Справа № 22ц-1153/2010 Головуючий в 1-й інстанції: Суббота М.І.
Категорія: Доповідач: Борисов Є.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 березня 2010 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого: Борисова Є.А.
суддів: Кравченко Н.В., Пригорнєвої Л.І.
при секретарі: Пономарьовій О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Попаснянського районного суду Луганської області від 22 грудня 2009року за позовом ОСОБА_1 до ТДВ „Попаснянський вагоноремонтний завод” про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати компенсації за невикористані відпустки.
В С Т А Н О В И Л А :
У жовтні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, який вподальшому ним уточнювався та доповнювався, посилаючись при цьому на те, що з 1984 року він перебував у трудових відносинах з Державним підприємством „Попаснянський вагоноремонтний завод”, звідки 11.12.2007 року за особистою заявою був звільнений на підставі п.5 ст. 36 КЗпП України у зв’язку з переведенням до новоствореного Товариства з додатковою відповідальністю „Попаснянський вагоноремонтний завод”, яке є правонаступником ДП „ Попаснянський вагоноремонтний завод” При переведенні на нове підприємство йому не була сплачена грошова компенсація за невикористані ним відпустки за період роботи в ДП „Попаснянський вагоноремонтний завод” з 2000 по 2007 рік у загальній сумі 9700 грн. Належна йому грошова компенсація за невикористані відпустки остаточно була виплачена правонаступником Державного підприємства „Попаснянський вагоноремонтний завод” лише 02.09.2009 року, а тому на підставі ст.ст.116,117 КЗпП України він просив суд стягнути з ТДВ „Попаснянський вагоноремонтний завод” середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 33259 грн., а також відшкодувати моральну шкоду в розмірі 20000 грн.
Рішенням Попаснянського районного суду Луганської області від 22 грудня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 були залишені без задоволення за їх необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати і постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, що судом допущене неповне з’ясування обставин у справі, а також неправильне застосування норм матеріального права
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача апеляційну скаргу підтримав. Представник відповідача апеляційну скаргу не визнав. Просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
З матеріалів справи вбачається, що з 17.07.1984 року по 11.12.2007 року позивач перебував у трудових відносинах з Державним підприємством „Попаснянський вагоноремонтний завод” і на підставі п.5 ст. 36 КЗпП України його було звільнено у зв’язку з переведенням на новостворене підприємство – Товариство з додатковою відповідальністю „Попаснянський вагоноремонтний завод” . На момент звільнення з ДП „Попаснянський вагоноремонтний завод” перед позивачем існувала заборгованість з виплати компенсації за не використані дні щорічних відпусток у загальній сумі 9700 грн., яка була перерахована на рахунок новоствореного підприємства – ТДВ „Попаснянський вагоноремонтний завод” відповідно до вимог ч.3 ст.83 КЗпП України та ч.3 ст. 24 Закону України „Про відпустки”. Новостворене підприємство за заявою позивача від 07.07.2009 року здійснило виплату грошової компенсації в повному обсязі.
Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи (а.с.3-8, 20-22) та не заперечуються сторонами.
З урахуванням зазначених обставин суд першої інстанції дійшов в цілому вірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ТДВ „Попаснянський вагоноремонтний завод” про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та про відшкодування моральної шкоди.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що відповідальність за затримку розрахунку в даному випадку лежить на ТДВ „ Попаснянський вагоноремонтний завод” оскільки позивач при переведенні на новостворене підприємство не давав своєї згоди на перерахування існуючої заборгованості на рахунок цього новоствореного підприємства, не можуть бути взяті до уваги з огляду на наступне.
Підставою відповідальності підприємства згідно зі ст.117 КЗпП України є порушення строків розрахунку при звільненні (ст.116 КЗпП України) та вина підприємства.
З матеріалів справи вбачається, що заборгованість з виплати компенсації утворилася з вини Державного підприємства „Попаснянський вагоноремонтний завод”, яке своєчасно не сплачувало позивачу, який перебував з ним у трудових відносинах, належні йому суми компенсації за не використані дні щорічних відпусток і при звільненні останнього не здійснило з ним остаточний розрахунок, як того вимагає ст.116 КЗпП України, а тому, на думку судової колегії, саме Державне підприємство „Попаснянський вагоноремонтний завод” в даному випадку повинне нести відповідальність за затримку розрахунку при звільненні позивача.
З огляду на наведене, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням вимог процесуального і матеріального права і підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Попаснянського районного суду Луганської області від 22 грудня 2009 року залишити без змін .
Ця ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців після її оголошення.
Головуючий:
Судді: