ВІЙСЬКОВИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКИХ СИЛ

                                            Копія:

У Х В А Л А

і м е н е м                У к р а ї н и

7 грудня 2009 року                                      м. Севастополь

Колегія суддів військового апеляційного суду Військово-Морських Сил у складі:

головуючого    Леся В.І.,

суддів              Моцного М.В., Нікітіна Г.В.,

за участю прокурора відділу військової прокуратури Військово-Морських Сил України Котелевця М.В.,

розглянувши у судовому засіданні матеріали провадження за скаргою ОСОБА_3 на постанову про порушення відносно нього кримінальної справи, за його апеляцією на постанову військового місцевого суду Харківського  гарнізону від 23 жовтня 2009 року,  

у с т а н о в и л а:

16 жовтня 2009 року ТВО заступника військового прокурора Харківського гарнізону порушено кримінальну справу стосовно заступника начальника з наукової роботи військового коледжу сержантського складу Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» підполковника ОСОБА_3  за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 410, ч. 3 ст. 358 КК України.  

На вказану постанову 20 жовтня 2009 року ОСОБА_3 подав скаргу до військового місцевого суду Харківського гарнізону.

Постановою суду від 23 жовтня 2009 року в задоволенні зазначеної скарги було відмовлено.  

В апеляції ОСОБА_3 вказує на відсутність в його діях складу злочину та порушення встановлених законом вимог щодо форми судового рішення, яке повинно містити напис «іменем України», і просить оскаржуване рішення скасувати, а скаргу на постанову прокурора про порушення кримінальної справи задовольнити.    

_____________________________________________________________________________________

справа № 11- 71/2009                       головуючий у суді 1-ї інстанції Протасов В.І.

      В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_3 посилається на те, що під час відрядження з 13 по 19 листопада 2008 року за проживання в готелі «Дружба» міста Києва він сплатив гроші в сумі 1 467,36 грн. представнику туристичної фірми, який в послідуючому видав йому квитанції про прийняття вказаної суми. Про те, що отримані документи є підробленими йому не було відомо. Апелянт також вважає, що кримінальна справа за ст. 410 КК України відносно нього порушена безпідставно, оскільки отримані ним гроші за місцем служби, як компенсація за проживання в готелі, не відносяться до військового майна. На врученій йому копії постанови, в порушення вимог ст. 11 Закону України «Про судоустрій», немає вказівки про її ухвалення «іменем України», у зв’язку з чим постанова, на думку апелянта, є незаконною.  

Заслухавши доповідь судді Нікітіна Г.В., думку прокурора, який пропонував залишити постанову суду без зміни, а також перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів військового апеляційного суду вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КПК України приводами до порушення кримінальної справи, крім іншого, є безпосереднє виявлення слідчим, прокурором ознак злочину. Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Постановою ТВО заступника військового прокурора Харківського гарнізону від 16 жовтня 2009 року стосовно заступника начальника з наукової роботи військового коледжу сержантського складу Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» підполковника ОСОБА_3 була порушена кримінальна справа за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 410, ч. 3 ст. 358 КК України.

Із вказаної постанови про порушення кримінальної справи вбачається, що для виконання службового завдання з 13 по 19 листопада 2008 року ОСОБА_3 знаходився у відрядженні в м. Києві. Після повернення з відрядження ОСОБА_3 здав до фінансово-економічної служби факультету військової підготовки документи про оплату ним за проживання під час відрядження в готелі «Дружба» міста Києва для отримання компенсації понесених витрат. В ході прокурорської перевірки щодо додержання вимог законодавства при використанні бюджетних коштів встановлено, що підполковник ОСОБА_3 у вказаному готелі не проживав і права на відшкодування збитків не мав, однак документи з недостовірною інформацією здав до фінансово-економічної служби та отримав по них грошові кошти на суму 1 467,36 грн.  

Оскільки законом передбачена кримінальна відповідальність за використання завідомо підробленого документа та привласнення військового майна  і наявність ознак цих злочинів була виявлена під час прокурорської перевірки, то суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що постанова про порушення кримінальної справи від 16 жовтня 2009 року була винесена ТВО заступника прокурора при наявності для цього достатніх приводів та підстав та в порядку, передбаченому ст. 98 КПК України.

Згідно зі ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

У зв’язку з цим, доводи ОСОБА_3 про відсутність в його діях складу злочину за ст. 358 КК України, а також про безпідставність порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 410 КК України, не можуть бути піддані оцінці на даній стадії судового розгляду.

Твердження ОСОБА_3 про незаконність постанови суду через відсутність на врученій йому копії напису «іменем України» є помилковим, оскільки відсутність згаданого реквізиту, відповідно до вимог кримінально-процесуального закону, не є підставою для скасування прийнятого судом рішення.

Крім того, з наданих до суду матеріалів видно, що на оригіналі постанови суду від 23 жовтня 2009 року (а.с.13-14) є в наявності всі необхідні реквізити: малий державний герб і слова «іменем України»

  З урахуванням наведеного, колегія суддів військового апеляційного суду вважає, що рішення судді про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову ТВО заступника військового прокурора Харківського гарнізону є обґрунтованим і скасуванню не підлягає.  

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 366, 377 КПК України, колегія суддів військового апеляційного суду

у х в а л и л а:

Постанову військового місцевого суду Харківського гарнізону від 23 жовтня 2009 року про відмову в задоволенні скарги на постанову ТВО заступника військового прокурора Харківського гарнізону про порушення кримінальної справи стосовно підполковника ОСОБА_3 за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 410, ч. 3 ст. 358 КК України, залишити без зміни, а апеляцію ОСОБА_3 -  без задоволення.  

    Головуючий

судді

Згідно з оригіналом:

суддя військового апеляційного

суду Військово-Морських Сил Г. Нікітін