ВІЙСЬКОВИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКИХ СИЛ
Копія:
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
3 грудня 2009 року м. Севастополь
Колегія суддів військового апеляційного суду Військово-Морських Сил у складі:
головуючого Леся В.І.,
суддів Моцного М.В., Нікітіна Г.В.,
за участю старшого помічника військового прокурора Севастопольського гарнізону майора юстиції Шумовського М.П.,
розглянувши у судовому засіданні матеріали провадження за скаргою адвоката ОСОБА_2 на постанову про порушення відносно громадянина ОСОБА_3 кримінальної справи, за його апеляцією на постанову військового місцевого суду Харківського гарнізону від 14 вересня 2009 року,
у с т а н о в и л а:
4 липня 2009 року слідчим військової прокуратури Луганського гарнізону порушено кримінальну справу стосовно громадянина ОСОБА_3 та інших осіб, за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 162, ч. 4 ст. 189 КК України.
На вказану постанову 7 вересня 2009 року захисником громадянина ОСОБА_3 адвокатом ОСОБА_2 подана скарга до військового місцевого суду Харківського гарнізону.
Рішенням суду від 14 вересня 2009 року в задоволенні зазначеної скарги було відмовлено.
В апеляції адвокат ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду від 14 вересня 2009 року у зв’язку з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону, допущеними при розгляді скарги в суді першої інстанції, невідповідністю висновків суду, викладених в постанові, фактичним обставинам справи, однобічністю і неповнотою прийнятого рішення, а матеріали направити на новий судовий розгляд.
_____________________________________________________________________________________
справа № 11- 63/2009 головуючий у суді 1-ї інстанції Юр’єв І.І.
В обґрунтування своєї позиції адвокат ОСОБА_2 посилається на порушення процедури повідомлення сторін про відкриття провадження за скаргою, недотримання вимог про дослідження в суді матеріалів, на підставі яких було порушено справу, неправомірний розгляд скарги суддею, який підлягав відводу з підстав надання дозволу на обшук житла обвинуваченого ОСОБА_3 по даній справі, не врахування судом безпідставності обвинувачення його підзахисного у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 189 КК України.
Заслухавши доповідь судді Нікітіна Г.В., думку прокурора, який пропонував залишити постанову суду без зміни, а також перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів військового апеляційного суду вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КПК України, приводами до порушення кримінальної справи, крім іншого, є заяви окремих громадян, а також безпосереднє виявлення слідчим, прокурором ознак злочину. Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Постановою слідчого військової прокуратури Луганського гарнізону від 4 липня 2009 року стосовно громадянина ОСОБА_3 та інших осіб була порушена кримінальна справа за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 162, ч. 4 ст. 189 КК України.
З постанови про порушення кримінальної справи від 4 липня 2009 року вбачається, що в січні 2009 року ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 створили організовану групу для здійснення вимагання і незаконного заволодіння грошима та іншим приватним майном іноземних громадян. На виконання спланованого, ввечері 30 січня 2009 року громадянки ОСОБА_8 і ОСОБА_9 біля кафе-бару «Егоїст» у м. Луганську познайомилися з двома громадянами Індії і за пропозицією останніх поїхали на квартиру, яку вони знімали, за адресою: АДРЕСА_1. Перебуваючи у згаданій квартирі, громадянка ОСОБА_9 зробила з пластикової пляшки пристрій для вживання наркотичного засобу (маріхуани) та разом із ОСОБА_8 імітували його куріння. Отримавши умовний сигнал від останньої до квартири піднялися ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і подзвонили в двері. Після того як двері відкрив один з потерпілих, ОСОБА_5 відрекомендувався працівником міліції, а ОСОБА_6 направив в особу, яка відкрила двері, пристрій для стрільби гумовими кулями, і всі разом зайшли у вказану квартиру. Залякуючи потерпілих фізичним насильством, застосуванням зброї і праски ОСОБА_3 та інші співучасники почали вимагати 2 000 дол. США. З метою запобігання насильства потерпілі передали ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 1 100 грн., якими останні розпорядилися на власний розсуд.
З матеріалів перевірки видно, що потерпілі громадяни ОСОБА_10 ОСОБА_3 і ОСОБА_11 звернулися 24 і 25 червня 2009 року до військової прокуратури із заявами про незаконні відносно них дії з боку ОСОБА_3 та інших співучасників згаданих вище подій.
Оскільки законом передбачена кримінальна відповідальність за порушення недоторканості житла та вимагання передачі чужого майна з погрозою насильства, обмеження прав, свобод або законних інтересів інших осіб, і наявність ознак цих злочинів була виявлена під час досудового слідства по раніше порушеній кримінальній справі (№308005-09) стосовно ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і за заявами потерпілих, то суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що постанова про порушення кримінальної справи від 4 липня 2009 року була винесена слідчим при наявності для цього достатніх приводів та підстав.
Доводи адвоката ОСОБА_2 про недотримання судом порядку сповіщення сторін по справі безпідставні.
Відповідно до ст. 236-8 КПК України скарга на постанову слідчого про порушення справи розглядається суддею одноособово не пізніше п’яти днів з дня її надходження до суду. Про відкриття провадження за скаргою на постанову про порушення справи суддя протягом доби від дня надходження скарги до суду виносить постанову, копія якої направляється сторонам по справі.
З наданих до суду матеріалів видно, що суддею виконані вказані норми процесуального законодавства.
Так, враховуючи обмеженість строку розгляду скарги, значну відстань місця проживання і роботи адвоката ОСОБА_2 від місця розгляду його скарги, постанова про відкриття провадження по справі була направлена факсом на ім’я військового прокурора Луганського гарнізону для вручення заявнику.
З розписки адвоката ОСОБА_2 (а.с. 21) видно, що зазначений процесуальний документ був отриманий ним особисто 9 вересня 2009 року, тобто за п’ять днів до судового засідання.
Такою, що не відповідає протоколу судового засідання (а.с. 22-23) є заява апелянта про недослідження судом наданих з прокуратури матеріалів кримінальної справи.
Твердження адвоката ОСОБА_2 про незаконність розгляду суддею Юр’євим І.І. його скарги з підстав, що по даній справі вказаний суддя вирішував питання про надання дозволу на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 не відповідає вимогам ст. 54 КПК України.
Вказана процесуальна норма містить в собі обставини, що виключають участь судді в розгляді кримінальної справи по суті й не забороняє приймати процесуальні рішення по справі на стадії досудового слідства, в тому числі вирішувати питання щодо проведення обшуку і розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи.
Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Питання наявності або відсутності в діях ОСОБА_3 кваліфікуючої ознаки вчинення злочину «за попередньою змовою групою осіб» або «організованою групою» правомірно не розглядалося судом, оскільки це виходило за межі його компетенції на даній стадії судового розгляду.
З урахуванням наведеного, колегія суддів військового апеляційного суду вважає, що рішення судді про відмову в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_2 на постанову слідчого є обґрунтованим і скасуванню не підлягає.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 366, 377 КПК України, колегія суддів військового апеляційного суду
у х в а л и л а:
Постанову військового місцевого суду Харківського гарнізону від 14 вересня 2009 року про відмову в задоволенні скарги на постанову слідчого військової прокуратури Луганського гарнізону від 4 липня 2009 року про порушення кримінальної справи стосовно громадянина ОСОБА_3 та інших осіб за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 162, ч. 4 ст. 189 КК України, залишити без зміни, а апеляцію адвоката ОСОБА_2 - без задоволення.
Головуючий
судді
Згідно з оригіналом:
суддя військового апеляційного
суду Військово-Морських Сил Г. Нікітін