Справа № 22-9629/08

Головуючий в 1-ій інстанції - Антонова Н.В.

Доповідач - Амелін В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2009 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Киева в складі:

головуючого: Амеліна В.І..,

суддів: Українець Л.Д., Поливач Л.Д.,

при секретарі Пупишевій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

встановила :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що вони з відповідачкою перебувають в шлюбі з 01.10.1986 року і мають від шлюбу двох дітей. Оскільки спільне життя з відповідачкою не склалося і вони є чужими людьми, просить розірвати шлюб.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.

В поданій апеляційній скарзі позивач, посилаючись на те, що рішення ухвалене судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, а викладені в рішенні висновки суду не відповідають обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що позивач в судовому засіданні не довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог про розірвання шлюбу.

Суд першої інстанції в межах заявлених позивачем вимог повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам та обґрунтовано відмовив в задоволенні позову, спростувавши при цьому доводи позивача, в тому числі і ті, на які є посилання в апеляційній скарзі.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції, посилаючись на норми матеріального права та досліджені в судовому засіданні докази, виходив з того, що позивач не надав суду доказів розпаду сім'ї та неможливості подальшого спільного життя подружжя.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права не ґрунтуються на матеріалах справи.

Згідно ч.2 ст. 112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

З матеріалів справи вбачається, що сторони, перебуваючи в зареєстрованому шлюбі з 01 жовтня 1986 року, мають від шлюбу двох дітей. Наразі сторони підтримують сімейно-шлюбні відносини та ведуть спільне господарство, що свідчить про існування сім'ї та відсутність підстав для розірвання шлюбу.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Враховуючи, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія відхиляє апеляційну скаргу і залишає оскаржуване рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без змін.

Ухвала набуває чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.