Справа

№22-838/09

Головуючий у 1 інстанції: Українець В.В.,

Доповідач: Черненко В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2009 року Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого судді: Черненко В.А.,

суддів: Немировської О.В., Шебуєвої В.А. при секретарі: Широкополе О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 03 листопада 2008 року у справі за позовом Київської природоохоронної прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 про зобов'язання звільнити незаконно (самовільно) зайняту земельну ділянку,

встановила:

В травні 2008 року Київська природоохоронна прокуратура, яка діє в інтересах держави в особі Київської міської ради, звернулася до суду першої інстанції з позовом до ОСОБА_1, в якому просила суд прийняти рішення про зобов'язання звільнити незаконно зайняту відповідачем земельну ділянку площею 20 кв. метрів за адресою: АДРЕСА_1 та привести її до попереднього стану шляхом знесення збудованого на ній гаражу. В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що у відповідача ОСОБА_1 відсутні будь-які документи, що дозволяють йому користуватися цією земельною ділянкою, а тому він займає її самовільно.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 03 листопада 2008 р. позов Київської природоохоронної прокуратури, яка діє в інтересах держави в особі Київської міської ради, задоволено. Суд зобов'язав ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту ним земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 площею 20 кв.м, та привести її у попередній стан. Знести розташований на земельній ділянці гараж за рахунок ОСОБА_1 Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7 грн. 50 коп.

Відповідач ОСОБА_1, не погоджуючись з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Солом'янського районного суду м. Києв від 03.11.2008 року та постановити нове, яким відмовити Київській природоохоронній прокуратурі в задоволені позову. В скарзі посилається на те, що суд першої інстанції дав неналежну оцінку зібраним по справі доказам, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді Черненко В.А., пояснення учасників судового розгляду, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідач ОСОБА_1 на протязі тривалого часу користується земельною ділянкою, площею 20 кв.м. , за адресою: АДРЕСА_1, на якій розташований його гараж.

Згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства №136/09 від 09 лютого 2008 року Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації (а.с. 6-10) встановлено, що ОСОБА_1 використовує земельну ділянку площею 20 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 за відсутності правовстановлюючих документів у порушення вимог статей 125, 126 ЗК України.

Відповідно до ст. 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідач ОСОБА_1 не надав суду будь-яких рішень з приводу надання йому спірної земельної ділянки у передбаченому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Задовольняючи позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача ОСОБА_1 звільнити самовільну зайняту спірну земельну ділянку, привівши її у попередній стан та знести розташований на ній гараж за його рахунок, суд першої інстанції правильно послався на вимоги ч. 1, 2 ст. . 212 ЗК України, оскільки дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач самовільно займає спірну земельну ділянку.

Іншими доводами апеляційної скарги висновки суду першої інстанції також не спростовуються.

Таким чином, проаналізувавши вищевикладене, колегія судді вважає, що суд першої інстанції повно і об'єктивно з'ясував всі обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін зібраними у справі доказами, яким дав належну правову оцінку.

Рішення першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 03 листопада 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України касаційному порядку протягом двох місяців.