У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
01601, м. Київ, МСП, вул. Володимирська, 15
Справа №22-273 Головуючий у 1 інстанції – Музичко С.Г.
2009 рік Доповідач - Ратнікова В.М.
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
18 лютого 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва
в складі : головуючого - Ратнікової В.М.
суддів - Горелкіної Н.А.
-Штелик С.П.
при секретарі - Погас О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою
представника ОСОБА_2 ОСОБА_4, до якої приєднався ОСОБА_5 на рішення Дарницького районного суду м.Києва від 03 березня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, третя особа: Управління житлового господарства Дарницького району м. Києва про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з”явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 03 березня 2009 року позов задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1, ОСОБА_5, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду в сумі 20693 гривні 50 копійок, 1201 гривню 92 копійки витрат за проведення експертизи, моральну шкоду в сумі 2000 гривень, а всього 23895 гривень 42 копійки .
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду в сумі 20693 гривні 50 копійок, моральну шкоду в сумі 2000 гривень, а всього 22693 гривні 50 копійок .
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 судові витрати в сумі 222 гривні 15 копійок.
В решті позовних вимог – відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 просив скасувати рішення Дарницького районного суду м.Києва від 03 березня 2009 року та направити справу на новий розгляд до суду 1-ї інстанції.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення суду було ухвалено у відсутності відповідачів, які не були належним чином повідомлені про день та час слухання справи 03.03.2009 року, позивачі не надали суду належних доказів на підтвердження протиправності поведінки відповідачів, а також наявності причинного зв»язку між протиправними діями відповідачів на шкодою, що була, на думку позивачів, їм завдана. Зазначав також, що суд 1-ї інстанції безпідставно стягнув з відповідачів витрати на оплату вартості будівельно-технічної експертизи, оскільки судом така експертиза не призначалась, висновок КНДІСЕ був наданий ОСОБА_6 за його заявою, не є висновком судової експертизи в розумінні закону, а тому, витрати на його проведення стягненню з відповідачів не підлягають.
В судовому засіданні представник ОСОБА_2 повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
ОСОБА_2, ОСОБА_5 в судове засідання п»ять раз не з»явились, про день та час слухання справи судом повідомлені належним чином- ОСОБА_2- через свого представника, який брав участь в судовому засіданні, а ОСОБА_5- через члена сім»ї_ ОСОБА_2, яка є його дочкою і проживає з ним в одній квартирі, причину своєї неявки суду не повідомили, а тому, колегія вважає можливим слухати справу в їх відсутності.
Представник позивачів проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на те, що рішення суду постановлено на підставі повного та об»активного дослідження наданих доказів та в повній мірі відповідає вимогам закону.
Позивачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судове засідання не з»явились, про день та час слухання справи судом повідомлені належним чином, причину своєї неявки суду не повідомили, а тому, колегія суддів вважає можливим слухати справу в їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення осіб, які з»явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з слідуючих підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги та стягуючи солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду в сумі 20693 гривні 50 копійок, 1201 гривню 92 копійки витрат за проведення експертизи, моральну шкоду в сумі 2000 гривень, а всього 23895 гривень 42 копійки, стягуючи солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду в сумі 20693 гривні 50 копійок, моральну шкоду в сумі 2000 гривень, а всього 22693 гривні 50 копійок та стягуючи солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 судові витрати в сумі 222 гривні 15 копійок, суд 1-ї інстанції посилався на те, що матеріальна та моральна шкода була завдана позивачам внаслідок залиття їх квартири з вини відповідачів, а тому, вони повинні нести солідарну відповідальність перед позивачами за заподіяну їм матеріальну та моральну шкоду.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду 1-ї інстанції зроблений на підставі повного та об»єктивного дослідження наданих сторонами доказів та в повній мірі відповідає вимогам закону.
Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є співвласниками в рівних долях квартири АДРЕСА_1, яка розташована на 2-му поверсі шістнадцятиповерхового будинку. Квартира АДРЕСА_2, власником якої є відповідачка ОСОБА_2, розташована поверхом вище квартири позивачів. Крім власника, в квартирі НОМЕР_1 також зареєстрований та проживає її батько – ОСОБА_5 1951 року народження.
05 серпня 2007 року сталося залиття квартири АДРЕСА_1 з вище розташованої квартири № 239.
Відповідно до акту ЖЕК-210 КП Управління житлового господарства Дарницького району м.Києва про залиття від 06.08.2007 року та дефектного акту ЖЕК-210 від 16.08.2007 року, причиною залиття квартири позивачів став обрив гнучкої підводки холодного водопостачання на кухні квартири № 239, яка була встановлена власником квартири.
Згідно висновку спеціаліста Київського науково - дослідного інституту судових експертиз № 8849 від 31.08.2007 року, вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідно для усунення пошкоджень, що виникли внаслідок залиття в приміщеннях квартири АДРЕСА_1 становить 41 387, 00 гривень. Сума сплачених коштів за послуги експерта з даного дослідження складає 1201 гривня 92 копійки.
У відповідності зі ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
Відповідно до п.18 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями власники квартир, наймачі та орендарі зобов”язані забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків. При появі несправностей у квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємства по обслуговуванню житла.
Відповідно до п. 35 вказаних Правил, власники, наймачі та орендарі жилих приміщень зобов”язані своєчасно повідомляти власника будинку про виявлені несправності.
Згідно ст.160 ЖК України члени сім»ї наймача, які проживають разом з ним у будинку ( квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов»язки, що випливають з договору найму. Повнолітні члени сім»ї несуть солідарну з наймачем відповідальність за зобов»язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Оскільки, відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру, виданого 12 грудня 2000 року Головним управлінням житлового забезпечення власником квартири АДРЕСА_2 є відповідачка ОСОБА_2 , а відповідач ОСОБА_5 є її батьком і членом її сім»ї, який проживає разом з нею в даній квартирі і має, нарівні з власником, рівні права та обов»язки, то суд 1-ї інстанції прийшов до вірного висновку про солідарну відповідальність відповідачів за заподіяну шкоду.
Вина відповідачів у залитті квартири позивачів та в заподіянні їм матеріальної шкоди підтверджена в судовому засіданні належними та допустимими доказами- актом ЖЕК-210 КП Управління житлового господарства Дарницького району м.Києва про залиття від 06.08.2007 року та дефектним актом ЖЕК-210 від 16.08.2007 року, з яких вбачається, що причиною залиття квартири позивачів став обрив гнучкої підводки холодного водопостачання на кухні квартири № 239, яка була встановлена власником квартири.
Розмір матеріальної шкоди судом також обгрунтовано визначений на підставі дефектного акта від 16.08.2007 року, в якому зазначені об»єми наявних в квартирі позивачів пошкоджень та на підставі висновку спеціаліста Київського науково - дослідного інституту судових експертиз № 8849 від 31.08.2007 року.
Доводи апеляційної скарги представника відповідачки про те, що позивачі не надали суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності вини відповідачів у залитті їх квартири та в заподіянні матеріальної шкоди та що висновки суду ґрунтуються на припущеннях, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки на підтвердження своїх доводів позивачі надали суду належні та допустимі докази, а саме: акт про причини залиття від 06.08.2007 року , дефектний акт від 16.08.2007 року , висновок спеціаліста Київського науково - дослідного інституту судових експертиз № 8849 від 31.08.2007 року про розмір заподіяної позивачам матеріальної шкоди. Зазначеним доказам суд дав належну правову оцінку. На їх спростування відповідачі та їх представник будь-яких інших належних та допустимих доказів, як того вимагає ст.. 60 ЦПК України, не надали.
Тому колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції дав належну оцінку доказам і у відповідності до вимог закону стягнув з відповідачів солідарно на користь кожного із позивачів, як співвласників квартири, матеріальну шкоду в сумі 20 693 грн. 50 коп.
Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями , діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Оскільки з вини відповідачів позивачі понесли і продовжують нести моральні страждання у зв”язку з пошкодженням їх квартири внаслідок залиття, порушенням звичного способу життя, то суд 1-ї інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про заподіяння позивачам ОСОБА_6 та ОСОБА_7 моральної шкоди відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_5
Визначаючи розмір моральної шкоди та покладаючи на відповідачів солідарний обов”язок по її відшкодуванню в сумі 2000 гривень на користь кожного з позивачів, суд 1-ї інстанції врахував роз”яснення, що містяться в постанові Пленуму Верховного суду України “ Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди від 31 березня 1995 року № 4, згідно з якими, розмір відшкодовуваної моральної шкоди визначається в межах заявлених позовних вимог, залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачу моральних та фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, врахував характер та тривалість страждань, істотність вимушених змін у життєвих та виробничих стосунках позивачів та інше.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд 1-ї інстанції, в порушенні вимог ст. 169 ЦПК України, розглянув справу у відсутності відповідачів, які не були належним чином повідомлені про день та час слухання справи не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та вимогах закону, оскільки, з матеріалів цивільної справи вбачається, що інтереси відповідачів в судових засіданнях представляв їх повноважний представник ОСОБА_9, який діяв на підставі нотаріально посвідчених доручень від 08.07.2008 року, термін дії довіреностей до 08.07.2011 року. Представник ОСОБА_9 був належним чином повідомлений про день та час слухання справи 03.03.2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення судової повістки, з якого вбачається, що ОСОБА_9 отримав судову повістку особисто 24.01.2009 року ( а.с. 93), а відповідно до вимог ч.5 ст.76 ЦПК України, вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі.
Судові витрати по оплаті вартості експертного дослідження в сумі 1201 грн. 92 коп, які були понесені позивачем ОСОБА_6 обгрунтовано та, відповідно до вимог ст.. 88 ЦПК України, стягнуті солідарно з відповідачів на користь позивача ОСОБА_6 і доводи апеляційної скарги про порушення судом 1-ї інстанції вимог ЦПК України при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат є безпідставними.
Рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4, до якої приєднався ОСОБА_5, відхилити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 03 березня 2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий : Судді :