Судове рішення #8564674

Справа № 22ц-2243/2010                                        Головуючий у 1-ій інстанції – Зосименко С.Г.

Категорія  43                               Доповідач - Приходченко А.П.

                                                 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2010 року   колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

    головуючого      - Приходченко А.П.

    суддів                 - Кузнєцова В.О., Лаченкової О.В.

    при секретарі     - Журавель Ю.О.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2   на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 грудня 2009 року та на додаткове рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 лютого 2010 року у цивільній справі за позовом Комунального житлового експлуатаційного підприємства № 50 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за користування жилим приміщенням, -

ВСТАНОВИЛА:

    КЖЕП № 50 звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості по квартирній платі, посилаючись на те, що сім»я ОСОБА_5 складом шість чоловік проживає у АДРЕСА_1. Будинок знаходиться на балансі КЖЕП № 50. Основним квартиронаймачем є ОСОБА_2 Відповідачі порушують вимоги п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 р., оплату за користування квартирою та комунальними послугами вносять несвоєчасно, мають заборгованість. В ході розгляду справи позивач уточнював свої вимоги в частині розміру заборгованості і в уточненому позові від 26.10.2009 р. просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у розмірі 987 грн.91 коп.

    Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16.12.2009 р. стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість у розмірі  987 грн. 91 коп., а додатковим рішенням від 05.02.2010 р. з них стягнуто на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250 грн.

    В апеляційних скаргах ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду від 16.12.2009 р. і додаткове рішення від 05.02.2010 р., посилаючись на те, що судом не взято до уваги те, що позивач відмовився укласти договір з розрахунком сум оплати за фактично надані послуги, судом не перевірено правильність розрахунку заборгованості, судом допущені процесуальні порушення при розгляді справи, судом не перевірено фактичне виконання позивачем послуг, додатковим рішенням суд неправильно визначив розмір витрат на ІТЗ розгляду справи.

    Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає апеляційні скарги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.  

    Судом першої інстанції встановлено, що відповідачі на підставі ордера від 14.03.1989 р. проживають у трикімнатній квартирі АДРЕСА_1. У січні 2006 р. їм було запропоновано укласти договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, але підписати договір ОСОБА_2, як основний квартиронаймач, відмовився /а.с.189,190/. Оплату за користування житловим приміщенням відповідачі здійснюють неналежним чином, мають заборгованість.

    За таких обставин суд першої інстанції на підставі п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 64,68 ЖК України обґрунтовано прийшов до висновку про необхідність стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за користування жилим приміщенням.

    Разом з тим, суд не перевірив правильність розрахунків позивачем суми заборгованості. Беручи до уваги розрахунки за період з квітня 2005 р. з урахуванням строку позовної давності /а.с.33,174/ позивачем була допущена арифметична помилка на 106 грн. 11 коп., у зв’язку з чим станом на листопад 2008 р. за відповідачами числилася переплата на зазначену суму, а з урахуванням нарахованих та сплачених сум за період листопад 2008 р.- вересень 2009 р. станом на 01.10.2009 р. заборгованість складає 362 грн. 06 коп.

    У зв’язку з цим рішення суду першої інстанції підлягає зміні у цій частині, а сума стягнутого боргу підлягає зменшенню до 362 грн. 06 коп.

    Посилання відповідача ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на відсутність укладеного договору з позивачем не звільняє від сплати встановлених платежів. Вирішуючи справу по суті, суд обґрунтовано відмітив, що договір не було укладено з вини самого відповідача.

    Не заслуговують на увагу доводи про те, що судом не досліджене питання відносно обсягу фактично наданих послуг. Така інформація позивачем була надана і вона досліджувалася в судовому засіданні, в рішенні суду є посилання на всі вивчені в судовому засіданні документи. Крім того, з наданих позивачем розрахунків вбачається, що періодично із суми встановленого розміру щомісячної плати проводиться зняття певних сум, на які не надавалися послуги і не виконувалися роботи /а.с.33,174/.

    Враховуючи правильність висновків суду, відповідність застосованого матеріального права, посилання в апеляційній скарзі на допущені процесуальні порушення не заслуговують на увагу, оскільки з цих підстав не може бути скасоване правильне рішення.

    Що стосується стягнення з відповідачів на користь позивача сплачених ним витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, то судом стягнута сума відповідно наданого платіжного доручення № 259 від 12.05.2009 р. /а.с.85/, але зважаючи на те, що позов було подано у квітні 2008 р., розмір оплати повинен був становити 30 грн. згідно з постановою КМУ «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів» № 1258 в редакції від 21.12.2005 р.

    Тому, додаткове рішення підлягає зміні, а зазначена сума підлягає зменшенню до 30 грн.

   

      Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 315, 317, 319   Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

         Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення   Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 грудня 2009 року – задовольнити частково.

         Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на додаткове рішення   Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 лютого 2010 року – задовольнити частково.

         Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16 грудня 2009 року  змінити, стягнувши солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь комунального житлового експлуатаційного підприємства № 50 заборгованість по оплаті за користування жилим приміщенням у розмірі 362 грн.06 коп.

         Додаткове рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 лютого 2010 року змінити, стягнувши солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь комунального житлового експлуатаційного підприємства № 50 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.

         Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України  протягом двох місяців.

      Головуючий:

      Судді:

Ў  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація