Справа № 2-1305/10

РІШЕННЯ

іменем  України

25.03.2010 року Дніпровський районний суд м. Херсона у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1,

при секретарі ОСОБА_2,

розглянувши у судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, третя особа: Орган опіки та піклування Дніпровського району м. Херсона про розірвання договору найму житлового приміщення та виселення, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що їй належить на праві приватної власності нерухоме майно - житлові приміщення четвертого поверху №4-18 (93), 4-52 (112) що знаходяться за адресою: м. Херсон, вул. І. Кулика, №139/4, які придбано ним у ОСОБА_8 згідно договору купівлі-продажу від 16.08.2005р. посвідченого п.н. Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстровано в Державному реєстрі прав власності за №11771021 від 26.08.2005р. та рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 10 лютого 2006р. У приміщені №4-52 (112) зареєстровані ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Просить суд розірвати договір найму житлового приміщення №4-52 (112) по вул. І.Куліка буд. 139/4 у м. Херсоні та виселити з приміщення №4-52 (112) по вул. І.Куліка буд. 139/4 у м. Херсоні Гриценюк ОСОБА_11, ОСОБА_12 та членів їх родини без надання іншого житлового приміщення.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги, та просили суд позов задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 у судовому засіданні позов не визнали та пояснили, що вони разом з неповнолітніми дітьми постійно проживали з 1993 року у спірному приміщенні і на цей час також проживають.

Представник органу опіки та піклування у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, пояснюючі, що його задоволення порушує права неповнолітніх дітей.  

Вислухавши сторони, представника органу опіки та піклування вивчивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги є законними та обґрунтованими, у зв’язку з чим вони задоволенню не підлягають з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу від 16.08.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_9 придбав житлові приміщення четвертого поверху №4-18 (93), 4-52 (112), що знаходяться за адресою: м. Херсон, вул. І.Кулика №139/4, у ОСОБА_8 Вказані приміщення є житловими.

ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердив той факт, що йому було відомо на момент придбання ним приміщення хто саме проживає в ньому. В п.п.3.1.2 договору купівлі-продажу приміщення №4-18,4-52 від 16.08.2005 року укладеному між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 покупця попереджено про права третіх осіб на приміщення.

Відповідачі    ОСОБА_4,    ОСОБА_5  зареєстровані та проживають у кімнаті №112 по вул. І.Кулика 139/4 у м. Херсоні на підставі ордеру від 21.10.1993 року виданого ВО «ХКЗ ім. Г.І. Петровського», та мають право на користування вказаним приміщенням.

Згідно довідки ОСББ «Надія Плюс» №10 від 24.03.2010р. у АДРЕСА_1 (сімейний гуртожиток) зареєстровані: ОСОБА_4 – наймач, ОСОБА_5 – донька.  Також за вказаною адресою зареєстровані син – ОСОБА_6 (29.08.1993р.н.) та онука – ОСОБА_7 (08.10.2006р.н.), які в силу ст. 156 ЖК України та 405 ЦК України, мають право на користування вказаним житловим приміщенням разом із батьками.

Допитана у якості свідка ОСОБА_13 пояснила суду, що вона добре знає сім’ю відповідачів. Також пояснила, що ОСОБА_4, її донька ОСОБА_5 та син – ОСОБА_6  у спірному приміщенні проживають з 1993 року.  Крім того у 2006 році народилась ОСОБА_7, яка на даний час також проживає разом з ними у кімнаті №112 та користується спірним приміщенням.

Таким чином спірним житловим приміщенням кімнати №112 по вул. І.Куліка 139/4 у м. Херсоні, мають право користування неповнолітній ОСОБА_6 29.08.1993р.н. та малолітня ОСОБА_7 08.10.2006р.н.   Факту наявності у власності відповідачів іншого нерухомого майна, судом не встановлено.

Згідно ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей ", д ля здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування.

Згідно ст. 18 ЗУ «Про охорону дитинства», д іти - члени сім’ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Стаття 47 Конституції  України, гарантує кожному право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Оскільки, відповідно до ч.4 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків. Суд вважає, що вимоги щодо виселення ОСОБА_4 та ОСОБА_5, буде суперечити інтересам неповнолітнього ОСОБА_6 та малолітньої ОСОБА_7.

Керуючись ст. 47 Конституції України, ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей", ст. 18 ЗУ «Про охорону дитинства» , ст. 29 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 213-215 ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, третя особа: Орган опіки та піклування Дніпровського району м. Херсона про розірвання договору найму житлового приміщення та виселення - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Дніпровський районний суд м. Херсона шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя                                                                       В.В. Решетов