Судове рішення #8559785

 

                                Справа №1- 28/2010 р.

                Виправдувальний ВИРОК

                 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2010 року  Шевченківський  районний суд м. Львова

 у складі:

головуючого-судді  Невойта П.С.

при секретарях с/з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

з участю прокурора         Мота Р.Д

захисника              ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Львові

  кримінальну справу про обвинувачення  

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 краю РФ, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, раніше судимого 19 березня 2009 року  Шевченківським районним судом м.Львова за ст.296 ч.1 КК України до 1 року року обмеження волі з іспитовим терміном однин рік, який проживаює за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4

  у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч.3 КК України,

                        установив:

Підсудний ОСОБА_5 досудовим слідством обвинувачується у тому він 01 травня 2009 року близько 21.00 год., перебуваючи у ста-ні алкогольного сп’яніння за місцем свого проживання за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_4 вчинив хуліганські дії по відношенню до ОСОБА_6, які відзначалися за своїм змістом особливою зухвалістю. Такі дії виразились у тому, що ОСОБА_5 перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння близько 21.00 год повернувся додому та безпричинно почав виражатись нецензурними словами  і брутальною лайкою до колишньої дружини ОСОБА_7, а також стукати у вхідні двері у квартиру. Зайшовши до квартири ОСОБА_7 безпричинно почав бити потерпілу руками, тягнув її за одяг та порвав на ній шкіряну куртку, розбив дві кухонні тарілки, вів себе зухвало на зауваження ОСОБА_7 не реагував і продовжував нецензурно висловлюватися та розбудив свою дитину. На такий крик зі своїх квартир вийшли сусіди ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які словесно намагалися заспокоїти ОСОБА_5, однак він на їх зауваження не реагував, а продовжував кричати нецензурною лайкою. Такі дії продовжувались 20 хвилин та були прининені словами сусідів, які повідомили, що викликали працівників міліції. Діями ОСОБА_5 було завдано матеріальної шкоди на суму 1400 гривень.

В ході досудового слідства підсудний ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю. Будучи допитаним у судовому засіданні вину визнав частково, а саме що шарпнув свою дружину та куртку та порвав таку і від цього ОСОБА_7 вдарилася та нанесла собі невеликі пошкодження. Грубого порушення порядку у будинку не було, це був сімейний конфлікт, який розпочав-ся у гостях 01.05.2009 року на дні народженні племінниці його дружини. Він шкодує про вчинене, куртку дружині відремонтував, вона немає до нього жодних претензій. Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 його не бачили в той час, так як живуть на третьому поверсі, а їх квартира розміщена на другому поверсі. Одна особа його бачила в той час, це сусідка ОСОБА_10 з кв.10.

Він не мав умислу на порушення громадського порядку, а тільки хотів забрати свій паспорт для того, щоб вступитися з квартири та уникнути продовження сварки.

Суд вважає, що у діях підсудного ОСОБА_5 відсутній склад злочину та виправдовує його з наступного.

У судовому засіданні встановлено, а саме з показань потерпілої ОСОБА_7, що 01.05.2009 року вона, колишній чоловік ОСОБА_5,з яким живе разом за адресою: АДРЕСА_1 і шлюб розірвано та їх спільною дочкою ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_5 були на дні народження у племінниці. Тоді ж вони посварилися та повертаючись додому вона зайшла до квартири з дитиною та закрила двері. ОСОБА_5 через невеликий проміжок часу почав стукати у двері та наполягав відкрити. Потерпіла його впустила. У квартирі у них продовжилася сварка. При цьому дитина була в іншій кімнаті та дивилася телевізор. Під час суперечки чоловік її шарпнув за куртку та порвав під пахвою, а від цього вона похитнулася та вдарилася в одвірок. Після цього вона його випхнула на коридор. Через декілька хвилин чоловік знову почав стукати у двері та вимагати паспорт і свідоцтво про народження дитини. Повторно вона його не впустила та викинула паспорт через щілину у дверях і повідомила, що викликала міліцію. В той же день прийхали 3-оє працівників міліції та відібрали у неї пояснення.

Через шість днів до неї на роботу прийшов ДІМ ОСОБА_12 та попросив її написати заяву на свого чоловіка про притягнення його до кримінальної відповідальності. Вона таку заяву написала та віддала дільничому, якийв подальшому зареєстрував у Шевченківському РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області.

У заяві від 06.05.2009 року (а.с.5) вона зазначала, що колишній чоловік прийшов додому у п’яному вигляді, вчинив у квартирі скандал, виражався нецензурними словами, побив, порвав шкіряну куртку.

З рапорту ДІМ ОСОБА_12І.(а.с.20) від 13.05.2009 року вбачається, що 01.05.2009 року о 21.00 год колишній чоловік ОСОБА_5 за місцем проживання чинив відносно потерпілої хуліганські дії, на зауваження не реагував, вів себе зухвало, чим грубо порушив громадський порядок.

У п.3,4,5 Пленуму Верховного Суду України № 10 від 22 грудня 2006 року Про судову практику у справах про хуліганство зазначено, що при вирішенні питання про відмежування кримінально караного хуліганства від дрібного слід виходити з того, що відповідно до ч. 1 ст. 296 КК хуліганство – це умисне грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке супрово-джується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Якщо таке порушення не супроводжувалось особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, його необхідно кваліфікувати як дрібне хуліганство за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КпАП).

Суди мають відрізняти хуліганство від інших злочинів залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей винного та обставин учинення ним кримінально караних дій. Дії, що супроводжувалися погрозами вбивством, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені винним щодо членів сім’ї, родичів, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками, неправильними діями потерпілих тощо, слід кваліфікувати за статтями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

За ознакою особливої зухвалості хуліганством може бути визнано таке грубе порушення громадського порядку, яке супроводжувалось, наприклад, насильством із завданням потерпілій особі побоїв або заподіянням тілесних ушкоджень, знущанням над нею, знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установи, підприємства чи організації, руху громадського транспорту тощо, або таке, яке особа тривалий час уперто не припиняла.

З показань у судовому засіданні свідка ОСОБА_10 вбачається, що 01.05.2009 року громадського порядку та спокою у будинку порушено не було.Вона дійсно бачила ОСОБА_5, який сидів у загальному коридорі біля своє квартири та на її привітання також привітався, жодним чином не обзивався та не сварився у її присутності. Охарактеризувала його як спокійну людину, доброго батька, який займається вихованням доньки. Підсудний її ніколи не залякував.

Свідок ОСОБА_9 будучи у судовому засіданні показала, що ОСОБА_5 прийшов та почав бити вікна, а далі прийшов та сів на сходах. Працівникам міліції, а саме ДІМ ОСОБА_12І вона давала показання про те, що ОСОБА_5Г дебоширив уночі.

Інший випадок, вона чула що ОСОБА_5Г кричав до свої дружи-ни, що вона його хоче посадити, щоб у дитини не було батька. В подальшому пояснила, що не хотіла бути свідком, оскільки він дитина добра. В той день, 01.05.2009 року вона почула сварку тільки тоді, коли вийшла на балкон забирати білизну. На другий поверх до ОСОБА_5 не спускалася. У її квартирі сварки не було чути, так як  працював телевізор.

При цьому слід зазначити, що свідок зазначила обставини, а саме побиття вікон, за що пісудний вже був притягнутий до відповідальності на підставі вироку Шевченківського районного суду м.Львова від 19 березня 2009 року (а.с.104-106).

Будучи допитаною у судовому засіданні ОСОБА_13 показала, що самого конфлікту вона не бачила, а коли виходила на вулицю, то бачила як відкрилися двері до квартири і ОСОБА_5 заходив на кухню. До неї підсудний не обзивася нецензурними словами та не кричав.

Свідок ДІМ ОСОБА_12, допитаний у судовому засіданні з ініціативи прокурора показав, що отримав від ОСОБА_7 заяву про хуліганські дії колишнього чоловіка, опитав мешканців та передав матеріали слідчому. За дорученням слідчої відбирав пояснення свідка ОСОБА_14 Іншого свідка з кв.10 ОСОБА_10 він опитати не зміг так, як з її слів, ОСОБА_5 її залякав

Встановленими у судовому засіданні фактичними обставинами справи підтверджується, що ОСОБА_5 не мав умислу на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до сус-пільства, яке супроводжується особливою зухвалістю. Обставинами справи та показаннями свідків і потерпілої ОСОБА_7 стверджується те, що сімейний конфлікт між колишнім подружжям, яке виховує доньку ОСОБА_12, 1998 року розгортався у гостях та закінчив свою дію у власній квартирі. При цьому жодним доказом не доведено, що дії ОСОБА_5 були направлені на порушення громадського порядку. Судом приймається до уваги показання підсудного ОСОБА_5, що він знаючи про те, що раніше притягувався до кримінальної відповідальності, хотів забрати з квартири, де проживає паспорт та залишити квартиру, тим самим уникнути подальшого спору.

Свої показання на досудовому слідстві, щодо визнання вини пояснює тим, що боявся запобіжного заходу взяття під варту,оскільки він постіно займається зі своєю донькою, з нею робить уроки відводить її до школи та приділяє її здоров’ю уваги, так як дружина по 10 годин на добу працює.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що у діях підсудного ОСОБА_5 відсутній склад злочину та його слід виправдати.

Керуючись ст. 323,324 КПК України, суд,-

                    засудив:  

ОСОБА_5 за ст. 296 ч.3 КК України виправдати.

Раніше обраний засудженому ОСОБА_5 запобіжний захід – підписку про невиїзд з місця постійного проживання ІНФОРМАЦІЯ_6 – скасувати.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Шевченківський районний суд м.Львова.

Суддя         /підпис/         ОСОБА_15

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація