Справа №1-30 2007 рік

ВИРОК

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2007 року. Путивльський районний суд, Сумської області в складі:

головуючого - судді    Литовки М.І

при секретарі   -        Ковальовій К.В.

за участю прокурора Дегтярь О.В.

потерпілої -                      ОСОБА_3.

розглянувши   у   відкритому  судовому  засіданні   в   залі   суду  м.   Путивль   справу   по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженки Путивльського району, Сумської області, мешканки: АДРЕСА_1, росіянки, громадянки України, освіта середня, одруженої, пенсіонерки, раніше не судимої у скоєні злочину передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженки Путивльського району, Сумської області, мешканки: АДРЕСА_1, росіянки, громадянки України, освіта неповна середня, одруженої, не працює, відповідно до ст. 89 КК України, раніше не судимої у скоєні злочину передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ: 01 грудня 2006 року, близько 16-1 годний, знаходячись біля водозабірної колонки, поруч з АДРЕСА_2, під час сварки виниклої з-за особистих непрнязнеуннх стосунків на побутовому фунті, підсудні ОСОБА_1. та ОСОБА_2 побили потерпілу ОСОБА_3, внаслідок чого останній були спричинені легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я у вигляді синця лівої лопатки, синців лівого передпліччя та тилу лівої кисті, забїї лівого передпліччя та кисті, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку.

Самі підсудні свою вину визнали повністю і аналогічно суду показали, що дійсно на протязі двох останніх років, між ними та потерпілою склались неприязні сусідські стосунки на побутовому фунті.

01.12.2006 року, близько Іб-ї години, коли ОСОБА_3 підійшла і знаходилась біля водозабірної колонки, між ними знову виникла словесна сварка, під час якої ОСОБА_2. вдарила палицею потерпілу по лівій руці, а коли остання штовхнула ОСОБА_2. і вони обоє впали на землю, то підсудна ОСОБА_1. хапаючи потерпілу за одежу, стягла з неї платок і потім вдарила її декілька раз палицею по спині. Після чого вони розійшлись по своїх домівках.

Факт вчинення цього злочину підтверджується наступними доказами, зібраними по справі.

Потерпіла ОСОБА_3. суду показала, що 01.12.2006 року, близько Іб-Ї години, коли вона набирала воду з колонки неподалік свого будинку, між нею і підсудними виникла словесна сварка на побутовому фунті, під час якої ОСОБА_2. вдарила її палицею по лівій руці, від чого вона впала на землю.

Знаходячись на землі, ОСОБА_1. схватила її за волосся і вдарила головою об землю, а потім разом з ОСОБА_2 продовжували наносити їй удари палицями по голові та спині до тих пір, поки на крик потерпілої не вибіг її онук ОСОБА_4. і лише після цього вони припинили побиття і завернулись до свого помешкання.

Свідок ОСОБА_4 суду показав, що 01.12.2006 року, біля Іб-ї години, він знаходився в будинку, коли почув з вулиці крики своєї бабусі ОСОБА_3, а коли вибіг на вулицю то побачив, що ОСОБА_3. біжить без платка до свого двору, а за нею з палицею

2

бігла ОСОБА_2. і лише побачивши його,   зупинилася.  ОСОБА_1 в цей час стояла з палицею по другий бік водозабірної колонки, біля якої валялось відро бабусі.

Вдома ОСОБА_3. розповіла, що її побили ОСОБА_2. іОСОБА_1, наносячи удари палицями по голові, руках та спині. Після цього він повідомив працівникам міліції про побиття ОСОБА_3.

Свідок ОСОБА_5 суду показала, що 01.12.2006 року, увечері десь піапіб-і години до неї додому забігла схвильована ОСОБА_3., вона плакала і розповіла, що u на вулиці, біля водозабірної колонки ОСОБА_2. разом з ОСОБА_1. Побили палицями, хапали за волосся і позказала при цьому ушкоджену ліву руку.

Свідок ОСОБА_6. суду показала, що 01.12.1006 року вона знаходилась у м. Київ, коли їй зателефонував її син і сказав, що сусідки побили її матір ОСОБА_3 Після чого вона невідкладно приїхала до м. Путивль.

Мати пояснила, що її дійсно біля колонки на вулиці, під час сварки побили і хватали за волосся ОСОБА_2. та ОСОБА_1. Мати жалілась на поганий стан здоров,я, головокружіння, показувала синці на руках, спині та гематоми на голові.

На другий день, ІНФОРМАЦІЯ_3 вони звернулись в лікарню, де їм запропонували стаціонарне лікування, але мати відмовилась і лікується вдома амбулаторно.

Відповідно до проголошеного в судовому засіданні протоколу допиту свідок ОСОБА_7. пояснила, що увечері, після 16-1 години, до неї додому прийшла схвильована ОСОБА_3 яка плакала і розповіла, що її побили палицями ОСОБА_2. та ОСОБА_1., показала на лівій руці гематому, скаржилася, що воин також наносили удари по спині і голові.

Відповідно до висновку судово-медичної екпсертизи, у потерпілої ОСОБА_3. виявлені тілесні ушкодження у вигляді синця лівої лопатки, синців лівого передпліччя та тилу лівої кисті, забії лівого передпліччя та кисті, закрита черепно-мозкова травма, страс головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здорову.

В ході відтворення обстановки і обставин події злочину, потерпіла ОСОБА_3 показала яким саме чином її побили підсудні і куди іменно наносили удари.

Відповідно до висновку додаткової судово-медичної експертизи, механізм утворення тілесних ушкоджень виявлених у потерпілої ОСОБА_3., співпадає з механізмом заподіяння ушкоджень, продемострованим самою потерпілою у ході відтворення обстановки та обставин події злочину.

З дослідженої в судовому засіданні медичної документації потерпілої ОСОБА_3 вбачається, що остання дійсно на другий день, 02.І2.2006 року, після її побиття зверталась за допомогою до лікарні і направлялась на стаціонарне лікування з діагнозом струс головного мозку, але в послідуючому проходила амбулаторне лікування.

Проаналізувавши вище зазначені докази в сукупності, суд вважає, що вина підсудних ОСОБА_1. та ОСОБА_2 в скоєні злочину при обставинах викладених в описовій частині вироку, доведена повністю.

Ці злочинні дії підсудних ОСОБА_1. та ОСОБА_2. суд кваліфікує за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне заподіяння потерпілій легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

Твердження підсудних про те, що вони нанесли потерпілій лише три удари палицями по руці та спині і більше не били, суд розцінює критично оскільки вони спростовуються поясненнями потерпілої та свідків допитаних в судовому засіданні, а також протоколом відтворення обстановки і обставин події злочину, актом судово-медичного огляду потерпілої та висновками судово-медичних експертиз, медичною документацією потерпілої, які були досліджені в судовому засіданні і не викликають у суду сумніву.

При призначені підсудним виду і міри покарання, суд враховує характер та ступень суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу кожної із підсудних, які вину свою визнали повністю, розкаюються в скоєному, позитивно характеризуються,ОСОБА_1 досягла пенсійного віку, а у ОСОБА_2 на утримання знаходиться малолітня дитина, одружені, раніше не судимі.

3

Те, що підсудні визнають свою вину, розкаюються у скоєному, підсудна ОСОБА_2. має на утриманні малолітню дитину, суд вважає за обставини, що поменшують їх покарання.

Обставин, що обтяжують покарання підсудних, суд не знаходить.

Враховуючи такі дані за особу кожної із підсудних, характер скоєного злочину, обставини що пом'якшують їх відповідальність та істотно знижують ступень тяжкості вчиненого злочину, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудної ОСОБА_2. можливе при призначенні їй покарання передбаченого санкцією ч. 2 ст. 12S КК України, а ОСОБА_1. призначити покарання з приміненням ст. 69 КК України, перейшовши до іншого, більш м'якого покарання, не зазначеного санкцією ч.2 ст.І25 КК України, у вигляді штрафу.

о В раховуючи-при цьому, вік ОСОБА_1., те що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності, одружена, позитивно характеризується, щиро розкаюється в скоєному.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити підсудним підписку про невиїзд.

Заявлений потерпілою цивільний позов про стягнення з підсудних на її користь моральної та матеріальної шкоди, остання в судовому засіданні змінила і просить стягнути 400 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, та 1 500 грн. компенсації за спричинену моральну шкоду.

Судом встановлено, що дійсно, внаслідок злочинних дій підсудних, потерпілій була спричинена матеріальна шкода, завдані тілесні ушкодження та фізичний біль, певні душевні і моральні страждання, знаходячись на лікуванні, на деякий час змінився її звичайний спосіб життя.

Тому виходячи з розміру спричиненої матеріальної шкоди, наявних фізичних, душевних та моральних страждань, розумних і справедливих міркувань, ступеня вини підсудних, згідно ст. ст. 1166, 1167, 1177, 1190 ЦК України, суд вважає за необхідне повністю задовольнити позовні вимоги потерпілої в частині матеріального стягнення і частково, в частині стягнення моральної шкоди і стягнути з підсудних в солідарному порядку на її користь 400 грн. матеріальної шкоди та 1000 грн. в рахунок компенсації за спричинену моральну шкоду.

Керуючись ст. ст. 323,324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ;

ОСОБА_1, визнати винною у вчинені злочину передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України і призначити їй покарання з приміненням ст. 69 КК України, у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень.

ОСОБА_2, визнати винною у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України і призначити їй покарання у вигляді 240 годин громадських робіт.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити підсудним -підписку про невиїзд

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку, на користь потерпшої ОСОБА_3 - 400 грн. матеріальної шкоди і 1000 грн. в рахунок компенсації за спричинену моральну шкоду.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області через Путивльський районний суд протягом 15 діб, з моменту його проголошення, всіма учасниками процесу.

Суддя: підпис Копія вірна

Голова Путивльського районного суду  П.П. Гриценко