Справа№ 22ц-920\2010                                        Головуючий в 1 інстанції:Івашура В.О.

Категорія                                                                Доповідач:: Борисов Є.А.

                                                     У Х В А Л А

                                                   Іменем України

23 березня 2010 року Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого: Борисова Є.А.

суддів: Кравченко Н.В., Пригорнєвої Л.І.

при секретарі: Пономарьовій О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Ворошиловського районного суду м. Донецька від 6 листопада 2009 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до судової палати апеляційного суду Донецької області про визнання порушення права на судовий захист та порушення норм процесуального права.

                                               в с т а н о в и л а:

         ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі суддів-ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання порушення його права на судовий захист та про порушення норм процесуального права.

         Ухвалою судді Ворошиловського районного суду м. Донецька від 6 листопада 2009 року у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2 про визнання порушення права на судовий захист та про порушення норм процесуального права відмовлено у зв’язку з тим, що заява не підлягає розгляду у судах у порядку цивільного судочинства.

         В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу скасувати у зв’язку з її необґрунтованістю і порушенням судом вимог процесуального права.

         Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

         Висновок суду першої інстанції стосовно необхідності відмови у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2 про визнання порушення його права на судовий захист та про порушення норм процесуального права з тих підстав, що заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства, є правильним.

         Разом з тим, судова колегія не може в повній мірі погодитись з висновком суду відносно того, що у відкритті провадження у справі в порядку цивільного судочинства слід відмовити саме у зв’язку з тим, що позовні вимоги ОСОБА_2 в даному випадку підлягають розгляду в порядку, передбаченому КАС України.

         Так в своїй ухвалі суд першої інстанції зазначив, що з позовної заяви вбачається, що ОСОБА_2 оскаржує процесуальні дії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області у складі суддів: ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4. під час здійснення правосуддя по конкретній цивільній справі, тобто дії суду як суб’єкта владних повноважень і тому в даному випадку має місце публічно-правовий спір. Одночасно з вимогами про вирішення публічно-правового спору ОСОБА_2 висунув також вимоги про відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок протиправних рішень та дій суду і тому, на думку суду першої інстанції, всі вимоги ОСОБА_2 підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до положень ст. 21 КАС України.

         Такий висновок суду першої інстанції слід вважати поспішним, оскільки судом не взяті до уваги роз’яснення, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 6 від 12.06.2009 року, згідно з якими у розумінні положень частини першої статті 2, пунктів 1,7 і 9 статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб’єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв’язку з розглядом судових справ.

         Крім того, Конституцією України передбачено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Вплив на них у будь-який спосіб забороняється. Однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення крім випадків, встановлених законом (ст.ст.126,129 Конституції України).

         Згідно із зазначеними положеннями Конституції України рішення суду і відповідно до нього дії або бездіяльність суддів у питаннях здійснення правосуддя (зокрема питання пов’язані з підготовкою, розглядом справ у судових інстанціях, тяганиною, зверненням рішення до виконання, тощо) можуть оскаржуватись у чинному на даний час апеляційному та касаційному порядку, а не шляхом оскарження їх в інший суд першої інстанції. Таке оскарження порушує принцип незалежності суддів і заборону втручання у розгляд справи при її вирішенні належним судом.

         Суд є органом, який розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, посадових і службових осіб, а його рішення (дії, бездіяльність) оскаржуються лише в порядку визначеному ст.129 Конституції України і законодавством про судочинство.

         Правосуддя в Україні регулюється конституційними нормами окремо від діяльності інших органів державної влади. Отже, суддя, а також суд як особа (орган), що здійснює правосуддя, не може бути відповідачем у справі.

         З позовної заяви ОСОБА_2 вбачається, що він фактично не згодний з прийнятим рішенням суду по конкретній справі, а саме з ухвалою апеляційного суду Донецької області, постановленою колегією у складі суддів ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і тому вимоги ОСОБА_2 підлягають розгляду в порядку, передбаченому главою 2 розділу V Цивільного процесуального кодексу  України, тобто у касаційному провадженні.

         З урахуванням зазначених обставин судова колегія вважає, що  висновок судді Ворошиловського  районного суду м. Донецька відносно того, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства є поспішним, але враховуючи, що загальний висновок про неможливість розгляду справи в порядку цивільного судочинства є правильним, судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі п.1 ч.2 ст. 122 ЦПК України обґрунтовано відмовив у відкритті   провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області і доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

         Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315 ЦПК України судова колегія,-

                                               у х в а л и л а:

         Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити .

         Ухвалу судді Ворошиловського районного суду м. Донецька від 6 листопада 2009 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області про визнання порушення права на судовий захист та порушення норм процесуального права - залишити без змін.

         Ця ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України  протягом двох місяців після її проголошення.      

Головуючий:

Судді: