Справа № 2-А-5/2010 р.                                                                                                                          

                  U

                                                            ПОСТАНОВА

                                                     ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

          29 березня  2010 року   Ружинський районний суд Житомирської області

у складі :

                головуючого  - судді  Нейла В.М.

   з участю секретаря     -            Новаківської К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позов

ОСОБА_1  до УМВС України в Житомирській області  про

стягнення грошових коштів, невиплачених в складі пенсії в розмірі 21020 грн.29 коп. та відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 грн.  

                                                         В С Т А Н О В И В :

          У листопаді 2009 року до суду звернувся ОСОБА_1 з   позовом в якому про-сить стягнути з УМВС України в Житомирській області  на його користь грошові кошти,  невиплачені в складі пенсії в розмірі 21020 грн.29 коп. та відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 грн., зазначивши, що пенсія нарахована та виплачується йому без врахуван-ня щомісячної доплати в розмірі 30 % суми пенсії, яка могла б бути нарахована йому, як особі, яка має право на пенсію за вислугу років.

          ОСОБА_1 посилається на нову редакцію Закону України ”Про пенсійне за-безпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутріш-ніх справ та деяких інших осіб” від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ (ЗУ  від 15.06.2004 р.№ 1769-4), згідно якої йому було проведено перерахунок пенсії  з врахуанням  додаткових видів грошового утримання,  однак, вважає, що у перерахунок не включено такий додат-ковий вид грошового забезпечення, як щомісячну доплату  від розміру пенсії, яка могла б бути нарахована відповідно до Указу Президента України від 04.10.1996 р. № 926 ”Про умови грошового забезпечення осіб рядовго і начальницького складу та оплати праці пра-цівників органів внутрішніх справ”.

          У суді позивач підтримав  позовні вимоги  з вищезазначених підстав.

                Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області напра-

      вило до суду заяву просить слухати справу у відсутність представника УМВС України в

      Житомирській області та заперечення, в якому стверджує, що  доплата,  на  яку  претендує

      позивач  має персональний характер, не застосовується до всіх працівників МВС, не є обо-

      в’язковою виплатою, встановлюється за рішенням керівника органу у розмірі від 25 до 50%

      в межах асигнувань, що виділяються  на утримання  органу.  Зазначає,  також,  що, на час

      звільнення позивача,  у  відповідності  до постанови  КМУ  від  17.07.1992  р.  № 393  «Про  

      порядок  обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги

      особам  офіцерського  складу,  особам  начальницького і  рядового складу органів внутріш-

      ніх справ та членів їх сімей” обчислення і  розміри пенсій встановлюються, виходячи з

      виплат, які отримувалися на день звільнення.  Підчас проходження служби така надбавка

     ОСОБА_1  на  останній  посаді  не  нараховувалася і не  виплачувалася у зв’язку із

      відсутністю бюджетних коштів.

          Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи,   суд  вважає,  що у задоволенні    

      позову необхідно відмовити зі слідуючих підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ УМВС України у Житомирській області і 31.12.2003 року був звільнений у відстав-ку за пунктом ”а” ст.65 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, згідно наказу начальника УМВС України в Житомир-ській області від 31.12.2103 р. № 178 о/с (а.с.17, 79).

З довідки Ружинського РВ УМВС України в Житомирській області від 23.03.2006 р.

за № 21/ч-29 (а.с.20 а), з довідки Ружинського РВ УМВС України в Житомирській області (а.с.24) вбачається, що ОСОБА_1, перебуваючи на посаді начальника ВДАІ Ружин-ського РВУМВС України в Житомирській області в 1997 році отримував надбавку до пен-сії в розмірі 30%, а при призначенні на посаду заступника  начальника Ружинського РВ УМВС  даної надбавки не отримував в зв’язку з відсутністю коштів, що не заперечував в судому засіданні позивач.

          Указом Президента України від 04.11.1996 р. № 926 ”Про умови грошового забезпе-чення осіб рядовго і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутріш-ніх справ” - керівникам органів внутрішніх справ надано право у межах асигнувань, що ви-діляються на утримання цих органів, встановлювати особам рядового і  начальницького складу органів внутрішніх справ які мають право на пенсію за вислугу років згідно із зако-нодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі - щомісячну доплату  у розмірі від 25 до 50% суми пенсії, яка могла б бути їм нарахована.

З листа начальника ВДАІ УМВС України в Житомирській області  від 13.03.2006 р. № 6/ч-30 вбачається, що позивач отримував доплату від належної суми пенсії у розмірі 31 грн.28 коп., тобто, 30 % , яка виплачувалась йому до переведення до Ружинського РВ УМВС по 23.10.1998 року згідно наказу № 124 о/с від 20.10.1998 року., а наказ про при-значення доплати від належної суми пенсії в ВДАІ УМВС в Житомирській області від-сутній.

Позивач не надав суду доказів проведення йому згаданої вище доплати після пере-ведення його на посаду заступника начальника Ружинського РВ УМВС.

          Суд критично розцінює особові карточки за 1995, 1996, 1997, 1998, 1999, 2000, 2001, 2002, 2003 роки ( а.с.41-44) щодо записів про надбавки і доплати, оскільки з цих записів незрозуміло, що це за надбавки і доплати, вони не конкретизовані, крім того, незрозуміле походження згаданих особових карточок, так як відсутні документи щодо їх належності, а також відсутні інші документи, якіб об’єктивно підтверджували записи, внесені в ці осо-бові карточки.

          Пояснення позивача про те, що перерахунок пенсії повинен проводитися з грошо-вого утримання за весь час проходження сужби, спростовується Законом України „Про внесення змін до ст.43 Закону України ”Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядовго складу органів внутрішніх справ” № 1769 від 15.06.2004 року, який передбачив, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам,

військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають  право на пенсію за цим законом, та членам їх сімей обчислюється з розміру грошового забезпечення  за останньою штатною посадою перед звільненням.

          Суд також критично розцінює показання свідка ОСОБА_2 в частині проведення

ОСОБА_1 доплати в розмірі 30% суми пенсії, яка працювала на посаді головного бухгалтера Ружинського РВ УМВС в Житомирській області в період проходження служби ОСОБА_1, так як вони не конкретні, не підтверджуються іншими об’єктивними до-казами.

          Оскільки надбавка, запроваджена Указом Президента України від 04.10.1996 року

№ 926 позивачем не отримувалася під час проходження служби за останньою посадою, то-му правомірно не була включена до перерахунку пенсії.

          Таким чином, суд відмовляє у задоволенні позову за безпідставністю.

          Керуючись ст.ст.43, 51,66 Закону України „Про пенсійне забезпечення військово-службовців, осіб начальницького і рядовогоскладу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” від 09.04.1992 року ( з наступними змінами та доповненнями) Указоом Пре-зидента України ”Про умови грошового забезпечення осіб рядовго і начальницького скла-ду та оплати праці працівників органів внутрішніх справ” від 04.10.2006 р., № 926/96,  ст.ст. 94,158- 163 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд, -    

                                                    П О С Т А Н О В И В :

          У задоволенні позову ОСОБА_1  до УМВС України в Жито-мирській області  про стягнення грошових коштів, невиплачених в складі пенсії в розмірі 21020 грн.29 коп. та відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 грн.  відмовити.

          Стягнути з ОСОБА_1  на користь держави судовий збір в сумі 3 грн.40 коп..

          Заява про апеляційне оскарження  постанови суду першої інстанції подається про-тягом десяти днів  з дня її проголошення.

          Апеляційна скарга на постанову суду  першої інстанції подається протягом  двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                     Суддя                                                             В.М.Нейло