У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680, м. Київ, вул. Солом»янська, 2-а
Справа №22- 3030 Головуючий у 1 інстанції - Васалатій К.А.
2010 рік Доповідач - Ратнікова В.М.
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
04 березня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва
в складі : головуючого - Ратнікової В.М.
суддів - Горелкіної Н.А.
- Штелик С.П.
при секретарі - Погас О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 на ухвалу Оболонського районного суду м.Києва від 18 січня 2010 року про забезпечення позову у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії" до ОСОБА_2, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Макротрейд" про стягнення заборгованості,-
В С Т А Н О В И Л А:
02 грудня 2009 року Публічне акціонерне товариство "Дочірній Банк Сбербанку Росії" звернулось до Оболонського районного суду м.Києва з позовною заявою до ОСОБА_2, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Макротрейд" про стягнення заборгованості за кредитним договором.
18.01.2010 року представник Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії" Шестюк О.М. звернувся до суду з заявою про забезпечення позову шляхом тимчасового обмеження громадянину України ОСОБА_2 права виїзду за межі України до моменту виконання своїх зобов»язань за договором поруки від 08 серпня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В.
Ухвалою Оболонського районного суду м.Києва від 18 січня 2010 року заяву Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії" про забезпечення позову задоволено.
Тимчасово обмежено громадянину України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (паспорт серії ЕО № 100300, виданий Центральним РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області 04 березня 1996 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) право виїзду за межі України до закінчення провадження по справі.
Копію ухвали для виконання направлено до Державної прикордонної служби України.
В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 просить ухвалу суду скасувати посилаючись на те, що висновки суду 1-ї інстанції про необхідність забезпечення позову саме шляхом тимчасового обмеження ОСОБА_2 права виїзду за межі України є необгрунтованими. Суд не врахував ту обставину, що виконання зобов»язань за кредитним договором забезпечено іпотекою нерухомого майна, майном ТОВ « Торговий дім « Макротрейд». Зазначав також, що ухвала містить істотне та явне порушення принципу диспозитивності цивільного процессу, оскільки суд вийшов за межі того, що просив заявник в заяві про забезпечення позову, обмеживши виїзд відповідача за межі України до закінчення провадження по справі, при тому, як заявник просив обмежити виїзд до моменту виконання відповідачем зобов»язань за договором поруки.
В судовому засіданні представник ОСОБА_2 повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представники Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії"проти доводів апеляційної скарги заперечували, посилаючись на те, що ухвала суду постановлена з дотриманням вимог закону, є обґрунтованою.
ОСОБА_2 та представник третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Макротрейд" в судове засідання не з»явились, про день та час слухання справи судом повідомлені належним чином, причину своєї неявки суду не повідомили, в судовому засіданні присутній повноважний представник ОСОБА_2 а тому, колегія суддів вважає можливим слухати справу в їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення осіб, які з»явились в судове засідання, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно п.2 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Забезпечуючи даний позов шляхом тимчасового обмеження громадянину України ОСОБА_2 права виїзду за межі України до закінчення провадження по справі, суд 1-ї інстанції посилався на те, що невжиття зазначених заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду .
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду 1-ї інстанції є обгрунтованим та в повній мірі відповідає вимогам закону з наступних підстав.
Згідно ст. 1 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" , громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим законом, та в'їхати в Україну.
Відповідно до ст. 6 Закону, Постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1995 року № 231 "Про затвердження Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення", громадянинові України, може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта/проїзного документа, або якщо громадянин вже має паспорт, йому може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої статті 6 Закону, зокрема у разі, коли:
діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України;
він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань;
щодо нього подано цивільний позов до суду - до закінчення провадження у справі.
З позовної заяви вбачається, що Публічне акціонерне товариство "Дочірній Банк Сбербанку Росії" звернулось до Оболонського районного суду м.Києва з позовною заявою до ОСОБА_2, як до поручителя, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Макротрейд" про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 14 099 370,81 гривень.
Враховуючи, що сума заборгованості є значною, відповідачем не вчиняються дії по погашенню заборгованості, без вказаного забезпечення позову у відповідача буде існувати можливість в будь-який момент виїхати за межі України, що може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, колегія суддів вважає, що суду 1-ї інстанції обгрунтовано забезпечив позов зазначеним способом.
З доводами апеляційної скарги про те, що необхідності в забезпеченні позову способом заборони відповідачу виїзду за межі України не було, оскільки виконання зобов»язань по кредитному договору №109-Н/08 від 08.08.2008 р. крім поручительства гр. ОСОБА_2 забезпечені договором іпотеки нерухомого майна, майном ТОВ « Торговий дім « Макротрейд», колегія суддів погодитись не може, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов»язання (основного зобов 'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Стаття 546 Цивільного кодексу зазначає, що видами виконання зобов'язань є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток. Цивільне законодавство не містить пріоритетності щодо звернення стягнення за певним видом забезпечення зобов'язань, вони є рівноправними.
Безпідставними є також доводи апеляційної скарги щодо порушенням судом 1-ї інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали принципу диспозитивності цивільного процесу , передбаченого ст.. 11 ЦПК України, оскільки відповідно до ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України, диспозитивність цивільного судочинства полягає в тому, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
В заяві про забезпечення позову позивач просив суд забезпечити позов шляхом тимчасового обмеження громадянину України ОСОБА_2 права виїзду за межі України до моменту виконання ним своїх зобов'язань за договором поруки.
Отже, видом забезпечення зобов'язань є - тимчасове обмеження права виїзду за межі України, а строк на який необхідно забезпечити позов - до моменту виконання зобов'язань за договором поруки.
Відповідно до резолютивної частини оскаржуваної ухвали, суд тимчасово обмежив гр. ОСОБА_2 право виїзду за межі України до закінчення провадження у справі". Отже, вид забезпечення зобов'язань, - тимчасове обмеження права виїзду за межі України, а строк - до закінчення провадження у справі.
Із вищезазначеного вбачається, що суд не вийшов за межі вимог позивача щодо забезпечення позову, оскільки вид забезпечення позову залишився незмінним - тимчасове обмеження права виїзду за межі України.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 312, ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 відхилити.
Ухвалу Оболонського районного суду м.Києва від 18 січня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Судді: