Справа № 22ц-2468 2008 р.

Головуючий у 1 інстанції Галій О.Й.

Категорія 45

Доповідач: Мікуш Ю.Р.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2008 року грудня місяця 01 дня колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого Юхименка А.Г.

Суддів Курій Н.М., Мікуш Ю.Р.

При секретарі: Підлужній Н.В.

З участю сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 27 червня 2008 року, колегія суддів

встановила:

Оскаржуваним рішенням відмовлено у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третьої особи Лівчицької сільської Ради Жидачівського району про відновлення меж землекористування.

Рішення суду оскаржила позивачка ОСОБА_1

В апеляційній скарзі зазначає, що вважає оскаржуване рішення суду незаконним, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Вирішуючи спір, суд не врахував її доводи про те, що розмір її земельної ділянки повинен становити 0, 19 - 0, 21 га, що відповідачі по справі - її сусіди ОСОБА_2 та ОСОБА_3 неправомірно зайняли частину її земельної ділянки, що перебувала у її постійному користуванні, зменшивши її площу з 0, 19 га до 0, 156 га, чим порушили її законні права та інтереси. Стверджує, що судом першої інстанції при вирішенні спору не враховано пред"явлені нею письмові докази, а також пояснення свідків у справі, які підтверджували факт довготривалого використання нею присадибної земельної ділянки у розмірі значно більшому в порівнянні з тим, який залишився на даний час та закріплений їй у користування рішенням Лівчицької сільської ради.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_4 на підтримання апеляційної скарги, заперечення з приводу апеляційної скарги відповідачів, третьої особи, вивчивши матеріали цивільної справи, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги у суду немає.

Матеріалами справи та судом встановлено, що рішенням Лівчицької сільської ради Жидачівського району Львівської області від 29 червня 2005 року затверджено фактичні обміри присадибних ділянок жителів с.Лівчиці ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та внесено зміни в земельно-кадастрову книгу згідно яких у користуванні позивачки перебуває 0, 1568 га земельної площі, у відповідачів відповідно 0, 2312 га та 0, 4151 га (а.с.4-справа № 2-а-1/06р.).

Згідно ст. 95 ЗК України відновленню підлягають тільки порушені права землекористувача.

Судом першої інстанції належно перевірено всі доводи та пред"явлені позивачкою докази щодо захоплення відповідачкою частини її земельної ділянки та суд прийшов до правильного висновку, що рішенням № 165 від 04.05.1972 року виконавчого комітету Жидачівської районної ради депутатів трудящих ОСОБА_1 було виділено

земельну ділянку для будівництва індивідуального житлового будинку в с.Лівчиця вул. Центральна Жидачівського району.

Позивачка ОСОБА_1 пред'явила суду апеляційної інстанції оригінал вищезазначеного рішення, де в графі „розміром" іншим чорнилом, із спливом часу свіжо дописано „0, 19", що без будь-яких спеціальних досліджень та проведених експертиз свідчить про допис цієї цифри, а тому не може бути прийнято в основу рішення.

Тому суд підставно провів перевірку та встановив, що згідно архівного витягу, виданого районним архівом Жидачівської РДА від 22.10.05р. № 221 загальними зборами членів колгоспу ім.Кірова протокол № 1 від 10.02.1972 р. виділено ОСОБА_1 площу під забудову житлового будинку та виконавчий комітет Руденської сільської Ради народних депутатів (протокол № 5 від 10.03.1972 року дозволив ОСОБА_1 будувати житловий будинок в с.Лівчиці по вул. Центральній між сусідами ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Ні судом першої інстанції, ні апеляційним судом в жодному із вище зазначених рішень та протоколів не зазначено розмір відведеної ОСОБА_1 земельної ділянки на індивідуальне будівництво.

Суд, оцінивши всі зібрані докази в сукупності, прийшов до правильного висновку згідно якого, якщо земельна ділянка надавалася позивачці в 1972 році, а відповідно до вимог п.43 Правил забудови сільських населених пунктів України - при компактній забудові населених пунктів, рекомендовано відводити біля будинку приквартирні земельні ділянки у таких розмірах: а) для одноквартирних будинків - 0, 08 - 0, 12 га.

При таких обставинах, рішення суду відповідає зібраним доказам, вимогам чинного матеріального та процесуального законодавства, зокрема, нормі ст.107 ч.2 ЗК України.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на, які вона покликається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачкою ОСОБА_1 не доведено підставність та законність її позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 307ч.1п.1, 314 ч.1п. 1, 315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Деркало І.М. відхилити.

Рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 27 червня 2008 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі 2-х місяців.