованим, суд постановив його не перевіривши всіх фактичних обставин справи та не усунувши існуючих суперечностей. У зв'язку з цим колегія суддів приходить до висновку, що вирок підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до військового апеляційного суду Центрального регіону.
Керуючись статтею 394, 395, 398 КПК України, колегія суддів Військової судової колегії Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційне подання прокурора - державного обвинувача задовольнити.
Вирок військового апеляційного суду Військово-Морських Сил від 26 січня 2007 року відносно ОСОБА_1 скасувати, справу - направити на новий судовий розгляд.
Головуючий : П.П.Пилипчук
Судді: О.Ф.Волков
М.Г.Пінчук