АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
1 Справа №10-479/2010
Категорія КК: ст.236-8 КПК України
Головуючий у першій інстанції – Квасневська Н.Д.
Доповідач: Чорний О.М.
У Х В А Л А
Іменем України
24 березня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді: Глиняного В.П.
суддів: Мацелюха П.С., Чорного О.М.
за участю прокурора: Мінакової Г.О.
скаржника: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали за апеляцією ОСОБА_2 на постанову Печерського районного суду міста Києва від 24 лютого 2010 року,-
В С Т А Н О В И Л А:
Цією постановою залишена без задоволення скарга ОСОБА_2 на постанову прокурора Печерського району м. Києва від 13 січня 2010 року про порушення кримінальної справи відносно нього за ознаками складів злочинів, передбачених ч. 1 ст. 175 КК України.
Таке рішення суд мотивував тим, що на момент порушення кримінальної справи були приводи і підстави для її порушення, оскільки в наданих матеріалах, міститься достатньо даних, що вказують на наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочинів, пов’язаних з порушенням трудового законодавства шляхом не виплати заробітної плати у період з травня 2008 року по листопад 2009 року. Зокрема, суд зазначив про дотримання прокурором вимог ст. ст. 94, 97, 98 КПК України, законність джерел отримання даних та неможливість на даній стадії розгляду перевірити правильність кваліфікації, наявність умислу, відповідність доказів, оскільки встановлення даних, пов’язаних з предметом доказування входить до компетенції слідчого і органу дізнання, та суду вже при розгляді справи по суті.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, скаржник звернувся з апеляцією, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити скаргу, оскільки судом були допущенні істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону України. Він посилається на порушення при розгляді скарги вимог ст. 236-8 КПК України, зокрема на те, що не було взято до уваги відсутність в наданих матеріалах достатніх даних для доведеності його вини. Зокрема, він зазначає, що кошти, які надходили на рахунок АТЗТ «ДВК» протягом даного періоду були переважно його власною безвідсотковою фінансовою допомогою підприємству для уникнення банкрутства і можливості сплачувати за оренду приміщення та інші комунальні послуги.
Заслухавши доповідь судді, пояснення скаржника на підтримку апеляції, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи, та матеріали, на підставі яких було винесено постанову про порушення кримінальної справи, колегія суддів вважає, що зазначена апеляція не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, скаржник звернувся до суду зі скаргою, в якій просив скасувати постанову прокурора Печерського району м. Києва від 13 січня 2010 року про порушення кримінальної справи відносно нього за ознаками складів злочинів, передбачених ч. 1 ст. 175 КК України.
Розглядаючи скаргу, суддя вивчив подані скаржником матеріали, та дослідив матеріали, на підставі яких було винесено постанову про порушення кримінальної справи, вислухав адвоката, прокурора і дійшов висновку, що при постановленні рішення, прокурором були дотримані вимоги діючого законодавства України, а тому постановив рішення про залишення скарги без задоволення.
Таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає обґрунтованим і з ним погоджується.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК України справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину, а саме на наявність приводів і підстав до порушення кримінальної справи.
Відповідно до вимог ст. 2368 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
З постанови про порушення кримінальної справи, вбачається, що приводом для порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення органом слідства події злочину, а підставою до порушення даної справи послугували матеріали, проведеної за даними фактами, перевірки.
Перевіркою матеріалів справи, колегія суддів встановила, що в постанові про порушення кримінальної справи описані наявні обставини та ознаки вчиненого злочину, які є достатніми для висновку про існування події злочину, указана стаття кримінального закону, за ознаками якої порушена кримінальна справа, зазначено подальше спрямування справи, тобто постанова про порушення кримінальної справи відповідає вимогам ст. ст. 94-98 КПК України.
Тому, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що оскаржувана постанова винесена з додержанням вимог кримінально-процесуального закону та відмовив в задоволенні скарги, вказавши про неможливість на даній стадії розгляду перевірити доведеність вини ОСОБА_2 у порушенні вимог трудового законодавства, тобто правильність кваліфікації, наявність умислу, достатність та достовірність доказів для доведеності події злочину, оскільки встановлення таких обставин належить до компетенції слідчого під час досудового слідства та суду під час розгляду справи по суті, а стадія порушення кримінальної справи має на меті лише встановлення достатніх ознак події злочину і аж ніяк не встановлення обставин, що входять до предмету доказування.
Доводи адвоката про порушення судом першої інстанції вимог кримінально-процесуального закону та допущення істотної неповноти і однобічності судового розгляду також не можуть бути задоволені, оскільки перевіривши матеріали справи колегія суддів встановила, що під час розгляду скарги судом було дотримано вимог ст. 236-8 КПК України.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, дослідивши матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, обґрунтовано встановив, що у особи, яка виносила постанову, було достатньо даних для прийняття такого рішення, а тому постанову суду слід залишити без змін, а апеляцію скаржника - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Постанову Печерського районного суду міста Києва від 24 лютого 2010 року, якою залишена без задоволення скарга ОСОБА_2 на постанову прокурора Печерського району м. Києва від 13 січня 2010 року про порушення кримінальної справи відносно нього за ознаками складів злочинів, передбачених ч. 1 ст. 175 КК України, - залишити без змін, а апеляцію ОСОБА_2 – без задоволення .
Судді:
Глиняний В.П. Мацелюх П.С. Чорний О.М.