Справа № 11 -175 2007 р.                                       Головуючий у 1 -й інстанції - Шершак М.І.

Категорія ст.389 ч.2 КК України                            Доповідач - Голуб М.В.

УХВАЛА

 іменем України

2007 року березня 15 дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого                          Безверхого О.М.

суддів                                     Голуба М.В.

Пархоменко О.М.

з участю прокурора      Ворфоломеєвої Н.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Зарічного районного суду м.Суми від 18 грудня 2006 p., яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше засуджувалася: 1)   14   червня   2006   року   Зарічним районним судом м.Суми за ст.309 ч.1 КК України із застосуванням ст.69 КК України  до  240  годин  громадських робіт (покарання відбуто частково), засуджена за ст.389 ч.2 КК України до одного року обмеження волі. На підставі   ст.71   КК   України   остаточно   призначено   один   рік   п'ять   днів обмеження волі.

Як зазначено у вироку ОСОБА_1 визнана винною і засуджена за те, що після засудження до громадських робіт, ухилялася від їх відбування, скоювала прогули без поважних причин, на попередження органів кримінально-виконавчої системи не реагувала. Із призначених судом 240 годин громадських робіт відпрацювала 180 годин.

В поданій апеляції засуджена ОСОБА_1 просить врахувати, що вона щиро кається, вину визнала, а тому просить обмеження волі замінити на арешт.

Вислухавши доповідь судді, думку прокурора, яка вважала, що вирок суду необхідно залишити без змін, перевіривши матеріали і обговоривши доводи, які викладені в апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляції.

2

Висновок суду про доведеність вини засудженої в скоєнні злочину при обставинах, викладених у вироку та правильність юридичної кваліфікації дій засудженої в поданій апеляції під сумнів не ставляться.

Міра покарання засудженій призначена відповідно до вимог ст.65 КК України, при цьому судом в повному обсязі враховані всі ті пом'якшуючі покарання засудженої обставини на які вона посилається у своїй апеляції.

Зважаючи на це, колегія приходить до висновку, що вирок суду є законним і справедливим і підстав для його зміни та пом'якшення засудженій покарання немає.

Разом з тим суд першої інстанції при постановленні вироку у вступній частині, припустився помилки та вказав, що ОСОБА_1 була засуджена 24 жовтня 2000 року за ст.143 ч.2 КК України (1960 року). Із матеріалів справи вбачається, що по вказаному вироку вона покарання не відбувала, оскільки до неї судом було застосовано ст.1 п.д. Закону України "Про амністію" від 11 травня 2000 року. Тому колегія суддів вважає за необхідне цю вказівку суду із вступної частини вироку виключити.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

Ухвалила:

Вирок Зарічного районного суду м.Суми від 18 грудня 2006 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а її апеляцію - без задоволення.

Вказівку суду із вступної частини вироку про те, що ОСОБА_1 була засуджена 24 жовтня 2000 року виключити.

Головуючий        Безверхий О.М.

Судді                          Голуб М.В.

Пархоменко О.М.