Судове рішення #8564686

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                             Справа № 22ц-337/2010                     Головуючий у І інстанції Ходасевич О.В.

Категорія  67                                         Доповідач Приходченко А.П.

РІШЕННЯ

                                                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    15 березня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

                       головуючого –  Приходченко А.П.

                       суддів             –  Лаченкової О.В., Кузнєцова В.О.

                       при секретарі –  Журавель Ю.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська на рішення Кіровського районного  суду м.  Дніпропетровська від 20 листопада 2009 року за заявою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення,

встановила:

    ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просила встановити, що її чоловік ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 р., працював у приватному виробничо-комерційному підприємстві «ЮЕС» в період з 18.11.1992 р. по 30.09.2000 р. на посаді охоронця. Заявниця вказала, що після смерті чоловіка вона звернулася до управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська із заявою про призначення пенсії на утримання дитини у зв’язку із втратою годувальника, надала копії трудових договорів про час роботи чоловіка на підприємстві «ЮЕС», але їй було відмовлено з посиланням на відсутність оригіналів договорів.

    Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20.11.2009 р. заява ОСОБА_1 задоволена, встановлено факт, який має юридичне значення, що ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 р., працював у приватному виробничо-комерційному підприємстві «ЮЕС» в період з 18.11.1992 р. по 30.09.2000 р. на посаді охоронця.

    В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська ставить питання про скасування рішення суду, посилаючись на те, що надані суду копії трудових договорів не відповідають вимогам відносно таких договорів, на облік у Пенсійному фонді підприємство «ЮЕС» стало лише 27.03.1995 р., згідно звітів про нарахування збору на обов’язкове державне пенсійне страхування та інших надходжень і витрачання коштів Пенсійного фонду заробітна плата на підприємстві не нараховувалась і не виплачувалась.

    Перевіривши законність та обґрунтованість оскарженого рішення, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

    Задовольняючи заяву ОСОБА_1, суд виходив з того, що факт роботи ОСОБА_3 підтверджується копіями договорів №3 від 18.11.1992 р., № 35 від 17.11.1993 р., № 67 від 14.11.1995 р. і у зв’язку з викраденням документів підприємства «ЮЕС» іншим чином, ніж рішенням суду встановити факт роботи неможливо.

    Погодитися з такими висновками не можна, оскільки вони не відповідають вимогам закону.

    Так, відповідно до п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Пунктом 3 цього Порядку встановлено, що за відсутності трудової книжки чи необхідних записів для підтвердження трудового стажу приймаються інші документи, зокрема письмові трудові договори.

    З матеріалів справи вбачається, що в підтвердження певного періоду роботи ОСОБА_3 в приватному виробничо-комерційному підприємстві «ЮЕС»  суду надано ксерокопії трьох договорів /а.с.13-15/ і ксерокопії двох наказів про видачу премій /а.с.22,23/.

            Разом з тим, відповідно до вимог п.23 зазначеного Порядку документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою. Таких документів суду не було надано.

    Встановлюючи факт роботи необхідний для призначення пенсії у зв’язку із втратою годувальника, суд не врахував, що згідно з правилами п.26 цього ж Порядку судом може бути встановлено лише факт приналежності документу, що підтверджує трудовий стаж, якщо ім»я, по батькові та прізвище не збігаються з даними за паспортом. Наявність трудового стажу не підлягає встановленню в судовому порядку, оскільки відповідно до ст.81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України. У разі відсутності належних документів, що підтверджують трудовий стаж, у п.2 Порядку визначено, що підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду  на підставі показань свідків.

    Статтею 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями /в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру/ , страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов’язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.

    Відповідно до ст.53 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у стаж роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання, а також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, за угодами цивільно-правового характеру при умові сплати страхових внесків.

    Розглядаючи справу по суті, судом не було з’ясовано, чи перебувало приватне виробничо-комерційне підприємство «ЮЕС» на обліку в Пенсійному фонді України та чи сплачувало страхові внески. Такі дані заявницею не надані ні суду першої інстанції, ні в судовому засіданні колегії суддів.

    Між тим, представником управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська зазначено, що приватне виробничо-комерційне підприємство «ЮЕС» стало на облік у Пенсійному фонді України 27.03.1995 р., внески до Пенсійного фонду були сплачені лише за період з 01.03.1997 р. по 31.07.1997 р.,  у звітах за 1996 р., 1998 р., зазначалося, що заробітна плата не нараховувалася і не виплачувалася, а з 01.01.1999 р. підприємство взагалі не звітувало.

    За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню, як таке, що ухвалене з порушеннями матеріального та процесуального права, а  ОСОБА_1 слід відмовити у задоволенні заяви про встановлення факту роботи її чоловіка ОСОБА_3 у приватному виробничо-комерційному підприємстві «ЮЕС» з 18.11.1992 р. по 30.09.2000 р.

 

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309  ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

    Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська  задовольнити.

    Рішення Кіровського районного суду м.  Дніпропетровська від 20 листопада 2009 року скасувати.

    Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про встановлення факту, що має юридичне значення.

    Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту  проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий

Судді  

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація